Зразок роботи
ВСТУП
Казка - розповідний, зазвичай народно-поетичний твір про вигадані персонажі та події, переважно з участю чарівних, фантастичних сил. Казка - це явище історичне; вона з'явилася тоді, коли людина перестала мислити міфологічно, коли чисто поетична вигадка почала грати переважну роль. Але це сталося не відразу, потрібен був тривалий час, перш ніж казка стала явищем мистецтва.
Літературна казка як жанр значно відрізняється від чарівної казки, літературної наступницею якої вона є. Вона успадковує більшість елементів чарівно-казкової поетики, але, будучи (на відміну від народної) авторським твором, залишає за собою право їх інтерпретації.
Вивчення етапів становлення літературної казки та її лінгвостилістичних особливостей стало предметом дослідження таких вчених як: В. А. Бегак, Л. Ю. Брауде, Е. І. Іванова, Т. Г. Леонова, М. Н. Липовецький, М. М. Мещерякова, В. Є. Халізєва, В. Д. Шинкаренко та ін.
У сучасному світі статус дитячої літератури надзвичайно високий: вона являється предметом дискусії на конференціях, симпозіумах, створюються центри з її вивчення, сформовані наукові школи. Починаючи з кінця ХХ ст. літературна казка набуває все більшої популярності. Урізноманітнюються також жанри і форми цього виду світової літературної спадщини. В зв’язку з цим фактом зростає потреба у дослідженні феномену літературної казки.
Мета дослідження полягає у деталізації та дослідженні мовної британської культури та способи оновлення і трансформації казкової жанрової форми на основі казок А. А. Мілна.
Відповідно до зазначеної мети виникає необхідність вирішення таких завдань:
- з’ясувати джерела походження літературної казки;
- встановити зв'язок авторської казки з фольклорними джерелами;
- визначити жанрову специфіку та стильові особливості літературної казки;
- прослідкувати характерні ознаки авторської казки на прикладі творчості А.А.Мілна та описати стильові та мовні особливлсті.
Отже актуальність мого дослідження зумовлена:
• потребою системного аналізу наукових розвідок українського та зарубіжного літературознавста, присвячених специфіці формування й жанровому розвитку англійської літературної казки;
• важливістю виявлення типологічних рис та індивідуально-авторської своєрідності літературної казки;
• історія вивчення жанру літературної казки має вагомі здобутки, проте сьогодні в науці залишається нерозкритими питання, що стосуються лінгвостилістичних особливостей англійських літературних казок.
Казка з дитинства запам'ятовується, на прикладах казок виховується світ, цілі народи. А з недавніх пір комп'ютерні технології стали дозволяти створювати такі колосальні художні фільми, які дивляться в усім світі, а чимало зняті за мотивами англійських казок. Британці все життя були охоронцями древніх традицій, старих будівель, мов, скульптур. Художня література, а саме англійська казка, не тільки збереглась, а й дотепер виступає гордістю народу. І в цьому також полягає актуальність моєї теми.
Об’єктом дослідження є формування та розвиток авторської казки, її специфіка та її текстуальний аналіз.
Предметом є дослідження особливостей казок А. А. Мілна.
Отже, можна зробити висновок, що англійська літературна казка, яка останнім часом викликає особливий інтерес у літературознавців та лінгвістів, є унікальним літературним явищем, розрахованим як на дитячу, так і на дорослу публіку. Вона навчає моральних та художньо-естетичних цінностей, змінює світогляд людей. А. А. Мілн, як представник жанру літературної казки зробив неоціненний вклад у світову літературу, адже його твори живі, насичені, цікаві, подобаються як дорослим, так і дітям.
Апробація роботи відбулася на науковій студентській конференції «Тиждень студентської науки 2018», що відбувалась 16-20 квітня в НПУ імені М. П. Драгоманова. Тема виступу: «Відображення Британської мовної культури в англійській авторській казці (на матеріалі казок А. А. Мілна)».
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. У першому розділі роботи «Літературний жанр казки. Англійська літературна казка» подані загальні теоретичні положення, а також загальна характеристика казки, своєрідність казкового оповідання, особливості структури, побудова образів та основні напрямки та методи дослідження англійської літературної казки. Другий розділ роботи «Відображення Британської мовної культури в англійській авторській казці (на матеріалі казок А. А. Мілна)» присвячено дослідженню особливостей творчості А.А. Мілна та лінгвостилістичних особливостей досліджуваних творів автора. Список літератури складається з монографій, журнальних статей, авторефератів дисертацій вітчизняних та іноземних авторів з методики навчання. Дослідження проведено на основі праць Дж. Зайпса, Л.Ю. Брауде, Л.В. Дерези та ін.. а також на основі методів теоретичного дослідження (порівняння), аналізу і синтезу та аналогії.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНГЛІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ В НАУКОВОМУ ВИЧЕННІ
1.1 Зародження та розвиток літературної казки. Англійська літературна казка в світовій літературі
Казковий епос як частина усної народної прози є великим пластом словесності. Казка – це епічний твір народної словесності, в якому відображені різночасові вірування, погляди та уявлення народу у формі структурованої, хронологічно послідовної сюжетної оповіді, яка має чітку композиційну будову, яскраво виражену колізію (в основі якої лежить протиборство між добром і злом, що завершується перемогою добра).
