Зразок роботи
відсутність комічних текстів для дослідження тих чи інших мовних явищ. Тексти переважно історичного змісту, тексти-роздуми, описи (природи, людини). У вправах часто використовуються тексти малого розміру, але жоден не був комічним, сатиричним чи іронічним.
У підручниках за редакцією О. В. Заболотного та В. В. Заболотного для 7, 8, 9 класів зрідка, але зустрічаються тексти гумористичного характеру. Наприклад, у підручнику «Українська мова. 7 клас» при повторенні теми «Частини мови. Орфографія» у вправі 11 використана усмішка А. Динника «Суворо заборонено» [24; ст. 12]. З теми «Вигук» редактори пропонують семикласникам ознайомитись з гуморескою П. Глазового «Вигук» (вправа 524) [24, ст. 191].
У підручнику «Українська мова. 8 клас» з’явилась нова рубрика «І таке буває…», «Усміхнімося!», де автори ілюструють різного роду жартівливі ситуації, анекдоти, бувальщини. Зокрема, після вивчення теми «Основні орфограми» автори використали гумореску Павла Глазового «Син приїхав» [26, ст. 19]; під час вивчення теми «Неповні речення» - гумореску «Буйні предки» [26, ст. 93]. Проте для аналізу мовних явищ здебільшого пропонувалися ліричні вірші, нейтрально забарвлені уривки з епічних творів, історичну прозу тощо.
У підручнику О.В.Заболотного та В.В.Заболотного “Українська мова. 9 клас” під час вивчення теми «Діалог» для аналізу пропонується гумореска А. Коцюбинського «На кожному кроці» (вправа 66) [26, ст. 37].
Отже, аналіз програми з української мови дозволяє зробити висновки, що вивчення текстів української сміхової літератури на уроках української мови не передбачено [51]. У сучасних підручниках із української мови гумористичні тексти все ж зустрічаються, але вкрай рідко. Здебільшого такі твори виступають у ролі підготовчих вправ [9-12; 19-27].
2.2. Система вправ із використанням творів української сміхової літератури на уроках української мови
Сучасна шкільна практика викладання української мови в основній школі показує, що на уроках практично не використовують творів комічного змісту для вивчення тих чи інших мовних явищ. Не зважаючи на те, що розвиток почуття гумору закладено в програмі [51], воно поки не реалізовується методикою [37; 38].
Актуальність навчання учнів гумористичному твору полягає в тому, що розвиток почуття гумору дитини пов'язано і з удосконаленням якостей особистості : жвавості, творчої активності, уяви, швидкості розумової реакції, асоціативним мисленням, впливом на емоції і розвитком зв'язного мовлення. Розвиток почуття гумору знаходиться в прямій залежності з розвитком здатності художнього сприйняття.
Вік п'ятикласників і шестикласників є вершиною розвитку почуття комічного, вони дуже емоційні, рухливі, люблять смішне, оптимістичні, не бояться здатися кумедними.
Діти цього віку прагнуть висловити свої емоції в художньому тексті, але мовний досвід їм це не дозволяє здійснити це повною мірою, тому завданням вчителя, на нашу думку, полягає в необхідній подачі уявлень про явище комічних творів на уроках української мови.
Важливою умовою мовленнєвого розвитку школярів в основній школі є робота над збагаченням й увиразненням їхнього словника, формування вмінь правильно, точно й образно використовувати лексику рідної мови під час продукування власних висловлювань. Саме тому змістом навчання мови, як зазначається в Державному стандарті, є «слово, його лексичне значення, багатозначні слова, найуживаніші синоніми, антоніми, омоніми» [51]. Учні повинні «вміти пояснювати пряме значення вживаних у мовленні слів і переносне, розпізнавати в текстах синоніми, антоніми та найуживаніші омоніми» [51]. Тому, вивчаючи навіть такий серйозний і важливий розділ, як «Лексикологія», можна застосовувати також вправи на основі гумористичних творів. Наприклад, тема уроку "Омоніми" у 5 класі :
Вправа 1. Прочитайте гумореску «Веснянки» Павла Глазового та дайте відповіді на запитання.
Веснянки
Веснянкам немає зносу,
Не зникають вони з носу,
Не шкодуючи я мила, −
Ніс терпляче мила,
Якби залежало від мила,
Веснянки я б відмила. (П. Глазовий)
1. Які емоції у вас викликав цей гумористичний вірш?
Магістр