Зразок роботи
1.1. Огляд біблійних книг, які висвітлюють період Ассирійського полону.
Зважаючи на важливість в історичному контексті, події знищення Північного Ізраїльського царства, численні книги Священного Писання так чи інакше, описують цю подію. Однак, Біблія, змальовуючи загальну історичну картину занепаду розділеного Ізраїльського царства, тільки побічно описує події завоювання Палестини Ассирією. Зрозуміло, що Священне Писання і зокрема Його історичні книги, не тільки цінне історичне джерело, а також важлива частина Священного Передання, що несе Божественне Одкровення. Тому, виходячи з цього, навіть історичні книги Біблії описують історичні події тільки в тій мірі, в якій це необхідно для відкриття Божественної Істини і Її моральних уроків. В цьому сенсі, важливими є загальноісторичні біблійні хроніки, які відображають стан Північного Ізраїльського царства і Юдейського царства в період розгортання проти них агресії Ассирійської імперії. Серед них слід згадати книгу Парапалопіменон. З боку змісту книга Паралопіменон, або Хронік, поділяється на дві, відмінні одна від одної за характером, книги. Перша книга містить в собі родоводи від Адама таблиці древніх народів, а потім євреїв, особливо колін Іуди, Веніаміна і Левія з деякими історичними та географічними зауваженнями. Також, тут викладається історія після розповіді про смерть Саула (1Пар 10) історія царювання Давида (1Пар 11.1 - 29: 1). 36: 1). Друга книга Хронік охоплює царювання Соломона (2 Пар. 1 - 9 ) і наступних царів Юдеї, до самого вавилонського полону (2 Пар.10-36). Очевидно, зміст другої книги в загальному покривається або збігається з рамками змісту Третьої і Четвертої книг Царств. Зокрема, в тридцять другому розділі другої книги Паралопіменон згаданий похід Ассирійського царя Синнахерима на Єрусалим. Таким чином, книга Парапаленон в загальному здійснює історичний ракурс в обставини Ассирійського полону.
Іншою важливою біблійною історичною хронікою є Четверта книга Царств. Якщо книга Парапалопіменон в більшій мірі зосереджена на Північному Ізраїльському царстві. Загалом дана книга, на відміну від попередньої книги Парапалопіменон, дає більш конкретні відомості про обставини падіння Північного Ізраїльського царства. Так, розділ сімнадцятий цієї книги відображає сам факт падіння царства Ізраїльського і полон жителів їх до Ассирії, а також відображає внутрішні причини загибелі Ізраїльського царства, а також добре ілюструє політику Ассирійської імперії що до покорених народів, описуючи нових поселенців в межах колишнього Ізраїльського царства.
Крім історичних хронік Біблії, для вивчення питання про Ассирійський полон ізраїльтян, важливе значення мають також книги пророків, які жили в період існування десятиплемінного Ізраїльського царства. Особливого значення тут набувають книги так званих «малих пророків», які отримали таку назву через відносно невеликий розмір їхніх пророчих книг. Усі «малі пророки» жили приблизно в період існування розділеного Ізраїльського царства. Книги цих пророків хоча і рідко несуть детальну історичну інформацію, однак чітко відображають стан Північного Ізраїльського царства перед його падінням, зокрема моральний стан політичної еліти і народу, релігійну політику царів північного царства, а також ставлення ізраїльтян до загрози нападу Ассирійської імперії.
Серед них важливою є книга пророка Осії. Книга Осії представляє собою не збори окремих промов пророка, а звід їх, скорочений виклад того, що проповідував пророк протягом свого служіння. Це виклад, як і в інших біблійних книгах, не має строго систематичного характеру. Звичайно книгу Осії поділяють на дві частини: до першої відносять перших три глави, а до другої – наступних десять глав. Перша частина обіймає початок служіння пророка, і охоплює відомості, які пророк надає про себе, а в другій міститься виклад викривальних і втішних промов пророка з викриттям пороків тодішнього суспільства.
