Зразок роботи
ВСТУП
Мережа Інтернет – важлива частина міжособистісної інтеракції сучасного суспільства, що породила нове комунікативне середовище. Поява Інтернету здійснила революційний вплив на мову, оскільки сьогодні вже є підстави говорити про чітке формування третьої форми мовлення – проміжної між усним та писемним мовленням, де стираються межі не лише літературної норми, а й етико-естетичних принципів та суспільних засад. Трансформація мовної особистості й організація нових принципів мережевого спілкування відбулися тоді, коли Інтернет перетворився на потужний засіб спілкування, що нівелює часові, просторові, гендерні, соціальні й інші обмеження і стає невід’ємною частиною еволюції цивілізації. У зв’язку зі стрімким розвитком Інтернет комунікації, актуальним, у системі гуманітарних знань, стає виділення та вивчення особливостей інтернет-дискурсу та його впливу на процес міжособистісної взаємодії та екології мови.
Ф. Бацевич вважає, що міжособистісна толерантність, так само, може виявлятися на різних рівнях, зокрема, на: «власне» міжособистісному (у безпосередніх і опосередкованих каналах комунікації, щоденних контактах з іншими людьми), груповому (у межах сім’ї, трудового колективу, студентської групи тощо), міжгруповому (між установами, організаціями, партіями тощо), внутрішньодержавному, міждержавному та ін. (ссылка) З огляду на культурні чинники, можна говорити про вияви внутрішньокультурної і міжкультурної толерантності.
Останнім часом науковці приділять багато уваги вивченню феномену тролінгу. Так, серед вітчизняних дослідників можна виділити праці Ф. Бацевича, Н. Єльнікової, С. Могилко, Т. Беркій, А. Галінського та ін. Серед іноземних дослідників виділяємо праці Дж. Доната, Дж. Гірша, С. Херрінг, К. Тарлоу та ін.
Актуальність. І, хоча, увага науковців до такого феномену як тролінг останнім часом набагато вища, тролінг в мережі Інтернет активно розвивається і є не достатньо виченим явищем.
Об'єктом цього дослідження є мовна презентація феномену тролінгу, тобто взаємодії учасників онлайн-дискусій метою якої є провокація емоційних відповідей, реакцій, аргументів, образ і тривалих марних дискусій, флейму, нагнітання конфліктів.
Предметом є характерні риси, що простежуються в лексичній презентації тролінгу залежно від приналежності учасників онлайн-дискусій до англомовної чи україномовноі лінгвокультури.
Мета роботи полягає в тому, щоби розкрити лінгвокультурні особливості взаємодії тролів з іншими учасниками віртуальної комунікації в глобальній мережі.
Завдання, які вирішуються для досягнення поставленої мети, полягають у тому, щоб:
• Встановити координацію між поняттями «тролінг» та «провокація».
• Визначити умови середовища сприятливого для появи мережевих тролів та вживання відповідної лексики.
• Здійснити класифікацію лексичної презентації мережевого тролінгу.
• Встановити функції мережевого тролінгу.
• Визначити способи ефективної взаємодії з мережевими тролями на лінгвальному та культурному рівнях.
У курсовій роботі використані такі методи дослідження: описовий метод - сукупність процедур інвентаризації, класифікації та інтерпретації досліджуваних мовних явищ у синхронії. Для дослідження тролінг-коментарів на різних рівнях використовувалися також: структурно-контекстуальний метод, інтерпретаційний аналіз, контекстуальний аналіз, інтроспекція.
Одержані результати мають таке практичне значення: матеріали проведеного дослідження стануть у нагоді для подальшого вивчення лінгвокультурних аспектів тролінгу в інтернеті на основі україномовних і англомовних онлайн-просторів. Вони можуть бути використаними для ефективної протидії тролінгу.
Результати дослідження пройшли апробацію поданням тез доповідей, на 12-ту науково-практичну конференцію «Перекладацькі інновації», проведення якої заплановано на 25 листопада 2022 року.
Робота складається з титульного аркушу, змісту, вступу, основної частини, висновків, списку джерел і літератури.
