Зміст
Вступ
Розділ і поняття цінних паперів та основи їх аудиту
1.1. Поняття та класифікація цінних паперів і операцій з ними
1.2. Основи аудиту цінних паперів
Розділ іі методика аудиту цінних паперів
2.1. Перевірка емісії та обігу цінних паперів
2.2. Аудит операцій банків з цінними паперами
Розділ ііі удосконалення аудиту цінних паперів
Висновок
Список використаних джерел
Додатки
Отже, основними завданнями аудиту цінних паперів є перевірка законності їх випуску, реєстрації, обігу, використання та зберігання, правильності нарахування дивідендів і відсотків їхнім користувачам, додержання законодавства щодо їх оподаткування.
Насамперед, аудитор переглядає документи, що вміщують дозвіл державного органу на створення суб'єкта підприємницької діяльності чи його реєстрацію, статут та всі поправки, що стосується справи (інформація про види акцій, які дозволено випускати підприємству, про кількість дозволених акцій за кожним видом).
Детальне вивчення аудитором протоколів зборів ради директорів і власників акцій, інших документів і рахунків власного капіталу (акціонерного капіталу) залежить від обставин, а також від того, чи перевірялась фінансова звітність аудитором раніше.
Відтак аудитор здійснює аналіз залишків за видами випущених акцій і тих, що перебувають в обігу. Таким чином, аудит має бути скерований на перевірку дотримання порядку випуску та розповсюдження акцій, правильності нарахування дивідендів, процентів їхнім власникам.
Бухгалтерський облік цінних паперів здійснюється на збалансованому рахунку 08 "Бланки суворого обліку" за номінальною вартістю. Рух бланків здійснюється на підставі прибутково-видаткових документів. Аудитор з'ясовує, чи правильно ведеться облік цінних паперів за їх видами і місцями зберігання матеріально відповідальними особами.
У процесі перевірки аудитор особливу увагу має звернути на наявність у засновників акціонерного товариства вільних власних коштів у кількості, необхідній для внеску до статутного фонду, тому що згідно з чинним законодавством підприємства та організації можуть придбати акції тільки за рахунок власних коштів. Акції можуть бути видані одержувачу (покупцеві) тільки після повної сплати їхньої вартості.
Аудитор має перевірити наявність відповідних ліцензій у осіб, які займаються професійною діяльністю на ринку цінних паперів. Ліцензію на торгівлю цінними паперами можуть отримати акціонерні товариства, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій товариства з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства, для яких операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності (далі – торговці цінними паперами).
Основними нормативними документами, що регламентують діяльність банків на ринку цінних паперів, є Закони України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про цінні папери і фондовий ринок», «Про обіг векселів в Україні», нормативно-правові акти Національного банку України (НБУ) та Державної Комісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР).
Головна мета аудитора – визначити дохідність кожного папера, як поточну, так і кінцеву. У процесі контролю аудитор перевіряє дотримання банком вимог його внутрішніх положень, методики оцінки привабливості цінних паперів та системи внутрішнього контролю. Він отримує від кожного підрозділу, який здійснює операції з цінними паперами, відповідну інформацію (станом на дату проведення інспектування). Насамперед це: перелік усіх цінних паперів у портфелі банку; перелік положень, що регламентують усі види діяльності банку з портфелем цінних паперів, та їх документальне підтвердження.
Вивчаючи законодавчу базу функціонування банківських установ, слід відмітити, що нині немає законодавчо закріпленої методики аудиту їх цінних паперів. У зв'язку з цим, на нашу думку, потрібно розробити спеціальну інструкцію стосовно методології організації аудиту цінних паперів банку, в якій мають бути чітко визначені об'єкт, завдання, джерела інформації аудиту цінних паперів та описані етапи здійснення перевірки кожного їх виду.
Магістр