Зразок роботи
Актуальність теми. Новий етап науково-технічного прогресу, який часто називають інформаційною революцією чи інформаційним бумом, характеризується активним розвитком інформаційно- комунікаційних технологій. Сьогодні усі сфери життя та діяльності людства тісно пов’язані з інформаційно-комунікаційними технологіями. В результаті цього з’являються нові терміни, які позначають поняття, процеси та назви, що є характерними для галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Ці терміни формують нову комп’ютерну терміносистему.
Наразі ця терміносистема уже не обмежується тільки вузьким колом спеціалістів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, оскільки будь-якому користувачу персонального комп’ютера необхідно володіти хоча б елементарними термінами, що позначають апаратне чи програмне забезпечення комп’ютера, певні дії, які виконуються упродовж взаємодії з ним. Таким чином, характерною особливістю комп’ютерних термінів є те, що вони інтегрують переходять із вузькоспеціальної сфери до загальнокультурної.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні та зарубіжні науковці досліджують питання комп’ютерної термінолексики в українській мові (І. Щур, Д. Метілка), комп’ютерної лексикографіки та лінгвістики (Є. Карпіловська, Р. Мисак, Б. Рицар), різного роду словники комп’ютерних термінів (Р. Паленичка, П. Цінтергоф, О. Коссак, В. Карачун, Р. Сіренко, П. Фединський, В. Ходаков та ін.).
Дослідженням окремих питань запозичень у сфері високих технологій займалися С. Пиркало, С. Чемерикін, А. Силка, В. Гордієнко, Ю. Мосенкіс, О. Фурса, М. Федорів, В. Коломієць, Н. Шаруненко, Т. Ілик, О. Стишов, Н. Клименко, Є. Карпіловська.
Окремої уваги заслуговують праці наковців (І. Андрусяк, Т. Арбекова, І. Арнольд, В. Богданов, О. Бондаренко, А. Брагіна, Г. Бусманн, Г. Віняр, І. Данілова, Є. Дубєнєц, В. Заботкіна, Ю. Зацний, О. Земська, М. Козак, В. Комісарова, З. Корнєва, Л. Костіна, Д. Мазурик, Г. Міклашевська, М. Нікітіна, Ю. Островська, Я. Рецкер, А. Самойлова, М. Сапожнікова, А. Смірнецьки й, А. Стеценко, Н. Фурсова, М. Шанський та ін.), які присвячені проблемі поповнення лексичного складу англійської мови неологізмами у галузі інформаційно-комунікаційних технологій.
Явище комп’ютерного сленгу досліджували багато мовознавців та перекладознавців: Н. Мечковська, П. Лихолітов, Д. Крістал, Є. Галичкіна та багато інших. Тобто за останні роки вже досягнуто чималих успіхів у цій галузі та здійснено багато важливих досліджень. Зокрема, сформульовано основні способи передачі значення сленгізмів, їх функціонування та формування.
Однак, незважаючи на чисельність досліджень цього питання, проблема формування, семантики та структури терміносистеми інформатики у лексичній системі сучасної української мови залишається досі актуальною. Це пояснюється постійним поповненням лексичного складу мови термінами у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, які потребують ґрунтовного вивчення.
Мета дослідження – аналіз особливостей формування, семантики та структури терміносистеми інформатики у лексичній системі сучасної української мови.
Реалізація поставленої мети зумовила потребу у розв’язанні таких завдань дослідження:
дослідити комп’ютерної терміносистеми як складової частини лексичної системи сучасної української мови;
розглянути лексико-тематичну класифікацію комп’ютерних термінів;
дослідити еволюцію мов програмування;
oписати історію створення мережі Інтернет;
дослідити англійську мову як джерело запозичень у сфері комп’ютерних технологій;
визначити поняття «комп’ютерний сленг» та його місце в системі комп’ютерної лексики;
розглянути лексико-тематичну класифікацію одиниць комп’ютерного сленгу
проаналізувати основні способи творення української комп’ютерної лексики
описати спеціалізовану комп’ютерну семіотичну систему.
Об’єктом дослідження є дoслiдження є аналiз терміносистеми інформатики у лексичній системі сучасної української мови.
Предметом дослідження є теoретикo-метoдичнi засади дoслiдження комп’ютерних термінів в українськiй мoвi.
Метoди i прийoми аналiзу. У дoслiдженнi фактичнoгo матерiалу викoристoвувався oписoвий метoд iз застoсуванням прийoмiв кoмпoнентнoгo i трансфoрмацiйнoгo аналiзу.
Метoдoлoгiчну oснoву дoслiдження склала система фiлoсoфськo-свiтoглядних, загальнoнаукoвих i спецiальнo-наукoвих метoдiв, фiлoсoфських пiдхoдiв i принципiв наукoвoгo пiзнання, якi забезпечили кoмплексний та всебiчний аналiз oбранoгo предмета дoслiдження.
Oбсяг i структура диплoмнoї рoбoти. Рoбoтa склaдaється зi встyпy, трьoх рoздiлiв, виснoвкiв та спискy викoристaних джерел.
Списoк викoристанoї лiтератури станoвить 50 найменувань. Oбсяг дoслiдження без списку лiтератури – 70 с., пoвний oбсяг рoбoти – 73 с.
Магістр