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОНЦЕПЦІЇ ТРОЛІНГУ В ІНТЕРНЕТІ
1.1. Поняття тролінгу
Такі чинники як становлення та розвиток інформаційного суспільства, бурхливий розвиток інтернету, сприяли появі нових феноменів, що вимагають наукового вивчення та прогнозування. Розвиток інтернет-технологій призводить до формування специфічної інтернет-субкультури, що включає різні компоненти та виконує певні соціальні функції. Так, Беркій T. M. в роботі «Соціальні мережі: різні аспекти впливу на людину» зазначає, що «На тролінг як соціальне явище звернули увагу на Заході наприкінці 90-х років» [2], хоча треба зазначити, що концептуально, ця проблема залишається недостатньо вивченою. Останнім часом, феномен тролінгу куди поширився в мережі Інтернет, і, як результат, сфера вживання цього терміну розширилася, а значення його диверсифікувалося. [18]
Свобода слова, до якої завжди прагнула людина, і яка в реальному соціальному просторі завжди обмежена правом, культурою та мораллю, в інформаційному суспільстві набуває іншого прояву, стає за своєю сутністю необмеженою. Свобода слова виражається як позитивними, так і негативними засобами [7]. Маса цікавої, цінної в науковому та практичному сенсі інформації, інтелектуальних коментарів та порад, оцінок та думок міститься в мережі Інтернет. Однак, як і в реальній соціальній дійсності, негативні соціальні практики пов'язані з неправильним розумінням поняття свободи слова. У віртуальній реальності вони знайшли, можливо, більш широке поширення, зокрема, у формі тролінгу.
Говорячи про свободу слова, треба згадати про анонімність. Анонімність – це один з аспектів етики в кіберпросторі. Вона була на ранніх стадіях (з початку формування структури кіберпростору), і безперервні суперечки навколо неї, не можуть не звернути на себе увагу. У кіберпросторі анонімність може проявлятися в будь-якому аспекті: від проведення масштабних опитувань до двостороннього зв'язку груп громадян [21]. Саме на анонімність найчастіше всього звертають увагу, коли мови йде про проблеми тролингу. І частково в цьому є правда: користувачі часто вдаються до тролінгу через безкарність своїх дій.
Оксфордський словник, так само, визначає поняття тролінгу так: «To troll - make a deliberately offensive or provocative online post with the aim of upsetting someone or eliciting an angry response from them» [30]. Звернувшись до Вікіпедії, ми побачимо, що тролінг – «ріновид взаємодії в онлайн-дискусіях на віртуальних комунікативних ресурсах (на форумах, у групах новин, у вікі-проєктах, блогах та ін.), коли взаємодія націлена на провокацію в читачів емоційної відповіді, емоційної реакції, емоційних аргументів, образ і тривалих марних дискусій, флейму, нагнітання конфліктів для реалізації цілей інтернет-троля.» [28]. Незважаючи на схожість у своєму сенсі цих двух дефініцій, надалі ми будемо використовувати визначення саме з Оксфордського словника, через авторитет цього джерела.
Дуже схоже за своєю сутністю на тролінг явище – флеймінг. Флеймінг - це процес, який виникає під час комунікації в медіапросторі. Він супроводжується бурхливим обговоренням, під час якого співрозмовники, зазвичай, забувають про тему суперечки, переходять на особистості та не можуть вчасно зупинитися. Характерною особливістю флейму є спонтанність, швидкий перебіг подій і завершення за умови остаточної втоми комунікантів або в разі втручання модератора. Поведінка флеймерів спричинена переважно бажанням висловити екстремістські думки, наклеп або залякати співрозмовника. Як зауважує О. Лутовінова, флейм можна трактувати як пусті балачки, тобто розмову із нульовою інформативністю, суперечку заради суперечки [17]. Яскравих відмінностей між тролінгом та флеймінгом, на перший погляд, не спостерігається. Однак, ставлення учасників інтернет-комунікації до цих двух явищ абсолютно різне. Тролінг переслідує ідею словесного знущання з оточення, насолоди від цього процесу (а часом і відвертого «словесного садизму»). Флеймінг виникає, коли в дискусії людина вдається до використання ненормативної лексики та образливих висловів [12].
Тролінг може переходити у флеймінг у разі, якщо всі аргументи вичерпані, а троль хоче показати свою перевагу будь-якими методами. Необхідно зазначити ігровий аспект тролінгу і флеймінгу як способу проведення часу. По-перше, це відточування словесної майстерності в суперечках з іншими людьми в рамках мережевого етикету, а по-друге, присутність критики слабких сторін/дій/думок людини/ властивостей предметів, що обговорюються, або ідей можливо поштовхом до розвитку.
1.2 Тролінг як соціальний феномен
Аналіз тролінгу як соціального феномена дає змогу стверджувати, що в мережі інтернет тролінг може здійснюватися за економічними, політичними, соціокультурними та психологічними потребами та інтересами [11].
Кожен із цих варіантів тролінгу уможливлює реалізацію певних, цілком конкретних цілей троля. Зараз бракує будь-якої наукової класифікації інтернет-тролінгу та пропонуються лише деякі назви тролінгу та їхній відповідний опис. Не претендуючи на побудову повної класифікації, розглянемо інтернет-тролінг із різних сторін. Інтернет-тролінг за цілями (економічними та неекономічними) можна поділити на бізнес-тролінг та дилетантський (аматорський) тролінг [1].
