0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Особливості аудиту на малому підприємстві (ID:302295)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Аудит
Сторінок: 46
Рік виконання: 2020
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ АУДИТУ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ АУДИТУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ:…………. 1.1. Правові засади здійснення аудиторської діяльності;………………. 1.2. Стандарти, що регулюють вимоги та відповідальність щодо проведення аудиту;………………………………………………………….. 1.3. Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА), які регу-люють спеціальні умови проведення аудиту в умовах засто¬сування сучасних комп’ютерних технологій;…………………………………………………… РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ:…………………………………………………………………… 2.1. Організація аудиту малих підприємств………………………………. 2.2. Планування аудиту малих підприємств……………………………… РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ АУДИТУ НА МАЛОМУ ПІДПРИЄМСТВІ:………………………………………………………………….. 3.1. Основні законодавчі та нормативні документи, що регулюють об'єкти перевірки…………………………………………………………………….. 3.2. Особливості планування аудиту на малих підприємствах………………… 3.3. Аналітичні процедури та їх значення в аудиті…………………………………….. ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………………………………………………. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………………….
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Одним із перспективних напрямів створення конкурентно-ринкового середовища є розвиток малого бізнесу. Малі підприємства не є суб’єктами обов’язкового аудиту. В той же час ряд питань, які виникають в ході фінансово-господарської діяльності, можна вирішити залучивши незалежних фахівців – аудиторів. При цьому методика аудиту малих підприємств має особливості, на яких аудитор з метою якісної роботи повинен акцентувати свою увагу. Питанням методики аудиту присвячені праці таких вітчизняних вчених як М. Білуха, Н. Дорош, О. Петрик, В. Савченко, Б. Усач, Л. Чернелевський. Зважаючи, що ця тема є актуальною тому і вагомий внесок науковців у розвиток даних питань, слід звернути увагу на необхідність здійснення подальших досліджень в частині розробки такої методики аудиту діяльності малих підприємств, яка б враховувала особливості їх функціонування в ринкових умовах. Метою даної курсової роботи є дослідження особливостей проведення аудиту суб'єктів малого підприємництва, а також аналізу фінансового стану, як інструментарію аудиту, який допомагає правильно спланувати аудиторську перевірку, виявити слабкі місця в системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю тощо. Відповідно до мети дослідження в роботі поставлені такі завдання: - провести дослідження критеріїв економіко-правового визначення малих підприємств; - здійснити аналіз можливості та доцільності застосування методик обліку, передбачених П(С)БО, для малих підприємств; - дослідити облікову політику малих підприємств та розробити пропозиції по її формуванню. Об'єктом дослідження є особливості побудови системи бухгалтерського обліку на малих підприємствах та процес аудиту фінансової звітності. Предметом дослідження є питання методики та організації бухгалтерського обліку та аудиту фінансової звітності на малих підприємствах України.   РОЗДІЛ 1.ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ АУДИТУ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ АУДИТУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА) 1005 «Особливості аудиту малих підприємств» розкриває основні характеристики малих підприємств і визначає ступінь їх впливу на застосування Міжнародних стандартів аудиту [2, с.1172]. В ньому розглядаються характеристики малих підприємств, містяться рекомендації щодо застосування Міжнародних стандартів аудиту у процесі аудиторської перевірки малих підприємств, містяться рекомендації щодо проведення аудиторської перевірки у тих випадках, коли аудитор надає малому підприємству послуги у сфері бухгалтерського обліку. Згідно ПМПА 1005, суб’єктом малого бізнесу є будь-який суб’єкт право власності і управління яким сконцентровано в межах вузького кола осіб (часто однієї особи) і до якого можуть бути застосовані одна чи декілька характеристик: - обмежена кількість джерел доходу; - спрощена система ведення бухгалтерського обліку; - обмежені засоби внутрішнього контролю поряд з наявністю у керівництва суб’єкта можливості діяти без таких засобів контролю. Характеризуючи ці якісні характеристики, слід відзначити, що суб’єктами малого бізнесу володіє обмежена кількість осіб, частіше сам власник. Власник може наймати менеджера для управління підприємством, однак в більшості випадків, він приймає безпосередню участь в управлінні. Суб’єкти малого бізнесу часто пропонують обмежений асортимент товарів чи послуг та здійснюють свою діяльність на одному чи обмеженій кількості об’єктів, що дозволяє аудитору швидше розібратися в специфіці діяльності суб’єкта малого бізнесу і відобразити її в документах, ніж у випадку з великим підприємством. Застосування широкого спектру аудиторських процедур може носити досить нескладний характер. Наприклад, при здійснення аналітичних процедур можуть бути використані ефективні моделі прогнозування. За допомогою аналітичних процедур можна отримати прийнятні докази, які дозволяють в окремих випадках скоротити потребу у здійсненні інших процедур перевірки по суті. На багатьох суб’єктах малого бізнесу сукупність даних бухгалтерського обліку часто буває незначною і її легко можна проаналізувати. Також суб’єктам малого бізнесу приходиться вести бухгалтерський облік в необхідному обсязі з метою дотримання вимог законодавства і регулюючих органів, а також для задоволення потреб самих підприємств, в тому числі пов’язаних з підготовкою фінансової звітності і її аудитом. Тому систему бухгалтерського обліку слід організовувати таким чином, щоб вона забезпечувала впевненість в тому, що: а) всі операції та інші дані бухгалтерського обліку, які слід було б відобразити, дійсно були відображені в обліку; б) активи і зобов’язання, відображені в системі бухгалтерського обліку, дійсно існують і відображені за відповідною