0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Видаткова частина місцевих бюджетів (ID:276504)

Тип роботи: контрольна
Дисципліна:Бюджетна система
Сторінок: 43
Рік виконання: 2018
Вартість: 500
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 1. АНАЛІЗ ВИДАТКОВОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ У ЗВІТНЬОМУ РОЦІ 1.1. Склад та структура видатків місцевих бюджетів України. 1.2. Роль видатків місцевих бюджетів в соціально-економічному розвитку. 2. СУТНІСТЬ, ФОРМИ, ПРИНЦИПИ КРЕДИТУВАННЯ 2.1. Сутність кредитування та функції кредиту. 2.2. Форми, види та принципи кредитування. Висновки Список використаних джерел
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Бюджетна система України як унітарної держави скла¬дається з чітко визначених двох ланок - державного та місце¬вих бюджетів. Склад місцевих бюджетів України, як і в інших країнах, відображає особливості адміністративно-територіаль¬ного поділу та специфіку функціонування місцевого самовря¬дування. Практика формування та виконання місцевих бюджетів має свою специфіку, відмінні особливості та проблеми. Планування та виконання видаткової частини місцевих бюджетів виступає важливою складовою бюджетної політики, яка визначає ступінь ефективності здійснення органами місцевого самоврядування покладених на них функцій і повноважень. Сучасний етап соціально-економічного поступу України потребує посилення ролі органів місцевого самоврядування в комплексному гармонійному розвитку територій. Це зумовлює необхідність пошуку органами місцевого самоврядування дієвих інструментів управління бюджетними коштами, удосконалення методів використання фінансових ресурсів адміністративно-територіальних утворень, усебічного дослідження суті та структури видатків місцевих бюджетів. Особливої актуальності набуває це питання в умовах обмеженості фінансових ресурсів держави, коли від рівня компетентності учасників бюджетного процесу, їх спроможності раціонально розподілити бюджетні кошти з урахуванням пріоритетів бюджетної політики та необхідності досягнення максимального ефекту при мінімальних затратах залежать ступінь задоволеності населення країни та стан соціально-економічного розвитку територій. Кредит виступає опорою сучасної економіки, невід'ємним елементом економічного розвитку. Його використовують як великі підприємства і об'єднання, так і малі виробничі, сільськогосподарські і торгові структури; як держави, уряду, так і окремі громадяни. Кредитори, що володіють вільними ресурсами, тільки завдяки їх передачі позичальнику, мають можливість отримати від нього додаткові грошові кошти. Кредит надається в грошовій формі і являє собою нові платіжні кошти. На поверхні економічних явищ кредит виступає як тимчасове позичення речі або грошових коштів. За допомогою кредиту придбаються товарно-матеріальні цінності, різного роду машини, механізми, купуються населенням товари з розстрочкою платежу. Об'єктом придбання за рахунок кредиту виступають різноманітні цінності (речі, товари). Однак «речове» тлумачення кредиту виходить за рамки політико-економічного аналізу. Кредит як економічну категорію потрібно розглядати як певний вигляд суспільних відносин. У той же час кредит необхідний для підтримання безперервності кругообігу фондів діючих підприємств, обслуговування процесу реалізації виробничих товарів, що особливо важливо в умовах становлення ринкових відносин. Кредит здатний надавати активний вплив на об'єм і структуру грошової маси, платіжного обороту, швидкість обігу грошей. Кредит стимулює розвиток продуктивних сил, прискорює формування джерел капіталу для розширення відтворювання на основі досягнень науково-технічного прогресу. Без кредитної підтримки неможливо забезпечити швидке і цивілізоване становлення фермерських господарств, підприємств малого бізнесу, впровадження інших видів підприємницької діяльності на Внутрішньодержавному і зовнішньому економічному просторі. Кредит - надання грошей або товарів в борг, як правило, з сплатою процентів; вартісна економічна категорія, невід'ємний елемент товарно-грошових відносин. Виникнення кредиту пов'язане безпосередньо зі сферою обміну, де власники товарів протистоять один одному як власники, готові вступити у економічні відносини. 1.1. Склад та структура видатків місцевих бюджетів України. Видатки місцевих бюджетів передбачені ст. 70 Бюджетного кодексу[1]. Вони включають бюджетні призначення, установлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією відповідних програм. Перелік програм залежить від рівня місцевого бюджету. Розглянемо окремі рівні. Видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного підпорядкування та їх об'єднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Це видатки: утримання органів місцевого самоврядування, освіту, первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу, утримання сільських, селищних та міських палаців культури, клубів та бібліотек. Видатки, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст АРК і міст обласного підпорядкування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Вони охоплюють видатки: державне управління, освіту, охорону здоров'я, соціальний захист та соціальне забезпечення, державні, культурно-освітні та театрально-видовищні заклади, державні програми розвитку фізичної культури і спорту. До видатків, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на: місцеву пожежну охорону, позашкільну освіту, програми місцевого значення, які стосуються дітей, молоді, жінок, сім'ї, місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, заходи з організації рятування на водах, обслуговування боргу органів місцевого самоврядування, транспорт, дорожнє господарство, інші програми [2]. Передання видатків на здійснення повноважень передбачено ст. 93 Бюджетного кодексу[1]. Відповідно до чинного бюджетного законодавства місцеві органи влади є самостійними при формуванні своїх бюджетів. Однак у структурі їхніх видатків значну питому вагу становлять видатки, які фактично визначаються рішеннями центрального уряду, зо¬крема рішеннями, що визначають рівень мінімальної заробітної плати або рівень підвищення заробітної плати в бюджетній сфері. Оцінивши співвідношення видатків між державним та місцевими бюджетами за функціональною класифікацією у 2009 – 2018 роках. (таблиця 1.1.1), можна відмітити такі основні напрямки видатків, що здійснюються за рахунок місцевих бюджетів: а) комунальне господарство — в середньому 97,13% по даному напрямку в зведеному бюджеті України; б) соціальний захист — в середньому 88,99% по даному напрямку в зведеному бюджеті України; в) медицина — в середньому 80,67% по даному напрямку в зведеному бюджеті України; г) освіта – в середньому 71,08% по даному напрямку в зведеному бюджеті України; д) культура та спорт – в середньому 62,81% по даному напрямку в зведеному бюджеті України.