У сучасній мережі інтернет досягнення економічних цілей із допомогою тролінгу вже не є рідкістю. Більше того, можна сказати, що відбувається формування бізнес-тролінгу. Хоча поняття «бізнес-тролінг» у інтернет-джерелах важко зустріти, його зміст тією чи іншою мірою передається в понятті «професійний тролінг», що частіше використовується користувачами інтернет. [1]
Під професійним тролінгом розуміється презентація інформації у такий спосіб, що вона впливає на почуття, бажання, потреби, інтереси, цілі людини, пов'язані з професійною діяльність суб'єкта або об'єкта тролінгу, що спричиняє реакцію, потрібну тролю. [6]
Аналіз цього розуміння професійного тролінгу показує, що в наведеному визначенні мова швидше йдеться не про професійний тролінг, а про те, що, можливо, сам тролінг пов'язаний з професійною діяльністю тих, на кого він спрямований [1].
Професійного тролінгу зараз немає насамперед тому, що бракує навчальних закладів, які б готували тролів. А особи, які займаються тролінгом, можуть мати будь-яку професію як гуманітарного складу, так і технічного.
За визначенням що подаються в англомовних лексикографічних джерелах, слово «troll» означає «(in folklore) an ugly creature depicted as either a giant or a dwarf». [29] Міфологічні істоти тролі, особливо в дитячих оповіданнях, зображуються як потворні, неприємні істоти, створені для заподіяння шкоди і скоєння зла [5]. У багатьох епізодах підкреслюється неприязнь тролів до сторонніх осіб у межах місць їхнього проживання, особливо до тих, хто збирався порушити їхній спокійдо тих, хто збирався порушити їхній спокій. Отже, розгляд поняття «тролінгу» доцільно розпочати з поняття комунікативної діяльності як системи дій, що послідовно розгортаються, кожна з яких спрямована на вирішення приватного завдання і розглядається як певний «крок» у досягненні мети спілкування [6]
Комунікативна поведінка – це поведінка (вербальна й супровідна їй невербальна) особистості або групи осіб у процесі спілкування, регульована нормами і традиціями спілкування цього соціуму [6].
Сам термін «комунікативна діяльність» у науковій літературі був уперше використаний у 1989 р. в роботі І.А. Стерніна "Про поняття комунікативної поведінки". Саме І.А. Стернін першим поміж дослідників комунікативних процесів звернув увагу на моменти взаємозв’язку й кореляції, що простежуються між особливостями процесу спілкування та специфікою (традиціями) життєвого простору, у якому воно здійснюється [20].
Зважаючи на це, можна зазначити, що «тролінг» - це форма соціальної агресії, яка має свої унікальні характеристики. По-перше, «тролінг» існує виключно у віртуальних спільнотах; по-друге, він володіє специфічними механізмами швидкого збудження лавиноподібної агресії, миттєвого поширення серед більшісті учасників віртуального співтовариства; по-третє, необхідно врахувати, що унікальність «тролінгу» як форми соціальної агресії полягає в тому, що в потенційній жертві конфлікту бракує можливості фізичного або візуального контакту з ініціатором конфліктної ситуації як такої.
Для комунікативної діяльності тролі зазвичай використовують діалогічну форму, що дає змогу побудувати комунікацію в такий спосіб, щоб інформація сприймалася за різними категоріями оцінки . Тут ідеться про комунікацію між двома, або більше особами, коли кожна сторона по черзі презентує аргументи на захист своєї точки зору. Троль, в такій ситуації, не захищає свої погляди, й, здебільшого, йому не має до неї діла, його ціль – розкритикувати погляди опонента.
Стратегія формується на фатичній інтервенції (мотивованому чи немотивованому стилеві спілкування); ігноруванні інтенцій комунікантів; спонуканні до розвитку діалогу, що провокує співбесідників. Поміж причин, якими керуються тролі, психологи називають комплекс меншовартості, агресивність, потребу в емоційному послабленні [17].
1.3 Сучасний інтернет тролінг та його різновиди
Розвиток соціальних мереж та інтернет-комунікацій сприяє появі нових феноменів. У сучасній інтернет-термінології вже досить активно використовуються такі поняття, як «тролінг» та «троль». Практично всі джерела початок зародження цього феномену відносять до 1980-1990-х років. «Одне з ранніх посилань на слово «троль», яке можна знайти в архіві конференції Google Usenet, належить користувачеві Mark Miller, який звертався до користувача Tad 8 лютого 1990 року» [23].
Проте, залишається не ясним, чи було це використанням поняття «троль» у тому значенні, у якому воно відоме сьогодні, чи це був випадково обраний епітет» [1]. Словосполучення «форумний троль», імовірно, з’явилося наприкінці 80-х років, але явище як таке старе, як DDS і Usenet. Вважається, що термін був запозичений із рибальства, де «тролем» називають приманку на гачку. Таке визначення можна знайти в Оксфордському словнику: «A line or bait used in trolling for fish.» [30]
