Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. В останні роки в Україні відбулася значуща трансформація політичної системи. Ця трансформація супроводжується новими політичними ідеями та політичними діячами, які активно використовують мовний інструментарій для формування своєї ідентичності і спілкування з громадянами. Лексико-словотвірні інновації відображають ці зміни в політичному дискурсі. Мова є важливим інструментом у політичному спілкуванні. Її використання в політичних зверненнях, інтерв'ю, промовах і соціальних мережах визначає сприйняття політичних подій та фігур. Лексико-словотвірні інновації дають змогу політикам створювати нові концепти, впливати на громадську думку й маніпулювати інформацією. У контексті повномасштабної війни зміни в політичному дискурсі стали питанням життєвої важливості. Умови війни вимагають розробки нової мовної термінології та виразів для опису подій, військових дій та геополітичної ситуації. Крім того, лексико-словотвірні інновації в політичному дискурсі можуть сприяти формуванню і відтворенню ідентичності та підтримувати національну єдність. Усі вищеперераховані аспекти свідчать про актуальність теми.
Аналіз досліджень. Інновації лексичного складу, зумовлені як позамовними, так і мовними чинниками, завжди перебувають у центрі лінгвістичних студій. В українському мовознавстві інноваційні процеси досліджували В. Жайворонок, В. Русанівський, О. Стишов, Л. Струганець, О. Тараненко, Л. Лисиченко, О. Муромцева, Т. Бевз, М. Кочерган, О. Мітчук, Я. Битківська, О. Кабиш, Д. Мазурик, Н. Стратулат, І. Самойлова, В. Токар, Т. Усатенко та ін.
Усебічному вивченню дієслівної лексики української мови присвятили свої праці О. Бабакова, Т. Білевич, В. Білоноженко, Н. Бойко, І. Вихованець, К. Городенська, М. Голянич, С. Дишлева, А. Загнітко, Н. Іваницька, О. Кушлик, О. Леонтьєва, О. Леута, М. Навальна, М. Мірченко, І. Овчиннікова, В. Русанівський, А. Шумейкіна та ін.
Процес неологізації в українській мові періоду російсько-української війни висвітлюється у наукових і публіцистичних доробках Г. Л. Вусик, Н. В. Павлик, Т. Кременя, Остапа Українця, С. Гриценко та ін., на сторінках Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України в мережі Інтернет.
Об’єктом дослідження є особливості лексико-словотвірних інновацій у політичному дискурсі.
Предметом дослідження є семантика та структура лексичних інновації.
Мета дослідження – виявити й проаналізувати лексико-словотвірні інновації в українському політичному дискурсі.
Реалізація поставленої мети зумовила потребу в розв’язанні таких завдань дослідження:
визначити поняття, основні характеристики та типологію лексико-словотвірних інновацій в українському політичному дискурсі;
дослідити структуру та морфологічні особливості лексико-словотвірних інновацій;
описати механізми формування лексико-словотвірнх інновацій у політичному дискурсі;
проаналізувати лексико-словотвірні інновації в політичному медіа-дискурсі;
визначити роль лексико-словотвірних інновацій у створенні політичних образів та ідентифікацій;
дослідити переваги та недоліки використання лексико-словотвірних інновацій у політичному дискурсі;
надати оцінку впливу лексико-словотвірних інновацій на політичний дискурс та сприйняття політичного повідомлення.
Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань використовувалися різноманітні методи. У роботі з аналізу лексико-словотвірних інновацій в українському політичному дискурсі використовували як загальнонаукові, так і лінгвістичні методи дослідження. Для наукової інтерпретації фактичного матеріалу використовували загальнонаукові методи, такі як спостереження за мовним матеріалом, аналіз і синтез для обґрунтування теоретичних положень та зіставлення неолексем. Дослідження включало описовий метод для систематизації фактичного матеріалу, прийоми компонентного для вивчення структури лексичних значень неолексем і лінгвостилістичного для розкриття стилістичних функцій оказіоналізмів та виявлення специфіки індивідуального слововживання. Крім того, застосовувався метод контекстуального аналізу, який дозволив вивчати новотвори в текстовому оточенні та допомагав з більшою вірогідністю визначати їхнє стилістичне призначення, враховуючи структуру та змістове наповнення.
Джерельна база дoслiдження базується на матеріалах українського суспільно-політичного інтернет-медіа «Українська правда» за період 2022-2023 рр.
Новизна дослідження полягає в тому, що вперше:
‒ досліджено лексико-словотвірні інновації у політичному медіа-дискурсі за період 2022-2023 рр.;
‒ визначено роль лексико-словотвірних інновацій у створенні політичних образів та ідентифікацій;
‒ надати оцінку впливу лексико-словотвірних інновацій на політичний дискурс та сприйняття політичного повідомлення.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що його результати становлять внесок у подальший розвиток досліджень лексико-словотвірні інновації в українському політичному дискурсі.
Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можна використати під час проведення аудиторних занять із мовознавства. Зібраний та опрацьований матеріал може бути корисними при написанні наукових робіт на тему інноваційної лексики в українському політичному дискурсі.
Структура і обсяг дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.
