Поетична метафора в творчому доробку Юрія Іздрика (ID:942313)
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1.Теоретичне дослідження метафори в
мовознавстві……………………………………………………………………
5
1.1 Поняттєвий обсяг терміна ―метафорa‖………………………….……… 5
1.2 Класифікація та характеристика метафори…………………………….. 9
РОЗДІЛ 2. Лексико-семантичний аналіз поетичної метафори у збірці
«Меланхолії» Ю. Іздрика…………………………………………………….
18
2.1. Метафори на позначення явищ природи та реалій навколишнього
світу…………………………………………………………………………….
19
2.2. Метафори на позначення емоцій людини та абстрактних
явищ……………………………………………………………………………
27
2.3. Метафори на позначення часу…………………………. 30
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ…………… 35
Зразок роботи
Розділ 2. Лексико-семантичний аналіз поетичної метафори у збірці
«Меланхолії» Юрія Іздрика
Аналіз метафор свідчить , що вони функціонують у контекстах як
поширені, емоційно навантажені назви предметів, ситуацій, ознак,
протиставлюваних логічно-понятійним структурам.
Метафора виступає додатковою назвою певного предмета, явища,
події. Водночас нове найменування завжди припускає елемент зіставлення,
відображає процес перенесення ознак. У цьому процесі актуалізуються або
первинні, або вторинні значення слів-компонентів словосполучення.
У мовознавстві не існує єдино правильного розподілу метафор за
їхньою класифікацією, тому в роботі для аналізу поетичної метафори у збірці
«Меланхолії» Юрія Іздрика послуговуватимемося класифікацією, яку
запропонувала Г.Скляревська.32
У праці поета характерною особливістю метафористики виступає
використання дієслів,яких зафіксовано 108 одиниць. Також яскраво
виражено використання іменників, яких налічуємо 105 одиниць, і зовсім мала
частка прикметників - 17 одиниць.
Граматичне вираження метафори є різноманітним: найчастіше вона
виражається дієсловом та його формами, прикметником (метафоричний
епітет), іменником.
Дієслово у поєднанні з іменником організовує розгортання понять і
образів. Як зазначають дослідники, стилістична вправність митця полягає
передусім у «…виборі дієслівних категорій, вмотивованому пов’язуванні їх з
іншими мовними категоріями та стилістично спрямованому зіставленні їх у
контексті»33
32 Скляревская Г. Н. Метафора в системе языка. – Санкт-Петербург: Наука, 1993. – С.152.
33 Томашевский Б.В. Стилистика / Б.В. Томашевський. – 2-е изд., испр. и доп. – Л.: Изд-во
Ленинградского университета, 1983. – С. 248.
19
У поезії Юрія Іздрика яскраво виражені типи дієслівної метафори.
Дієслівна метафора виникає внаслідок порушення семантичного
зв’язку між предметом і його дією, бо дія, яка логічно притаманна предметові
одного семантичного поля, приписується предметові іншого семантичного
поля.
Дієслівні ознаки дають змогу користуватися безмежними
можливостями для виникнення найрізноманітніших семантичних відношень.
Влучним є вираз В. Русанівського : «Метафоричний образ, побудований на
дієсловах, виступає к спосіб подвоєного бачення світу: реальне
представляється на фоні фантастичного,створеного уявою поета».34
У поезії автора чимало персоніфікованих явищ природи та реалій
навколишнього світу. Найпоширенішими є багаточленні метафоричні
конструкції, стрижневим компонентом яких є дієслова. Їх поділено на такі
категорії:
1)метафори на позначення явищ природи та реалій навколишнього
світу;
2)метафори на позначення емоцій людини та абстрактних явищ;
3)метафори на позначення часу.
Також проведено аналіз даних груп для кращого розуміння
метафоризацій у художньо-семантичній площині автора.
Інші роботи з даної категорії: