Зразок роботи
Робоче місце вважається первинною ланкою структури підприємства. Стан робочих місць, їх організація напряму визначають рівень організації праці на підприємстві. Окрім цього організація робочого місця безпосередньо формує обстановку, в якій постійно знаходиться робітник на виробництві, що впливає на самопочуття, настрій, працездатність та на продуктивність праці. Процес встановлення та періодичного перегляду трудових норм на робочому є складовою частиною його організації. Нормування підводить підсумок прийнятим організаційним рішенням. Норми виходять із встановлених: поділу та кооперування праці, організації та обслуговування робочого місця, прийомів та методів праці. Якщо змінюються перераховані організаційні елементи, то повинні змінюватись і норми праці.
Встановлення певного порядку здійснення трудового процесу неможливе без вирішення питання про матеріальний еквівалент та нагороду за працю. Добре продумана система оплати та матеріального стимулювання праці сприяє її високій організації та навпаки, відсутність необхідних стимулів до праці призводить до її дезорганізації.
Необхідна частина організації праці - це організація робочих місць. При цьому, під робочим місцем розуміється первинна ланка виробництва, зона трудової діяльності робочого або групи робочих, оснащена необхідними засобами для виконання виробничого завдання. Під організацією робочого місця розуміється система його оснащення і планування, підпорядкована цілям виробництва. Ці рішення, у свою чергу, залежать від характеру і спеціалізації робочого місця, від його вигляду і ролі у виробничому процесі.
Рівень праці на робочому місці залежить також від досконалості системи його обслуговування. Організація обслуговування робочих місць припускає забезпечення робочих місць всім необхідним, включаючи технічне обслуговування, забезпечення сировиною, матеріалами, подачу всіх видів енергії, контроль за якістю продукції, господарське обслуговування. Ефективність обслуговування робочих місць - може бути досягнута лише при дотриманні наступних принципів: запобігливості обслуговування, оперативності обслуговування, принципу комплексності, принципу плановості. Прогрес в системах обслуговування робочих місць полягає в переході від чергового обслуговування, тобто обслуговування по виклику з місця зупинки виробництва, до стандартного обслуговування, заснованого на розрахунках норм обслуговування і реалізації планово-запобіжного проведення обслуговуючих робіт.
Вихідним елементом будь-якого підприємства є робоче місце, в межах якого відбувається цілеспрямована діяльність (тобто праця) конкретного працівника. Робочі місця надзвичайно різноманітні, тому їх можна класифікувати за різними ознаками.
За кількістю зайнятих робочі місця можуть бути індивідуальними або колективними.
За ступенем спеціалізації розрізняють універсальні робочі місця, на яких виконуються різноманітні операції, та спеціалізовані, де здійснюється лише одна операція.
За ознакою фіксованості робочі місця можна поділити на стаціонарні, рухомі та невизначені.
За рівнем механізації робочі місця поділяють на ручні, де результат праці визначається лише витратами фізичних та духовних сил самого працівника; механізовані, де роль людини полягає в управлінні обладнанням, що здійснює відповідні операції; автоматизовані, на яких роль працівника зводиться до контролю за функціонуючим обладнанням.
За кількістю обладнання, яке обслуговується, робочі місця можна розглядати як одноверстатні та багатоверстатні.
За місцем розташування робочі місця можуть знаходитися в приміщенні, просто неба, під землею або під водою, на висоті.
Залежно від кількості змін робочі місця можуть бути однозмінними, багатозмінними.
Якщо на робочих місцях безпосередньо здійснюється діяльність, спрямована на досягнення мети діяльності підприємства, вони належать до основних, у протилежному разі — до допоміжних.
За характером трудової діяльності розрізняють місця робітників і службовців.
Крім цього, робочі місця можуть належати до найрізноманітніших сфер діяльності: виробництва, управління, постачання, збуту, наукових досліджень тощо.
Незважаючи на різноманіття їх, вони всі мають бути відповідним чином організовані. Маркетологу необхідно добре знати. Що таке робоче місце, які його складові, яким чином його організувати як для себе самого, так і для підлеглих.
Робоче місце — це така структура, в якій поєднуються в єдине ціле формальні елементи організації та особисті, людські риси працівника, утворюючи систему "людина — робота".
Загалом роботу характеризують конкретні завдання, обов'язки працівника і відповідна сфера його відповідальності. Для здійснення всіх визначених при цьому операцій працівнику необхідні відповідні знання, навички, здібності. Розглянемо проблему знань, навичок і здібностей з погляду організації робочого місця на підприємстві.
