Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Життєвий уклад людей різних епох істотно відрізняється. І чим далі ми відходимо від того чи іншого історичного часу, тим все більш неясним і туманним стає для нас життя людей в Україні давнього періоду: їхній одяг, заняття і навіть думки. Знайомлячись з творами історичної літератури, сучасний читач, і особливо юний читач, часто стикається з серйозними труднощами: йому незрозумілі деякі особливості минулих епох: їхні звичаї, норми, неписані закони, поняття, назви предметів одягу або побуту. Українська література і вітчизняна історія пов'язані з лексикологією: щоб повністю зрозуміти будь-який історичний твір, потрібно мати уявлення про час описаних дій, про особливості соціально-громадського устрою та життя людей попередніх епох. Бо, не розуміючи тих слів, за допомогою яких створено художні образи й передано події, читач не зможе сприйняти історичну інформацію.
Без знання вітчизняної історії важко зрозуміти літературу, знання ж літератури полегшує розуміння історії, оживляючи її образами, діалогами і фарбами. Осягнення твору неможливе без того, щоб слова не перетворилися в нашій свідомості в зорові образи або абстрактні поняття.
Лексика активного запасу - це повсякденні слова, які мають відтінку застарілості чи новизни, це пласт сучасної лексики, до неї відносяться слова, які визначають сучасну російську мову як мову нашої епохи. Ця група лексики включає і старі, але не застарілі слова. Наприклад, вода, повітря, людина, ходити тощо.
Лексика пасивного запасу включає два пласти:
1) застарілі, тобто. ті, що залишають мову, є застарілими для даного лінгвістичного часу;
2) слова-неологізми (діляться на лексичні та семантичні, загальномовні та індивідуальні; порівняйте: великоголовий – сонцеголовий) – це слова, які щойно з'явилися в мові або остаточно не увійшли ще до суспільного вживання.
Застарілі слова – слова, що вийшли з активного вживання у сучасній російській мові; як правило, не зустрічаються у повсякденному вживанні. Вирізняють два розряди застарілих слів: історизми та архаїзми.Історизми – це слова, які застаріли разом із поняттями про предмети, явища.Причина появи історизмів: зникнення явищ, предметів, речей. Слова стають непотрібними активному словнику, т.к. позначають зниклі явища дійсності.Приклади історизмів: панщина, сюртук, ківер, продрозкладка, п'ятирічка. Історизми не мають синонімів у сучасній російській мові, це дуже важлива ознака! Виділяють семантичні історизми - це значення багатозначних слів, що вийшли з вживання, які називають зниклі предмети, явища. Наприклад, у слова "фортеця" застаріло значення "кріпосне право", у слова "передплатник" - значення "художник, який розписує будівлі, стіни, стелі", у слова "біржа" - значення "стоянка візників, які чекають на наймача".Мета дослідження – виявити активну роль архаїзмів та історизмів у текстах малої української історичної прози.
Відповідно до поставленої мети було визначено такі завдання:
1) на основі вивчення наукової літератури виявити специфіку застарілої лексики як складової частини лексичної системи української мови;
2) встановити застарілі слова шляхом суцільної вибірки з текстів малої української історичної прози і зробити класифікацію архаїзмів та історизмів; 3) визначити лексичні та семантичні особливості застарілих слів, використаних в текстах історичних оповідань;
4) з’ясувати стилістичні функції застарілої лексики в малій українській історичній прозі. Відповідно до мети було визначено завдання наукової праці:
1) охарактеризувати історизми та архаїзми в цілому;
2) встановити склад застарілої лексики, зафіксованої у творах П. Куліша;
3) виділити семантичні групи історизмів
4) типологізувати архаїзми у повісті П. Куліша
Об’єктом дослідження є лексика художніх творів П. Куліша : «Настуся»; «Великі проводи»; «Досвідки; «Хуторга»; «Магомет і Хадиза», «Уляна Ключниця»; «Грицько Сковорода»; «Дзвін»
Предмет дослідження – функціонування архаїзмів і історизмів
Основні методи лінгвістичного дослідження:
1) теоретичний аналіз (опрацювання методико-наукової літератури задля дослідження поняття «історизми» та «архаїзми»;
2) порівняльно-історичний метод (узагальнення теоретичних відомостей про поняття «історизми» та «архаїзми»);
3) описовий метод (опис складу та функціональних особливостей застарілої лексики);
4) системний аналіз (добір фактичного матеріалу та його групування);
У курсовій роботі досліджено семантико-функціональні та стилістично-функціональні особливості архаїзмів і історизмів.
Теоретичне значення наукової праці полягає в тому, що результати проведеного дослідження сприятимуть подальшій розробці окреслених проблем, використовуються вчителями для підготовки уроків вивчення лексикології української мови, а також у роботі лінгвістичних гуртків, на факультативах з рідної мови, при підготовці й проведенні різноманітних виховних заходів, присвячених розвитку любові до рідного слова.
Магістр