Зразок роботи
Книга, обрана для аналізу, - це бестселер «Психологія 101: Факти, теорія, статистика, тести й таке інше» американського журналіста П. Клейнмана (Дод. 1). Це видання називають «справжнім путівником у світі класичної та сучасної психології для тих, хто вперше зацікавився цією наукою або прагне краще зрозуміти себе та поведінку людей». Видання орієнтоване як на підготованого читача – фахівця у галузі психології, так і на масового. Для аналізу було обрано саме цю книгу через особливе зацікавлення до психології як науки про душу, про поведінку людини. Власне, це надзвичайно цікава наука, знати основи якої потрібно кожній людині для саморозвитку та уявлення про себе та інших.
Перше, на що зверне увагу пересічний читач, це привабливий заголовок, який містить в собі певну інтригу, зацікавлює. Водночас назва повинна бути простою, вона не повинна «відлякувати» читача складністю, однак має забезпечувати інформативність. Назва «Психологія 101: Факти, теорія, статистика, тести й таке інше» налаштовує читача на те, що в книзі буде розкрито основні наукові здобутки психології. Фактично, назва несе в собі чітку вказівку на галузь науки, про яку тут розповідається.
Далі зважаємо на цифру 101, яка одразу ж викликає чітку асоціацію із номером екстреної служби допомоги. Тобто, заголовок привертає увагу, немов наштовхує читача до думки, що саме ця книга – помічник у психології для кожного, хто цього потребує.
Наступна частина назви – уточнення, що слідує після двокрапки. «Факти, теорія, статистика, тести й таке інше», власне, уточнює, пояснює основну частину назви. Неможливо оминути увагою те, що масового читача одразу ж привабить слово «факти», адже саме конкретні фактичні відомості, в тому числі, наведені цифри, дати, дають чітку інформацію. Так, теорія сама по собі не настільки цікавить масову аудиторію, адже дещо викликає асоціацію із довгими монотонними текстами. Однак далі слідує вказівка на статистичні відомості, які подаються у книзі, і згадка про які в назві привертає увагу.
Справа в тому, що статистика передбачає конкретні цифри, які свідчать про певні тенденції. Тобто, статистичні відомості дають змогу проаналізувати, зробити висновки та навіть зробити якісь певні передбачення на майбутнє.
Частина «тести й таке інше» одразу ж дещо розслаблює читача, немов натякає, що ця книга розповість простою мовою про наукові досягнення в галузі психології. Відсутність конкретності наприкінці назви сприяє також і пожвавленню зацікавлення читача, адже дає простір для здогадів, прогнозів про те, що ж має на увазі автор під отією частинкою «таке інше».
Далі своєрідним прийомом популяризації в композиційній складовій є вміло обраний зачин, який має на меті максимально зацікавити читача. У «Психології 101» зачин втілюється через вступну частину, яка є дуже лаконічною, чіткою, але, водночас, цілком вичерпною.
Власне, у зачині пояснюється, що таке психологія. Автор вступного тексту доносить значення психології простими, доступними словами: «Психологія – це наука про ментальні й поведінкові процеси. Власне, люди, які працюють у галузі психології, намагаються знайти відповіді на запитання: “Що спонукає нас жити?” і “Як ми бачимо світ?”. Ці прості ідеї охоплюють складні об’єкти вивчення, зокрема емоції, мисленнєві процеси, сни, спогади, сприйняття, особистість, захворювання й лікування» (с. 7). Тобто, виходячи з цього, читач без зайвих слів зрозуміє значення психології як науки. Власне, через зачин, який чітко налаштовує на сприйняття наступного тексту, автор дещо інтригує читача, вказуючи те, над чим працюють психологи. Питання «Що спонукає нас жити?» і «Як ми бачимо світ?» не мають на сьогодні конкретних відповідей, а тому одразу ж мимоволі підштовхують читача до роздумів над можливими відповідями на них.
Магістр