Зразок роботи
ВСТУП
Процес вивчення вставних слів в пропозиції пройшов довгий шлях. Найбільш точно і правомірно визначати вставні слова як «лексико-синтаксичний клас», оскільки основні ознаки, що дозволяють виділити їх як окрему спільність: синтаксичні (пунктуаційна та інтонаційна відособленість, відсутність формальних зв'язків із іншими членами речення), лексико-семантичні .
Вставні слова – клас, що активно поповнюється. Ці одиниці є індивідуально-авторським засобом побудови тексту і тим цікаві для дослідників.
Дослідження синтаксису є важливою складовою освоєння сучасної української літературної мови. Оскільки речення виступає основною комунікативною одиницею мови, що забезпечує утілення функцій мови як способу вираження, формування, оформлення та передавання думок.
Традиційно серед компонентів, що ускладнюють просте речення, виділяють граматично пов'язані і граматично не пов'язані з реченням конструкції. До граматично пов'язаних відносять усі відокремлені та однорідні члени речення.
Граматично не пов'язаними з реченням називаються конструкції, які позбавлені граматичного зв'язку (не є членами речення ), але тісно пов'язані з ним семантично. До конструкцій такого роду відносяться звертання, вставні та вставлені конструкції.
Проблеми синтаксису не раз привертали до себе увагу мовознавців, адже в реченні найшвидше можна побачити мовленнєві зміни. Це зумовлює до виникнення нових питань, що потребують вивчення та аналізу. На сьогодні до важливих проблем відносимо і питання категорії вставності, адже дослідження, пов’язані із вставними одиницями, повністю не розв’язують проблему їх розвитку та становлення у мовній системі.
Вставні слова викликали науковий інтерес учених мовознавців, як на українських (С. П. Бевзенко; І. Р. Вихованець; В. І. Грицина; П. С. Дудик; В. В. Жайворонок; А. П. Загнітко; Б. М. Кулик; Л. К. Лисак; О. Д. Пономарів; М. Я. Плющ; М. Н. Рудковська; І. І. Слинько; О. М. Турчак; К. Ф. Шульжук; І. П. Ющук; Н. В. Гуйванюк та ін.), так і на зарубіжних теренах, зокрема польські мовознавці Мажена Стемпєнь праця «Вирази в дужках у структурі висловлювання» [23], Зенон Клеменсєвич «Опис польського синтаксису» [52], Станіслав Йодловський «Метатекстуальна інтерпретація парентезису» [51], Мачєй Генрик Гроховський у праці «Метатекстуальна інтерпретація парентезису» [50]).
Передусім вставні слова цікавлять дослідників з погляду:
1)особливого статусу, структурної організації, факультативного характеру, позиції в реченні, способу входження до базового речення ;
2)семантики ;
3)інтонування;
4)специфіки пунктуаційного виділення;
5)комунікативного й текстового потенціалу.
Незважаючи на значне наукове напрацювання, окремі питання все ще залишаються не до кінця висвітлені. Актуальність теми магістерської роботи зумовлена необхідністю більш детального дослідження та аналізу вставних слів як особливих модальних синтаксем, оскільки у сучасному мовознавстві ця проблема становить величезну прогалину.
Обрана тема також є актуальна із огляду на об’єкт дослідження, оскільки вставні слова у творчості Ліни Костенко є недосліджені у сучасному мовознавстві.
Мета магістерської роботи з’ясувати структурно-граматичні та семантико-стилістичні особливості вставних слів, репрезентованих у поетичних творах Л.Костенко.
Для досягнення мети дослідження ставимо такі завдання:
1)опрацювати літературу, пов'язану з досліджуваною проблемою;
2)виявити вставні слова у творах Л.Костенко;
3)розглянути вставні слова як об’єкт синтаксичного вчення ;
4)здійснити їхню типологічну класифікацію;
5)визначити місце, роль, функції та частиномовну належність вставних слів;
6)описати їхнє стилістичне навантаження.
Об'єктом дослідження є вставні слова у творах Л. Костенко.
Предметом дослідження – є структурно-граматичні та семантико-стилістичні функції вставних слів у поетичних творах Л. Костенко.
Практичне значення роботи пов’язано з можливістю використовувати даний матеріал на уроках української мови та літератури вчителями загальноосвітніх шкіл.
Джерелом дослідження є поетичні твори Л. Костенко за виданнями: Л. Костенко збірка поезій «Триста поезій», Київ: вид-во «А-ба-ба-га-ла-ма-га» 2012 с. 366; Л. Костенко «Маруся Чурай» Київ: вид-во «А-ба-ба-га-ла-ма-га» 2018 с. 224; Л. Костенко «Берестечко» Київ: вид-во «Либідь», 2010, с. 232 ; Костенко Л.В. Вибране. – К.: Дніпро, 1989. – 560 с.
Методи дослідження зумовлені темою та завданнями роботи. У роботі використано такі методи: структурно-системний опис та метод класифікації, що сприяли розгляду предмета дослідження як єдиного цілого та описовий метод.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, семи підрозділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, додатків та списку використаної літератури.
Магістр