вартістю; в) факти шахрайства і помилки при обробці даних бухгалтерського обліку будуть виявлені. З урахуванням розмірів і економічних показників суб’єктів малого бізнесу, використання такими суб’єктами складної системи внутрішнього контролю недоцільно. Крім того, можливість розділу обов’язків обмежена у зв’язку з невеликою кількістю співробітників. Однак, навіть на невеликому підприємстві доцільним є забезпечення розділу обов’язків по ряду ключових напрямків роботи, а також наявність спрощеної і в той же час ефективної системи контролю. Оперативний контроль, який здійснюється власником, також може мати позитивний ефект, так як власник особисто зацікавлений в збереженні активів об’єкта, фінансових результатах його діяльності та контролю за ними. Безпосередній контроль власника за прийманням всіх рішень і можливість його особистого втручання в будь-який час часто є важливими характеристиками системи управління суб’єктами малого бізнесу. Особистий контроль інколи дозволяє компенсувати недоліки процедур внутрішнього контролю. Наприклад, коли недостатньо розподілені повноваження в сфері закупівель і витрат грошових коштів, якість внутрішнього контролю покращується, якщо власник особисто підписує витратні документи. Якщо власник не приймає в цьому участі, то збільшується ризик не виявлення фактів шахрайства чи помилок, допущених співробітниками. І хоча відсутність складної системи внутрішнього контролю само по собі не свідчить про високий рівень шахрайства чи помилок, прийняття власником позиції домінуючого керівника може сприяти зловживанням: дії керівництва поза системою контролю мають негативний вплив на контрольне середовище будь-якого суб’єкта, що призводить до зростання ризику шахрайства з боку керівництва або суттєвого викривлення фінансової звітності. Наприклад, власник може надати наказ співробітникам провести виплати, які б не стали здійснювати при відсутності підтверджуючої документації. В ході проведення аудиту аудитор керується Міжнародними стандартами аудиту. Проте ряд Міжнародних стандартів використовується з урахуванням особливостей підприємств малого бізнесу. Нижче буде розкрито порядок застосування ПМПА 1005 з урахуванням положень Міжнародних стандартів аудиту. Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 210 «Домовленості про аудит» складається лист-погодження, в якому вказується чіткий опис відповідних обов’язків власника і аудитора. Згідно з Міжнародним стандартом аудиту 250 «Облік законів і нормативних актів при аудиті фінансової звітності» аудитор повинен мати загальну уяву про нормативно-правову базу, яка застосовується до діяльності даного суб’єкта. Крім законодавства і нормативних актів, які безпосередньо торкаються підготовки фінансової звітності, деякі вимоги можуть передбачати правову основу діяльності суб’єкта, яка має великий вплив на його можливість вести бізнес. Так як діяльність більшості суб’єктів малого бізнесу не відрізняється складністю, правове і регулююче середовище, до якого вони належать, є менш складним в порівнянні з середовищем, в якому функціонують великі суб’єкти. Визначивши галузеве законодавство і нормативні акти, аудитор суб’єкта малого бізнесу повинен відобразити дану інформацію як частину його знання про суб’єкт малого бізнесу. Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 260 «Повідомлення аспектів аудиту особам, наділеним керівними повноваженнями» аудитор повинен визначити осіб, наділених керівними повноваженнями, з якими обговорюються аспекти аудиту, що мають значення для управління бізнесом. Структура управління суб’єкта малого бізнесу може бути визначена не дуже чітко, або ж в якості осіб, наділених керівними повноваженнями, можуть виступати ті ж особи, які керують підприємством. До структури управління також можуть входити родичі, які не займаються управлінням або контролем за підприємством на постійній основі. Аудит визначає коло осіб, наділених повноваженнями здійснювати нагляд, контроль і ведення діяльності суб’єкта малого бізнесу. Згідно Міжнародного стандарту аудиту 320 «Істотність в аудиті» та Положення з міжнародної практики аудиту 1005 для цілей планування аудиту слід оцінити рівень суттєвості з якісної та кількісної точки зору.[4, с.233] Одна з цілей цієї попередньої оцінки полягає у визначенні найбільш значимих статей фінансової звітності, на які повинен звернути увагу аудитор, виробляючи стратегію аудиту. У зв’язку з відсутністю загальновизнаних стандартів з оцінки суттєвості за допомогою кількісних методів, аудитор в кожному випадку використовує своє професійне судження з урахуванням цих обставин. У відповідності з однією з методик при кількісній оцінці суттєвості використовується певна частка від базового показника фінансової звітності. В якості такого показника може виступати: - прибуток або збиток до оподаткування; - виручка від реалізації; - валюта балансу. Аудитор повинен використовувати тільки такі процедури контролю та політику контролю, які разом з процедурами і полі¬тикою контролю якості аудиту відповідають завданням конк¬ретної аудиторської перевірки. Аудиторам, співробітникам з керівними функціями необхід¬но постійно контролювати дотримання професійної компетенції асистентів, які безпосередньо виконують доручену їм роботу, визначаючи для кожного асистента окреме коло його обов’язків та питань і контролюючи та аналізуючи його діяльність. Делегування роботи співробітникам і асистентам необхідно здійснювати таким чином, щоб забезпечити обґрунтовану гаран¬тію того, що вона буде виконана компетентно і ретельно, залеж¬но від обставин. Аудитор має здійснювати відповідне керівництво асистента¬ми аудиторів, яким делегується виконання аудиторських робіт. Складовою контролю є керування та економічний аналіз. Аудиторська фірма повинна визначити політику і процеду¬ри контролю якості робіт, котрі забезпечать обґрунтовану га¬рантію того, що всі аудиторські перевірки будуть виконані згідно з основними принципами аудиту. Процес перевірки аудиту може містити (зокрема, у випад¬ку великих комплексних аудиторських перевірок) прохання до персоналу, що не бере участі в аудиторській перевірці, викона¬ти певні додаткові процедури перед наданням аудиторського висновку.