Застаріла лексика в історичних романах С.Скляренка (ID:520642)
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТАРІЛОЇ ЛЕКСИКИ............................................................................................................................6
1.1. Причини історичних змін у лексиці............................................................................9
1.2. Поняття застарілої лексики ........................................................................................9
1.3. Специфіка функціонування застарілої лексики. .....................................................11 1.3.1 Характеристика та функції історизмів. ...........................................................12 1.3.2. Характеристика та функції архаїзмів. .............................................................16
Висновки до першого розділу..........................................................................................20 РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ІСТОРИЗМІВ У РОМАНАХ С.СКЛЯРЕНКА .................................................................................................................22
2.1. Назви понять матеріальної культури .......................................................................22
2.1.1. Назви одягу .......................................................................................................22
2.1.2. Назви зброї ........................................................................................................26
2.1.3. назви знарядь праці ..........................................................................................28
2.1.3. Назви будівель та приміщень ..........................................................................29
2.1.4. Назви грошових одиниць .................................................................................29
2.1.5. Назви транспорту ..............................................................................................32
2.1.6. Назви прикрас ...................................................................................................33
2.2. Назви понять соціально-політичної сфери .............................................................35 2.2.1. Назви осіб за їх роллю в ієрархічній адміністративній і військовій організації
2.2.2. Назви соціальних верств населення ................................................................39
2.2.3. Назви професій .................................................................................................42
2.2.4. Назви військових формувань .......................................................................... 43
2.2.5. Назви зниклих народів .....................................................................................44
2.2.6. Назви колишніх географічних об’єктів ..........................................................49
3 2.2.7. Назви звичаїв та обрядів ..................................................................................50
2.2.8. Назви одиниць адміністративно-територіального поділу ............................52 2.2.9. Назви колишніх богів .......................................................................................52
2.3. Назви податків та повинностей, мір довжини і ваги ..............................................54 РОЗДІЛ 3. ТИПИ АРХАЇЗМІВ У РОМАНАХ С.СКЛЯРЕНКА “СВЯТОСЛАВ” ТА “ВОЛОДИМИР”................................................................................................................57
3.1.1. лексико-фонетичні...................................................................................................57 3.1.2. лексико-словотворчі................................................................................................58
3.1.3. власне лексичні........................................................................................................59
3.3.1. назви людей за їхнім віковим та професійним станом..................................59 3.3.2.назви частин тіла людини..................................................................................63 3.3.3.назви предметів та понять, що зустрічаються в повсякденному житті....................................................................................................................................64 3.3.4.географічні назви................................................................................................64 3.3.5.часопросторові поняття......................................................................................66 3.3.6.абстрактні поняття..............................................................................................68
3.3.7.назви тварин........................................................................................................69
3.3.8.назви коштовностей та тканин..........................................................................69 3.3.9.назви приміщень ................................................................................................70 ВИСНОВКИ.......................................................................................................................72 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................................75
Зразок роботи
ВСТУП
Мова - це живий організм народу, вона зазнає постійних змін. Процес поповнення лексики новими словами відбувається постійно й безперервно. Паралельно з їх появою відбуваються і зворотні явища: усунення зайвих слів, не потрібних для спілкування. Слова, що приходять у мову, перебувають на перифеії лексичної системи, використовуються рідко лише окремими мовцями у певній ситуації. Тільки з часом вони поширюються та посідають відповідне місце у складі лексичної системи. Уся лексика сучасної української літературної мови поділяється за вживанням на дві групи: загальновживану лексику та пасивну. До пасивної лексики відносяться застарілі слова (історизми та архаїзми), до загальновживаної – слова, що активно використовуються в повсякденному спілкуванні людей, їх значення відомі всім носіям мови. Архаїзми та історизми надають мові стилістичного забарвлення, певного колориту старовини та реалістичності зображуваних історичних подій. Найбільшим багатством для держави, для нації, для кожного її громадянина є пам’ять минулого. С.Скляренко майстерно змалював історичну пам'ять нашого народу у романах “Святослав” та “Володимир”, які прищеплюють любов до рідного слова, батьків, пошану до своїх предків, національної віри, інтересу до минулого України. Актуальність курсової роботи. Багато вітчизняних мовознавців досліджували вживання та використання застарілої лексики в українській мові, зокрема: І.Білодід [1,2], Л.Булаховський [3], М.Жовтобрюх [9], Г.Гайдученко [6,7] та багато інших. Мовознавці розглядали застарілу лексику як засіб формування специфічної мови на матеріалі історичних романів. Однак функціонування та роль застарілої лексики в романах С.Скляренка “Святослав”[17] та “Володимир”[16] досі не були достатньо дослідженні; потребують подальшого вивчення історизми та архаїзми в даних творах, особливості відображення ними історії та культури українського народу. Саме тому тема курсової роботи є актуальною.
5 Об’єктом дослідження в курсовій роботі є семантика та функції застарілої лексики. Предметом нашого аналізу є застаріла лексика. Джерельною базою послужили історичні романи С.Скляренка “Святослав” [17] та “Володимир” [16]. Картотека, укладена на основі опрацьованих художніх текстів, нараховує понад 800 мовних одиниць, з них 555 – історизмів та 266 архаїзмів. Метою курсової роботи - дослідити, які слова застарілої лексики трапляються у творчому доробку С.Скляренка, а саме в історичних романах “Святослав” [17] та “Володимир” [16]. Відповідно до мети було визначено завдання курсової роботи: 1) з’ясувати лексичне значення застарілих слів, ужитих в аналізованих історичних романах С.Скляренка; 2) виділення історизмів та архаїзмів у творах й укладання картотеки; 3) виділити семантичні групи історизмів; 4) типологізувати архаїзми. Основні методи дослідження: 1) теоретичний аналіз (опрацювання методико-наукової літератури задля дослідження поняття “історизми” та “архаїзми”); 2) порівняльно-історичний метод (узагальнення теоретичних відомостей про поняття “історизми” та “архаїзми”); 3) описовий метод (опис складу та функціональних особливостей застарілої лексики); 4) системний аналіз (добір фактичного матеріалу та його групування). Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, супроводжуваних висновками, загального висновку та списку використаної літератури, який налічує 22 позиції.
Інші роботи з даної категорії:
Магістр