Знання — інформація, яка необхідна працівнику, щоб успішно виконувати завдання на даному робочому місці.
Навички — рівень майстерності, необхідний працівнику.
Здібності — особисті можливості працівника виконувати різноманітні види діяльності.
При такому підході вимальовується своєрідний каркас (модель) робочого місця, на яке добирається відповідний працівник. Практика конструювання робочих місць свідчить, що тут необхідна інформація про характер і рівень знань, навичок та здібностей, потрібних для кожного конкретного випадку. Така інформація одержується за допомогою процедури аналізу видів робіт. По-перше, це інформація про роботу або про самого працівника. По-друге, це інформація про конкретну роботу або стандартизована інформація, що використовується для оцінювання робіт відповідного класу. Якщо розмістимо цю інформацію на двох взаємно пересічних векторах, то отримаємо чотири процедури аналізу:
• поелементний аналіз знань, навичок і здібностей працівника, який виконує конкретну роботу;
• аналіз таких самих елементів за стандартами;
• аналіз завдань конкретного робочого місця;
• аналіз стандартизованих завдань
Конструювання робочого місця є процесом визначення завдань, котрі мають виконуватися працівником, носієм конкретних знань, навичок і здібностей.
Кожне робоче місце має бути відповідним чином обладнане, тобто забезпечене необхідним обладнанням, інструментами тощо. Система заходів щодо обладнання робочого місця всім необхідним називається його організацією. З погляду менеджменту організація робочого місця — це процес створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної та безпечної роботи.
Добра організація робочого місця означає, що кожний предмет перебуває на своєму місці. Основу організації робочого місця становить його планування, тобто оптимальне розміщення в межах робочого місця засобів і предметів праці, необхідних для виконання роботи.
Непродумане планування збільшує витрати, тому що час виконання конкретної роботи стає тривалішим.
Робоче місце і його оснащення - важливий елемент умов праці. Умови праці — це сукупність елементів виробничого середовища, котрі впливають на здоров'я та працездатність людини, задоволеність працею, а відтак і на її результати.
До будь-якого робочого місця на практиці висуваються відповідні вимоги, які можуть бути частково виражені кількісними показниками — нормами і нормативами, а деякі піддаються лише якісному опису.
Ряд вимог, перш за все в галузі санітарії, техніки безпеки, правил експлуатації обладнання тощо, є обов'язковими, і за порушення їх керівник може понести відповідальність включно з кримінальною. Інші відносять, поки що, до бажаних (естетичність, ергономічність тощо), але нехтування ними безпосередньо впливає на продуктивність праці, а тому для підприємства вони мають важливе значення.
Вимоги до організації робочих місць можна згрупувати так: інформаційні, економічні, ергономічні, гігієнічні, естетичні, технічні, організаційні.
Інформаційні вимоги охоплюють комплекс заходів з інформаційного забезпечення робочого місця: визначення обсягів і структури інформації, котра надходить та оброблюється на ньому, створюється і передається на інші робочі місця; проектування інформаційних потоків, до системи яких входить дане робоче місце, та інших; інформація має бути достатньою для виконання службових зобов'язань працівників.
Економічні вимоги передбачають організацію робочого місця в апараті управління з мінімальними витратами на його утримання, але достатніми для його нормального функціонування. Доцільне також оцінювання робочого місця за критерієм оптимальності, тобто ефект від діяльності працівника на робочому місці має перевищувати витрати на утримання цього робочого місця.
Ергономічні вимоги пов'язані зі створенням для людини оптимальних умов праці, що роблять її високопродуктивною та надійною і водночас забезпечують людині необхідні зручності, зберігаючи сили, здоров'я та працездатність. Таким чином, усе, що оточує людину, котра працює, створюючи їй відповідне робоче середовище, — меблі, помешкання, устаткування, машини, механізми та інші знаряддя праці — має відповідати вимогам ергономіки (наука про функціональні можливості людини в трудових процесах) і бути максимально пристосованим до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.
Гігієнічні вимоги передбачають забезпечення таких норм: освітлення робочих місць; повітрообміну, температурного режиму; вологості; шуму й інших чинників робочого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини.
Естетичні вимоги до зовнішнього оформлення робочого середовища: вигляд приміщення і засобів праці, їхня кольорова гама, наявність квітів у інтер'єрі тощо.
Технічні вимоги передбачають дотримання норм необхідного простору для виконання визначеної роботи. Це площа, на якій установлюють необхідні меблі й обладнання, місце самого працівника, а також площа проходів до столу, устаткування, іншого робочого місця тощо.
Магістр