Зразок роботи
ВСТУП
Новітні інформаційні технології в останнє десятиліття надали можливість не тільки вивчати мову за традиційними «сховищами» мовних даних, такими, як словники, художні твори, твори класиків, письмові тексти як представницькі вибірки з генеральної сукупності, а й вводити ці дані в комп'ютер та обробляти великі масиви текстів - корпуси текстів .
Художній текст являє собою систему мовних засобів, що ¬виражає уявлення автора про світ На основі особистого когнітивного досвіду у свідомості ¬письменника формуються концептуальні структури, що відображають індивідуально ¬- авторське знання про міф, які знаходять своє вираження в текстовому просторі. ¬Аналіз художніх текстів дозволяє виявити особливості концептуальної ¬системи того чи іншого письменника, що є складовою частиною колективного досвіду пізнання світу. Дослідження творів визнаних майстрів слова важливе для вивчення концептосфери рукраїнської мови, в якій зафіксовані результати індивіду ального досвіду пізнання того чи іншого письменника .
ЛЮБОВ як один із найбільш значущих, складних і багато представлених у мові феноменів емоційної сфери стала привертати увагу мовознавців відносно недавно. У лінгвістичних дослідженнях, присвячених мовним репрезентаціям цього почуття, як і емоційної сфери в цілому, реалізуються різні підходи. Однак робіт, присвячених концепту «любов» у художніх текстах, порівняно небагато, майже немає досліджень, заснованих на зіставленні цього концепту в творах різних авторів та різних епох на основі сучасних підходів. Це зумовлює актуальність дослідження.
Об'єктом нашого дослідження є закладений у мові та в художніх текстах комплекс уявлень про концепт ЛЮБОВ.
Предметом розгляду у цій роботі стали засоби експлікації ознак концепту ЛЮБОВ у художніх текстах ХХ-ХХІ ст., представлених у Генеральниому регіонально анотованому корпусі української мови (ГРАК).
Метою нашого дослідження є вивчення семантичного та статистичного профілю концепту ЛЮБОВ у радянських та пострадянських художніх текстах.
Мета зумовила постановку та вирішення таких завдань:
1) З’ясувати специфіку лінгвістичного визначення поняття «дискурс»;
2) Визначити релевантне для дослідження поняття «концепт», описати його структуру та основні методи дослідження концептів;
3) Виявити специфіку корпусного аналізу як методу вивчення концептів;
4) Описати основні кваліфікаційні ознаки поняття «любов» у радянському та пострадянському українському художньому дискурсі;
5) Проаналізувати квантитативні ознаки кваліфікаційні ознаки поянття «любов» у радянському та пострадянському українському художньому дискурсі.
Матеріалом для дослідження послужила картотека, що включає понад 500 прикладів, вилучених методом суцільної вибірки з художніх текстів ХХ-ХХІ ст., представлених у Генеральниому регіонально анотованому корпусі української мови (ГРАК)
Методи дослідження. Рішення поставлених у роботі завдань здійснювалось за допомогою застосування традиційних методів лінгвістичного аналізу та методик корпусного аналізу концептів, а саме:
1) описового методу, що включає прийоми спостереження, аналізу та синтезу, зіставлення та порівняння, диференціації, класифікації та узагальнення;
2) використання словникових тлумачень;
3) елементів методу компонентного аналізу з метою виявлення імпліцитного та експліцитного способу репрезентації концепту;
4) методу контекстуального аналізу;
5) квантитативного методу, що застосовується для визначення найбільш продуктивних слововживань у художніх текстах ХХ-ХХІ ст.;
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше на словниковому матеріалі , представленого у Генеральниому регіонально анотованому корпусі української мови (ГРАК) відтворено концепт ЛЮБОВ у вигляді великого, багатокомпонентного художнього дискурсу ХХ-ХХІ ст.
Теоретична та практична значущість роботи визначається постановкою та вирішенням питання про принципи опису концепту ЛЮБОВ у розрізі корпусного підходу.
Запропонований аналіз найменувань, що вербалізують концепт ЛЮБОВ у художніх текстах ХХ-ХХІст., відбиває ті особливості, що є актуальним для вивчення специфіки розвитку образності у мові сучасної художньої літератури.
Запронований матеріал можна використовувати у курсах та спецкурсах з прикладної лінгвістики, корпусної лінгвістики. Мови художньої літератури тощо.
Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.
Магістр