Лінгвістична експертиза медіатекстів (на матеріалі газети "The Guardian") (ID:166853)

SUMMARY With the rapid development of information technologies, various methods of communication and the increasing role of information in society of XXI century, mediatexts acquires special significance. Moreover, the issue of language usage in media nowadays is the most actual one, because submission of incorrect information in the text, unprofessionalism and incompetence of journalists, unfair work with facts can cause the conflict between authors of articles and readership. In addition, in the future this may cause a legal action. Linguist expert should know many branches of philology and general legal expertise to deliver scientifically justified and reasoned opinion on the matter. The topicality of chosen theme is determined by the necessity of creating of effective methodology of linguostylistic analysis of news texts in English editions for the presence of conflict content. The aim of master’s work is elaboration of general model of linguistic expertise of conflict English mediatexts of news character based on systematic identification of conflict content in them. The achievement of the aims’ set presupposes the fulfillment of following tasks: - to specify the theoretical principles of study the concepts of «mediatext» and «media discourse»; - to present the main characteristics of news mediatext's nature; - to consider mediatekst as the object of law linguistics; - to clarify the definition of news mediatext as one of the types of conflict ones; - to develop a methodology of linguistic expertise of conflict news mediatexts; - to characterize the features of news material nature of the newspaper «The Guardian» on all language levels - phonetic, lexical, morphological, syntactic; - to conduct a linguistic expertise of texts of selected news texts «The Guardian» and determine the presence of conflict factors. The object of study are news mediatexts of quality British press, including publications of «The Guardian» for 2016 (electronic version). The subject of analysis are linguistic features of conflict news texts - phonetic, lexical, morphological, syntactic and stylistic, which directly appears as «genes» of the conflict. The material for analysis study served as sample news texts on amount of 3 copies of various subjects from British editions of newspaper «The Guardian», published in 2016 year. In the process of research following methods were used: contextual analysis, stylistic analysis; analytical method of dictionary meanings of words; component analysis of elements. Descriptive method was used to describe findings of linguistic expertise. Using of method of quantitative approaches took us a possibility to name the conflict content of mediatexts (both external and internal). The scientific novelty of achieved results consists in first comprehensive analysis of English news mediatexts on all degrees, establishing ofavailability of conflict content with semantic tags «appeal to incitement of national hostility», «humiliation of national dignity», «humiliation of honor, dignity and business reputation», and elaboration of methodology of linguistic expertise of conflict English news mediatexts. The practical value of achieved results consists in possibility of their application in different linguistic and legal disciplines (eх., «Lexicology of English language», «Stylistics of English», «Language of Media», «Cognitive Linguistics», «Functional stylistics», «Medialinguistics» «Legal Linguistics», «Fundamentals of forensic expertise» and «Fundamentals of linguistic expertise». The worked out material can be also used in the process of writing of scientific articles, terms, diplomas and other qualification papers, and also as additional material within implementation of judicial linguistic inspections by expert witnesses, advocates, procurators and judges. Approbation of research results. The main results of investigation were presented in reports on student scientific conference «Science and Education – 2016» of National Pedagogical Dragomanov University during the breakout sessions of Department of General linguistics and Germanic studies. The structure of the research. The Master’s paper consists of introduction, two chapters with conclusions to each of them, general conclusions and references (120 positions, 21 of which are foreign language sources), list of lexicographic sources and also a list of illustration material sources. In introduction the relevance of graduate study is characterized, the topicality of master’s work, an object, subject, purpose and objectives of the study, methods of analysis, scientific novelty of results, practical value of work, materials of research and its structure are revealed. Chapter 1 determines theoretical and methodological principles of study of lingiustic expertise of English news mediatexts based on quality British press materials. Chapter 2 is devoted for analysis of sample conflict English news mediatexts of quality