Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Поетика як наукова дисципліна сьогодні переживає своє друге народження. Розширюється коло досліджуваних проблем, переосмислюються традиційні категорії і виникають нові, висуваються на передній план категорії відомі, проте такі, що довгий час залишалися в тіні. Серед них і категорія художньої деталі. Другорядне на перший погляд питання виявляється повʼязаним не тільки з фундаментальними проблемами теорії літератури – (метод, жанр, стиль, образ), з питаннями поетики – індивідуальний стиль письменника, аналіз окремого твору тощо), а й цілим комплексом проблем загальноестетичного плану. Про це свідчить величезна кількість наукових досліджень. Цікаві дослідження художньої деталі, особливостей її функціонування висвітлено в роботі Є. Добіна «Мистецтво деталі», в якій простежується «естетична ефективність» цього художнього засобу в літературному творі, що несе в собі думку, мотив, ідейно-смислові звʼязки. Автор розглядає соціально-психологічну змістовність деталі, вказує на її сюжетно-формуючу роль у тексті, відзначає такі особливості деталі, як здатність пластично узагальнювати, розкривати стиль митця, основні риси його таланту. Є. Добін робить спробу диференціювати значення деталі і подробиці. Художню деталь як активний художній сюжетнотворчий засіб розглядають літературознавці Г. Поспєлов, І. Цапенко, В. Фащенко, К. Фролова.
Художня деталь як засіб художнього узагальнення і як мікрообраз літературного твору досліджена у роботах Р. Цивіна, В. Гориня, В. Коптілова. Художню деталь як обʼєкт естетичного аналізу покладено в основу наукових досліджень А. Чернякова, М. Храпченка та ін.
Значний інтерес для літературознавців становлять твори окремих письменників, майстрів художнього слова. Вивчаючи поетику творів, науковці досліджують особливості функціонування у них художньої деталі. Серед знакових у літературознавстві робіт відзначаємо праці Ю. Кузнєцова («Поетика прози Михайла Коцюбинського»), М. Епштейна («О значении детали в структуре образа»), («Перепищики» у Гоголя и Достоевского»), З. Гузара (ціла низка робіт, присвячена прозі І. Франка, зокрема повісті «Борислав сміється»), М. Боженка («Черемшина – майстер художньої деталі») та ін.
Ч. Діккенсу пощастило на увагу дослідників. До його прози і драматургії зверталися А. Гейдеко, Є. Добін, А. Лебедєва, А. Старікова та ін. Проте це не збіг обставин і не випадковість, а закономірне ставлення до одного з найбільших прозаїків світового масштабу. Бібліографія критичних робіт про поетику творів Ч. Діккенса сягнули б, напевно, за тисячу.
Аналізувати, «прочитувати» дікенсовський підтекст не завжди просто, виділяти авторську інтенцію, ставлення до того, що зображено при максимально обʼєктивній манері оповідання – завдання не з легких. Можливо тому в критичній літературі й існує безліч думок, часом суперечливих, різних інтерпретацій дікенсовської спадщини. Віднесеними критикою до розряду складних для розуміння залишаються окремі твори письменника, скажімо, оповідання «Різдвяна пісня в прозі», яке є предметом нашого дослідження.
Таким чином, актуальність теми дослідження визначається такими чинниками:
1) дослідження особливостей функціонування художньої деталі у творах видатних майстрів слова становить значну цінність у галузі поетики як літературознавчої дисципліни;
2) теоретичне осмислення функціональної здатності художньої деталі не є завершеним;
3) лаконічність вислову й величезне смислове та естетичне навантаження художньої деталі, що мислиться у системі складних ідейно-естетичних взаємозвʼязків оповідань Ч. Діккенса, – явища, дослідження яких здійснює значний внесок як у вивчення поетики письменника, так і для зʼясування окремих аспектів теорії літератури.
Мета роботи – на матеріалі оповідання Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі» розкрити особливості функціонування художньої деталі в літературному тексті.
Реалізація поставленої мети вимагає розвʼязання таких завдань:
- розглянути основні концепції художньої деталі у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві;
- висвітлити роль пейзажної, портретної, побутової деталі у формуванні дікенсовського підтексту та психологізації образів;
- зʼясувати функції наскрізної деталі в організації художньої тканини оповіді;
- висвітлити особливості функціонування деталі-символу як засобу художнього узагальнення у творчій манері Ч. Діккенса-прозаїка.
Обʼєкт дослідження – оповідання Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі».
Предмет дослідження – особливості функціонування художньої деталі як засобу організації тексту та творенні ідейно-смислової та образної системи оповідання Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі».
Теоретичне та практичне значення полягає у можливості використання матеріалів та результатів роботи для подальших наукових досліджень з теорії літератури та особливостей індивідуального стилю Ч. Діккенса.
Методологічною основою дослідження є праці вітчизняних (З. П. Гузар, Ю. С. Добін, А. Б. Єсін, М. А. Щеглов) та зарубіжних (О. Т. Бaди-Мoнгe, В. Є. Халізєв) вчених, які вивчали художню деталь.
Теоретичне значення знaчeння роботи полягає в тому, що вона є внeскoм у рoзрoбку прoблeми дoслiджeння худoжнiх дeтaлeй в оповыдані Ч. Дiккeнсa «Різдвяна пісня в прозі».
Практичне значення дослідження полягає в тому, що мaтeрiaли рoбoти мoжуть бути викoристaнi в зaгaльних курсaх лeкцiй з iстoрiї aнглiйськoї лiтeрaтури, спeцкурсaх i сeмiнaрaх з прoблeм aнглiйськoї лiтeрaтури, твoрчoстi письмeнникiв-рeaлiстiв, твoрiв Ч. Дiккeнсa i взaємoзв'язку мистецтв, а також для написання планів-конспектів уроків із світової літератури при вивченні «Різдвяної пісні в прозі» в школі.
Апробація результатів дослідження. Розроблені уроки із світової літератури пройшли апробацію під час виробничої практики в Українській ЗОШ І-ІІІ ст. № 12 м. Селидового. У період проходження практики було проведено уроки в 6 класі з вивчення «Різдвяної пісні в прозі» Ч. Діккенса.
Структура роботи. Логіка дослідження зумовила таку структуру роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, який нараховує 30 позицій. Загальний обсяг роботи – 59 сторінок.
Магістр