Зразок роботи
ВСТУП
Інтерпретація художніх образів належить до вагомих завдань у царині перекладознавчих досліджень. У царині загальної теорії перекладу значний внесок зробили Я. Рецкер, А. Федоров, О. Швейцeр, Л. Бархударов, Р. Якобсон. Відтворенню поетичних текстів присвячені численні досідження, які акцентують увагу на особливостях збереження образної складової (В. Брюсов, П. Бех, Ю. Лотман, В. Коптілов, Р. Зорівчак, М. Новикова, О. Чередниченко, В. Радчук, Л. Коломієць). Однак, інтерпретація образів поезії в англо-українських перекладах залишається недостатньо дослідженою і потребує системного та комплексного вивчення, зокрема, коли йдеться про відтворення індивідуального авторського стилю поета із врахуванням лінквокогнітивних аспектів. Відтворення розмаїтої поезії передбачає визначення специфіки поетики автора в межах загального образотворення, а також пошук художніх домінант в структурі образів.
Дана робота присвячена аналізу відтворення художніх образів в українських перекладах поезії американської поетеси Е. Дікінсон. У роботі ми зосередилися на дослідженні специфіки відтворення образної складової, що визначається індивідуально-авторською специфікою, структурою текстів.
Актуальність теми зумовлена постанням концептуальної проблематики для оцінки відтворення словесних поетичних образів. Пошуки загальноприйнятої методики перекладознавчого аналізу образу та визначення адекватності його перекладу із врахуванням лінгвокогнітивних особливостей зумовлює потребу в розробці методологічних засад інтерпретації образної складової.
Мета дослідження полягає у визначенні засад художнього перекладу поетичних образів поезії Е. Дікінсон.
Поставлена мета досягається шляхом розв’язання таких завдань:
- розкрити теоретичну складову словесних поетичних образів як об’єкту дослідження в сучасному мовознавстві
- розглянути перекладацькі стратегії відтворення словесних поетичних образів у віршованих текстах;
- встановити критерії адекватного перекладу словесних поетичних образів;
- з’ясувати особливості відображення в перекладі цілісності поетичного образу;
- визначити варіативність образу в різних інтерпретаціях на предмет його багатозначності;
- обґрунтувати специфіку перекладу поезії Е. Дікінсон, яка є базою дослідження;
- визначити вплив індивідуальності перекладача на інтерпретацію поетичних образів.
Об’єктом дослідження є поезія Е. Дікінсон та її переклади українською мовою.
Предметом дослідження є особливості відтворення словесних поетичних образів першотвору в англо-українському перекладі із врахуванням лінгвокогнітивних аспектів.
Для вирішення поставлених завдань у дослідженні використовуються методи: герменевтичний, структурний та контекстуальний, на базі яких аналізується адекватність перекладу словесних поетичних образів. Використання контрастивного методу дозволяє порівняти тексти мовами оригіналу й перекладу. Метод історико-зіставного аналізу активно використовується в тих випадках, коли досліджується множинність перекладів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ньому: 1) окреслено засади адекватного перекладу словесного поетичного образу; 2) визначено особливості відтворення англомовної поезій в українських перекладах; 3) з’ясовано специфіку збереження багатозначності поетичного образу на прикладі порівняльного аналізу існуючих перекладів; 4) визначено вплив явища компресії на коректне відтворення образності в україномовних перекладах та збереження їх лінгвокогнітивної цільності.
Теоретичне значення дослідження визначається розробленими теоретико-методологічними засадами інтерпретації романтичного образу, які доповнюють поняття адекватного поетичного перекладу. Визначення особливостей відтворення романтичних образів є дуже суттєвим для розвитку загальної теорії художнього перекладу.
Практичне значення одержаних результатів:
1. Отримані у кваліфікаційній роботі результати є певним внеском до зіставного мовознавства та систематизації загальної теорії перекладу віршованих творів.
2. У результаті вивчення предмету дослідження сформувались ряд положень, які можуть бути використані в якості рекомендацій перекладачам художньої поетичної літератури, в курсах з порівняльної стилістики, теорії та практики перекладу, в спецкурсі з поетичного перекладу.
Структура кваліфікаційної роботи магістра. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, висновків до всієї роботи, трьох списків використаних джерел, п’яти додатків та резюме. Додатки вміщують оригінали поетичних творів та їх україномовні переклади, а також таблиці, які ілюструють особливості інтерпретації словесних поетичних образів в англо-українському перекладі. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи становить 121 сторінку, з них – 89 сторінок основного тексту та 28 – додатків. Список використаних джерел налічує 120 позицій, з них 96 – літературні джерела й науково-критичні праці, 21 – довідкова література, 3 – джерела ілюстративного матеріалу.
Магістр