British press (in particular, phonetic, lexical, morphological and syntactic characteristics of conflict content) based on elaborated comprehensive methodology of linguistic expertise. The conclusions reveal research results based on theoretical and practical sections. ВСТУП В умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій та різноманітних способів комунікації, а також зростаючої ролі інформації в житті суспільства ХХІ століття медіатексти набувають особливої значимості. Більше того, проблема використання мови на сторінках ЗМІ є на сьогодні однією з найбільш гострих, адже некоректне подання інформації в тексті, спотворення фактів тощо можуть виступати причиною конфліктів між авторами статей та читацькою аудиторією і в подальшому стають причиною позову до суду. Лінгвіст-експерт повинен бути обізнаним у багатьох сферах філології та загальної судової експертизи, щоб надати науково обґрунтований та аргументований висновок стосовно таких текстів. Актуальність магістерської роботи продиктована необхідністю розробки ефективної методики лінгвістичного аналізу новинних текстів англомовних видань на предмет наявності в них конфліктогенів. Метою магістерської роботи є розробка загальної моделі лінгвістичної експертизи конфліктних англомовних медіатекстів новинного характеру на основі системної ідентифікації в їхньому змісті конфліктогенів. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: - сформулювати теоретичні засади вивчення понять «медіатекст» та «медіадискурс»; - представити основні характеристики новинного медіатексту характеру; - розглянути медіатекст як об’єкт юридичної лінгвістики; - уточнити визначення новинного медіатексту як одного з видів конфліктогенних текстів; - розробити методику проведення лінгвістичної експертизи конфліктогенних новинних медіатекстів; РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПРОЦЕДУРИ АНГЛОМОВНИХ МЕДІАТЕКСТІВ 1.1. Поняття «медіатекст» та «медіадискурс»: їх співвідношення Тексти масової інформації є однією з найпоширеніших форм існування мови в сучасному світі. Дослідження функціонування мови ЗМІ є предметом вивчення нового напряму в мовознавстві, основи якого заклали у своїх дослідженнях А. Белл, А. Н. Васильєва, В. Г. Костомаров, Б. В. Кривенко, М. Монтгомері, Г. Я. Солганик, Н. Фейерклаф та інші – медіалінгвістики. Головними теоретичними складниками цього напряму є поняття «текст масової інформації» (або «медіатекст») та «медіадискурс». Висновки до розділу 1 У результаті аналізу теоретико-методологічних джерел було виявлено, що поняття «медіатекст» та «медіадискурс» є головними теоретичними складовими медіалінгвістики. Медіатекст – це різновид тексту, що розрахований на масову аудиторію, яка характеризується поєднанням вербальних та медійних одиниць і особливим типом автора, а також має виражену прагматичну напрямленість. Суть медіатексту – конкретна інформація, що виражена мовленням з метою впливу на громадську думку, переконання. За медіатекстом стоїть мовна особистість журналіста його світосприйняття, інтелектуальний рівень, когнітивна здатність. Медітекст має такі універсальні риси: слово, звук, візуальність (кінокадри, фото, відеосюжети). Медіадискурс – це зв’язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, прагматичними, соціокультурними, психологічними та іншими факторами. Виходячи із складових комунікативної моделі, текст – це повідомлення; медіатекст – це повідомлення плюс канал; медіадискурс – це повідомлення в сукупності із усіма іншими компонентами комунікації. Новинні тексти є базовими текстами ЗМІ, оскільки вони є структурною основою всього медіапотоку. Їх можна ввжажати еталоном в плані відповідності вимогам стилю якісної журналістики, прикладами якої є відомі британські видання «The Times», «The Daily Telegraph», «The Guardian», «The Lawyer», «Law Society Gazette», «The Wall Street Journal». Однією з особливостей новинних текстів є відсутність авторства, що впливає на їх специфіку. А прагнення до об’єктивності проявляється на усіх мовних рівнях – фонетичному, лексичному, морфологічному та синтаксичному. Непрофесіоналізм журналістів, недобросовісна робота з фактами позамовної дійсності або некоректне подання інформації в тексті, порушення вимог, що пред'являються до журналістського тексту можуть бути причинами трактування новинного тексту як конфліктогенного. Під конфліктогенним текстом розуміються тексти, поширені за допомогою каналів масової комунікації та залучені в судову практику. До групи конфліктогенів включаються ті елементи тексту (слова, словосполучення, пропозиції, фрагменти текстів, підписи до фотографій, фотоілюстрації та под.), які викликали конфлікт протилежних сторін (позивача - відповідача). Поширені в ЗМІ конфліктогенні тексти можуть бути розглянуті як: 1) ті, що не відповідають дійсності і не є хибними; 2) ті, що відповідають дійсності і є хибними; 3) ті, що не відповідають дійсності і є хибними [44, с. 11]. Серед цих трьох критеріально значущих позицій остання є юридично значимою. Для вивчення текстів масової інформації застосовується весь діапазон