Зразок роботи
На сьогодні у вітчизняному мовознавстві особливого значення набуває розгляд відокремлення як багатоаспектного синтаксичного явища у процесах розбудови граматичного ладу української літературної мови, що спричинено, з одного боку, художнім текстотворенням, у якому найчастіше видозмінюються смисли мовних одиниць, збагачується їхня емоційно-оцінна семантика, модифікуються дериваційні можливості, з іншого боку, їх семантичним, комунікативним, стилістичним маркуванням.
У лінгвістиці дослідження синтаксичної організації тексту набуває дедалі більшого значення й наукового опрацювання. І однією із основних проблем синтаксису є комплексне вивчення речення, його організації у зв’язку з вираженням певного змісту. Речення, ускладнені відокремленими членами, характеризуються набором певних семантичних, структурних, інтонаційних та функціональних ознак, що зближують ці конструкції як своєрідний підтип, визначають їхню специфічну синтаксичну природу.
Відокремлення – поняття, що аналізується не тільки із семантичного, граматичного (насамперед синтаксичного) погляду, але й у функціональних вимірах, за стилістичними ознаками, серед них і за частотністю та своєрідністю використання відокремлених елементів речення. Тому розгляд відокремлених конструкцій як багатоаспектного явища сучасної української мови набуває особливого значення, що спричинено, з одного боку, художнім текстотворенням, у якому найчастіше видозмінюється смисл мовних одиниць, збагачується їхня емоційно-оцінна семантика, модифікуються дериваційні можливості, з іншого боку, семантичним, комунікативним, стилістичним маркуванням цих мовних одиниць, а також потребою особливого виділення, підкреслення окремих елементів смислу речення, зумовлюється актуальність обраної теми дослідження.
Магістр