Зразок роботи
Актуальність теми. В сучасних умовах, коли Україна веде боротьбу в екзистенційній війні проти агресії росії за збереження своєї ідентичності, збереження державності задля розбудови вільного демократичного простору – актуальність досліджуваного в бакалаврській роботі роману назва якого трактується як умовне втрачене озеро, яке розташовувалось десь на європейських теренах – важко переоцінити. Видання роману «Амадока» Софії Андрухович у 2020 році можна вважати однією з видатних подій в літературному житті України. Авторка цього об'ємного твору розглядає різноманітні теми, які раніше привертали увагу у світовій та українській літературі, такі як Голокост, Друга світова війна, тоталітаризм, проблеми конфлікту між митцем і владою тощо. В романі висвітлено процес виникнення наративу болі та травми, який охоплює кілька поколінь українців – винуватців, жертв та свідків злочинів і трагедій. Отже, усвідомлення таких історичних віх розбудови та становлення української державності, які взаємопов’язані в аналізованому творі (війна на сході України, Голокост, Друга світова війна, боротьба УПА і «розстріляне відродження») допоможе не тільки не повторити прикрих помилок, але й вишукати мотиваційні механізми для перемоги над ворогом.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання про те, як розкрити сутнісне розуміння визначення концепту, як інноваційної ідеї, що містить у собі творчий сенс, обґрунтовували у своїх роботах Г. Гайдук, В. Іващенко, О. Кубрякова, О. Кагановська, О. Селіванова, O. Хорошун, М. Ярич. Водночас особливості концептуалізації у своїх наукових працях розглядають Н. Скрипник, Л. Ставицька та ін. Концепт як дискретну ментальну сутність, що є основною одиницею когнітивної лінгвістики, досліджували С. Жаботинська, О. Кагановська. Шевчук З.С. розглядає лінгвокультурне осмислення концепту біль у сучасній українській прозі. Мочалова Н.С. розглядає питання дослідження індивідуального стилю, виокремлення та аналізу ключових концептів індивідуально-авторської картини світу.
Роман «Амадока» Софії Андрухович є досить популярним для вивчення в літературознавчій думці. Тетяна Гребенюк у своїй статті «Художнє втілення рис «нової щирості» в романі Софії Андрухович «Амадока» [9] розглядає у романі етико-естетичний рух сучасності, який асоціюється зі світоглядом метамодернізму, як «нова щирість».
Лілія Кавун, у своїй роботі «Тема пам’яті й тотожності в сучасній українській прозі» [15, с. 1-7], зазначає, що символізація в романі «Амадока» С. Андрухович розширює літературні, біографічні, культурні, національні контекстні зв’язки та скерована до джерел давніх культур і релігій.
Галич У. вважає, що «… це роман-монографія, без виразного сюжету, зате з розвиненим науковим апаратом. Тобто тут є предмет та об’єкт дослідження, може, навіть, мета й завдання… Натомість бракує центральної подієвої настанови, виразної зав’язки, котра б перетікала у кульмінацію і драматичний фінал – зовсім не обов’язково щасливий. Авторка не посилює витвореної драматургії, пропонуючи нам відразу декілька сюжетів, котрі розпадаються на дрібніші деталі, аби зрештою вичахнути, як і сталося із цим напівміфічним озером, приреченим на забуття в надрах генетичних гештальтів» [6].
У той же час художня мова Софії Андрухович, зокрема питання реалізації концепту біль в її романі «Амадока», потребують ґрунтовного аналізу.
Об’єктом дослідження є роман «Амадока» Софії Андрухович.
Предметом дослідження є концепт болю в романі «Амадока» Софії Андрухович.
Мета роботи – виявити основні прояви концепту болю в романі С. Андрухович «Амадока».
Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:
− виявити дефініції, пов’язані з терміном концепт та концепт болю;
− проаналізувати рецепцію роману «Амадока» в літературознавчій думці;
− дослідити реалізацію концепту біль в романі;
− розглянути художню класифікацію фізичного болю в творі;
− проаналізувати невимовність несоматичного (душевного) болю;
− дослідити специфіку реалізації образу України через свідоме і підсвідоме головного героя;
− осмислити авторський задум проживання болю з метою лікуванням травм та повернення історичної пам’яті.
Матеріалом дослідження є роман «Амадока» Софії Андрухович.
Для розгляду реалізації концепту болю використано концептуальний аналіз. Культурно-історичний метод, спрямований на вивчення зв’язку літературного твору з культурними явищами певної епохи, задіяно, щоб розглянути культурний контекст роману. Для інтерпретації проблемно-тематичного комплексу твору залучено герменевтичний метод.
Практичне значення: матеріали дослідження можуть бути використані при написанні курсових і кваліфікаційних робіт, на семінарських із літературознавчих дисциплін, а також спецкурсів, присвячених дослідженню концепту біль.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджується специфіка відображення концепту біль у взаємозв’язку з історичною пам’яттю у романі С. Андрухович «Амадока».
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати роботи представлені у виступі на….
Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних джерел.