методів текстової обробки: від традиційних методів системного і контент-аналізу до аналізу дискурсивного, соціолінгвістичного та культурологічного. Така велика методологічна база обумовлена міждисциплінарним характером досліджень медіатексту. Детальніше про ознаки конфліктогенних текстів новинного характеру та їх безпосередній вплив на читацьку аудиторію ми розглянемо у Розділі 2 магістерської роботи. РОЗДІЛ 2 ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА АНГЛОМОВНИХ МЕДІАТЕКСТІВ НА МАТЕРІАЛІ ГАЗЕТИ «THE GUARDIAN» Тепер, використовуючи теоретичні напрацювання попереднього розділу, здійснимо комплексний аналіз англомовних новинних медіатекстів на предмет наявності в них конфліктогенів. Матеріалом для аналізу слугуватимуть 3 вибірки статей видань «The Guardian». Проте, незважаючи на різноманітність тематик конфліктогенних текстів новинного характеру, ми стверджуємо, що їх аналіз все ж таки треба проводити за одною моделлю, яка враховуватиме всі чинники та ідентифікатори конфліктогенів. Тому спочатку окреслимо загальну схему аналізу конфліктогенних лінгвостилістичних особливостей медіатекстів, а тоді на основі цього здійснимо комплексний аналіз медіатекстів з різними семантичними маркерами конфліктогенів. 2.1. Методика ідентифікації конфліктогену як носія конфліктної інформації Аналіз конфліктного тексту повинен являти собою аналіз конфліктної події, іншими словами, лінгвістичне дослідження повинно проходити в широкому екстралінгвістичному контексті. За словами Е.С. Кубрякової, «…дискурс створює текст, який, таким чином, являє собою реєстрацією комунікативного акту, здійсненого в усній або ж письмовій формі» [45, с. 526]. Аналізуючи текст, витягуючи з нього дискурсні характеристики, експерт представляє ситуацію мовного конфлікту. Лише при такому підході, на нашу думку, можна прийти до адекватних висновків в результаті експертного дослідження мовного правопорушення. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Алефиренко, Н.Ф. Медиадискурс – modusvivendi на рубеже XX-XXI вв.// Вестник Вятского государственного университета. – Киров, 2009. - № 4 (2). 2. Антонова Л.Г. Медиатексты в современной массовой коммуникации / Л.Г. Антонова // Ярославский педагогический вестник. Гуманитарные науки. – 2011. – № 2. – Т. І. – С. 275–278. 3. Баранов А.Н. Лингвистическая экспертиза текста: теория и практика: учеб. пособие / А.Н. Баранов. – М.: Флинта: Наука, 2007. – 592 с. 4. Баранов В.М., Александров А.С. Проблемы правопонимания в контексте теорий текста постструктурализма и герменевтики // Право i лiнгвiстика // Матерiали мiждународної науково-практичної конференцiї: У 2-х ч., 18- 21 вересня 2003 р.- Сiмферополь: ДОЛЯ, 2003. - Ч 1. – С. 26-33. 5. Баркалова О., Сидорова Л. О языке судебного протокола// Советская юстиция.1989. № 16.– С. 27-29. 6. Бельчиков Ю.А., Горбаневский М.В., Жарков И.В. Методические рекомендации по вопросам лингвистической экспертизы спорных текстов СМИ. М.: Информкнига, 2010. — 208 с. 7. Болотнова Н.С. Филологический анализ текста: [Учебное пособие] для вузов / Н.С. Болотнова. – Томск: Изд-во ТГПУ, 2006. – 630 с. 8. Бринев К.И. Лингвистическая экспертиза: типы экспертных задач и методические презумпции / К.И. Бринев // Юрислингвистика-9: Истина в языке и праве: Межвузовский сборник научных трудов. / под ред. Н.Д. 9.Голева. – Кемерово; Барнаул: Изд-во Алт. Ун-та, 2008. – С.232-249. 10. Вендлер З. Иллокутивное самоубийство // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 16. - М.: Прогресс, 1985. – С.238-251. 11. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / В. В. Виноградов. − М.: Изд-во АН СССР, 1963. − 256 с. 12. Волков А.А. Филология и риторика массовой информации / А.А. Волков. – Язык средств массовой информации: учебное пособие для вузов. – М., 2008. – 132 с 13. Володина М.Н. (ред.) Язык средств массовой информации М.: Академический Проект, Альма Матер, 2008. – 760 с. 14. Володина М.Н. Язык СМИ – основное средство воздействия на массовое сознание / М.Н. Володина // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: [Учеб. пособ.] / Отв. ред. М.Н. Володина. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – С. 9-31. 15. Вольвак, Н.П. Фактор адресата в публичном аргументирующем дискурс: дис. канд. филолог. наук. – Владивосток: ДальГУ, 2002. 16. Воркачев С. Г., Кусов Г. В. Концепт «оскорбление» и его этимологическая память// Теоретическая и прикладная лингвистика. Выпуск №2.Язык и социальная среда. Воронеж, 2000. – С. 90-102. 17. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И.Р. Гальперин. – М.: Наука, 1981. – 139 с. 18. Галяшина Е. И. Лингвистическая экспертиза устной и письменной речи как источник судебных доказательств // Право i лiнгвiстика // Матерiали мiждународноi науково-практичної конференцiї: У 2-х ч., 18-21 вересня 2003 р.- Сiмферополь: ДОЛЯ, 2003а.- Ч.2. – С. 15-22. 19. Галяшина Е.И. Методологические основы судебного речеведения. Автореф. дисс. …доктора филолог. наук. – М., 2003б. – 48 с. 20. Галяшина Е. И. Основы судебного речеведения: Монография / Галяшина Е.И. – М.: СТЭНСИ, 2003. – 236 с.