Казка – малий епічний жанр, корені якого сягають в усну народну творчість. В основу казки покладено вигадані, фантастичні чи авантюрні події. Своїм корінням вона сягає в міфи та легенди. Жанр казки дуже близький до оповідання, проте має своїх специфічні особливості, за яким їх розрізняють. Для фольклорних казок характерні традиційність структури та композиційних елементів, відсутність розгорнутих описів природи та побуту. Їх сюжет багатоепізодний, з драматичним розгортанням подій та щасливим закінченням. Важко точно визначити, коли жанр народної казки був трансформований письменниками в літературну казку.
Дж. Зайпс наголошує, що виникнення літературної казки було символічним актом, спрямованим на трансформацію певного народу, при цьому мотиви, герої, теми змінювались таким чином, щоб відповідати потребам освіченої верхівки суспільства [41, c. 6]
Літературна казка формується поступово, переймаючи собі ознаки фольклорної казки. Дереза Л.В. виокремлює декілька етапів розвитку літературної казки:
- Переказ народної казки, який максимально зберігав першооснову, але при цьому виявлялася майстерність розповідача.
- Власне літературна, авторська казка, у якій фольклорне джерело зберігається на рівні сюжету чи мотиву.
- Переосмислення казкових сюжетів в інших жанрах [44]
Перші авторські обробки фольклорних казок з’явилися ще в другій половині XVIII століття. Першими згаданими представниками цього жанру були італійці Джованні Франческо Страпарола та Джамбаттиста Базиле. Уже в ХІХ ст.. традиційні казкові сюжети почали використовувати брати Грімм, Ш. Перро, Г.Х. Андерсен та інші.
Британська літературна казка виникає на початку XIX ст.; до середини сторіччя вона являє собою вже повноцінний жанр з особливою поетикою і стійкими національними рисами. Казкові твори різних письменників відображають основні літературні течії і найбільш значущі суспільні події свого часу [18, с.43]
Дослідниками неодноразово підкреслюється той факт, що англійська казка близька до фольклору. Але проаналізувавши наукову літературу, можна зробити висновок, що англійська літературна казка майже не звертається до традиційних казкових сюжетів, а якщо і звертається, то, здебільшого, пародіюючи їх.
Єдине фольклорне джерело, до якого апелює літературна казка – це “Mother Goose” (Казки матінки Гуски)
Humpty Dumpty sat on a wall,
Humpty Dumpty had a great fall;
All the King’s horses, and all the King’s men
Cannot put Humpty Dumpty together again. [43]
Шалам-Балам на мурі сидів.
Шалам-Балам на землю злетів.
Уся королівська кіннота і все лицарство зі свити
Не можуть Шалама, не можуть Балама
Знов на той мур підсадити
В усьому іншому англійська казка звертається переважно до основи фольклорної казки, тобто до міфології. Толкіен, створюючи свій світ, звертався до скандинавської міфології, а Льюїс Керролл – до християнської та античної. Ще одне джерело, до якого звертається казка – це епос. Для прикладу розглянемо «Книгу Джунглів» Р. Кіплінга. Постійні епітети, герої, кожен з яких має своє амплуа, що зберігається ним протягом всієї книги (Шер-Хан – вбивця, Вовчиця – турботлива мати, Балу – вчитель), строгі правила, закарбовані в Законах Джунглів, які визначають все життя їх жителів, плавна, розмірена розповідь, то в віршованій формі, то в прозі – все це риси, притаманні епосу [32, с. 182]
Англійська казка являється єдиним літературним явищем і розвивається в руслі певних традицій. Початок цієї традиції поклав звичайно ж Чарльз Доджсон-Льюїс Керролл. У книгах Керролла є майже все, що буде згодом розвивати англійська казка: стихія гумору, гра сміху, в якій часом звучать сумні, майже трагічні ноти, надзвичайна легкість всієї розповіді, яка розвивається, здається, само собою, без будь-яких зусиль з боку автора, безперервне жонглювання словами, фразами, поняттями, пародійність іронії як принцип самої структури твору [32, с. 181]
Казка повинна добре закінчуватися і, знаючи цей неписаний закон , читач рідко всерйоз переживає за долю героїв. Англійська казка відступає і від цього правила. Світ , в якому діють герої , реальний, а значить , реальні і небезпеки, що підстерігають їх тут. І ми не знаємо , чи вдасться пораненому Пітеру дістатися до берега і зуміє Аліса вибратися з Країни Чудес. Англійська казка не щадить свого читача, не зменшує небезпеку і не заколисує його думкою, що все це не більше ніж вигадка, яка неодмінно добре закінчується. Письменник поміщає свого героя у важкі обставини і змушує його шукати вихід самостійно [32, с. 182]