Також, на викриття морального занепаду десяти північних племен Ізраїлю спрямована діяльність пророка Амоса. Основним мотивом проповідей Амоса є наголошення на неминучості суду Божого над Ізраїлем. Пророцтва про суд Божий над Ізраїлем, викладені в промовах Амоса. Також вони розкриваються і в символічних видіннях, які споглядав пророк (Ам. 8-9). Так, зокрема, у четвертому видінні (Ам 8.1-2) пророку показується кошик, наповнений стиглими плодами, що означає те, що Ізраїль дозрів для суду Божого, а в п'ятому (Ам 9.1) видінні пророк чує вже наказ обрушити храм, в який зібрався народ, на голови присутніх, щоб все вони загинули. В історичному контексті, книга пророка Амоса демонструє, що падіння Північного Ізраїльського царства не було випадкове. Занепад держави і суспільства десяти північних ізраїльських племен був хоча і швидким, але закономірним процесом, пов’язаним із втратою племенами своєї ідентичності, що в свою чергу було пов’язано із їхньою відмовою від поклоніння Богу і запозиченням язичницьких культів.
Схожою за мотивами оповіді є книга пророка Наума, який пророкує не тільки про занепад Північного Ізраїльського царства, але і про падіння самої Ассирійської імперії, які будуть покарані за жорстокість, кровожерливість і жадібність. Книга Наума уже з самого свого початку показує кінцеве розорення, остаточну загибель міста Ніневії, а разом і всього Ассирійського царства, а це світова подія має принести радість усім пригнобленим Ассирією народам (Наум 3.19), в тому числі і царству юдейському (Наум 1.15). У першому розділі книги Наума, що представляє як би введення до цілої книги, вказується тема всієї книги: Всесвятий, всемогутній, Всеправедний Бог завжди приводить до виконання своїх обіцянок, милостивих для богобоязливих, і грізних - щодо нечестивих і безбожних. Тому остання доля очікує зарозумілих безбожних ассирійців, а порятунок чекає вірних Єгови іудеїв. Другий розділ вже малює споглядання духовними очима пророка виконання суду Божого над Ассирією і Ніневією: повне і остаточне падіння їх могутності і припинення самого існування. Третя глава, відповідаючи на природно виникає питання про причини і самої можливості загибелі всесвітньої монархії з її дивовижною столицею, вказує ці причини в пороках, що гніздилися в Ассирії і Ніневії, а також в божественного правосуддя, що обіймає увесь світ. Для історії ассирійського полону книга Наума важлива тим, що зображає широку картину життя Ассирійської імперії, дає ключ до розуміння мотивів завойовницьких походів ассирійських царів, свідчить про ставлення ассирійців до підкорених народів.
Безцінним джерелом не тільки для біблеїстики, а загалом для цілої історичної науки є книга Товита. Адже, це одне з нечисленних джерел, які відображають внутрішнє життя Ассирійської імперії, побут переселених народів, їхнє майнове і правове положення. Значення книги Товита в Християнській Церкві ґрунтується саме на історичному характері цієї книги, в цілому і окремих датах цілком точних з іншими старозавітними та іншими історичними безперечними даними. Також важливою є повчальний характер оповіді книги. Як видно із самої назви книги змістом її служить розповідь про долю, випробуваннях в щасті благочестивого ізраїльтянина часів ассірійського полону Товита і сина його Товії. Історична цінність цієї книги полягає в тому, що швидше за усе, вона написана самими учасниками описаних подій, не задовго після них.
Також, окремі, не повні відомості про історичний контекст падіння Північного Ізраїльського царства дають інші книги Старого Завіту. Зокрема, про падіння Самарії згадує пророк Міхей. Пророк починає свої промови з сповіщення про руйнування в майбутньому Самарії.
Також, окремі пророцтва про Ассирію, її знищення десятиплемінного Ізраїльського царства, про напад на Юдею, а також про падіння самої Ассирії можна зустріти в книзі пророка Ісаї (Ісая 7; 14:25). Однак, Ісая згадує руйнування Самарії і полон ізраїльтян в ширшому пророчому контексті, зокрема в контексті обіцянки народження Месії, який має відновити силу Ізраїлю, піднести його над іншими народами, а рід Давида зробити найвеличнішим в історії.
Загалом, можна сказати, що книги Старого Завіту в достатній мірі висвітлюють питання історичних обставин Ассирійського полону ізраїльтян. Згадки про цю подію, а також про обставини, які їй сприяли є як в історичних біблійних хроніках, так і в пророчих книгах. Хоча, загалом, вони в більшій мірі звертаються до історії дясятиплемінного Ізраїльського царства і Юдейського царства, а в меншій мірі описують історію Ассирії чи хід бойових дій ніж ассирійцями і євреями. Книги так званих «малих» пророків Осї, Амоса, Наума, особливо акцентують увагу на моральному падінні ізраїльського народу і оберненні його в язичництво, в чому і вбачають основну причину Ассирійського полону.
Магістр