ГОДІВЛЯ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ЗА ПЕРІОДАМИ ВИРОЩУВАННЯ ТА ВІДГОДІВЛІ (БЕЗ РОЗРАХУНКІВ) (ID:351923)

ВСТУП Основними факторами інтенсифікації виробництва продукції тваринництва і переходу до прогресивних технологій є удосконалення систем виробництва кормів і раціональної годівлі тварин . Між зовнішнім середовищем і організмом тварин постійно проходить обмін речовин. Надходження поживних речовин корму в організм є важливою умовою. Під впливом годівлі змінюється тілобудова, хімічний склад органів і тканин, плодючість і особливо продуктивність тварин. Годівля є важливим фактором у визначенні росту і розвитку молодняку. Направлена годівля дає можливість створити тварин із бажаним типом процесів живлення, що дозволить найбільш вигідно використовувати їх в певних господарських умовах. Від повноцінності годівлі в великій мірі залежить відтворна здатність тварин. Встановлено, що неповноцінна годівля є причиною народження слабкого і нежиттєздатного молодняку. Особливо значно відбивається на репродуктивній здатності тварин неповноцінність протеїнового, вітамінного та мінерального живлення. За науково обгрунтованими нормами харчування населення 60 % білка повинно припадати на білки тваринного походження . Не менше половини їх мають становити м’ясні продукти, серед яких одне із провідних місць належить яловичині, яка відзначається високою біологічною цінністю. Білок і жир тут знаходяться у досить сприятливому співвідношенні, а жир топографічно розподілений так, що надає м’ясу ніжної структури та поліпшує його смак. Саме це притаманне худобі м’ясних порід. Жир розподіляється між волокнами м’язів надаючи йому «мармуровості». Яловичина має високі харчові якості і характеризуються кращим співвідношенням білка та жиру (1,5-2:1), ніж м'ясо інших сільськогосподарських тварин, а також містить менше холестерину, ніж свинина й баранина. Завдяки особливостям травлення та інтенсивному біосинтезу в рубці, м'ясо жуйних збагачується на біологічно повноцінні білки, вітаміни, значною мірою групи В, ферменти та інші біологічно активні сполуки, що сприяє підвищенню його біологічної цінності за порівняно задовільної годівлі. Висока поживність м’яса великої рогатої худоби зумовлена вмістом у його складі найважливіших амінокислот (аргінін, лізин, гістидин, тирозин, триптофан, цистин), жирних кислот, вітамінів, мінеральних, екстрактивних та інших речовин. Перетравність і засвоюваність яловичини досягає 95 %. Залежно від вгодованості тварин енергетична цінність 1 кг м’яса великої рогатої худоби коливається від 5 до 12,6 МДж (1200-3000 ккал). М'ясо великої рогатої худоби розподіляють на яловичину, отриману від дорослої худоби та молодняку старше від 3 - місячного віку. До його складу входять м’язова, жирова, кісткова і сполучна тканини. Серед них найцінніша – м’язова, оскільки містить повноцінні білки. До сполучної входять в основному неповноцінні білки, а жирова визначає енергетичність і смакові якості м’яса. Надлишок жиру в м’ясі знижує засвоєння поживних речовин і погіршує його смакові якості, а нестача спричинює його жорсткість. Проблема виробництва м’яса упродовж багатьох років є однією з найважливіших в аграрному секторі України. І нині рівень виробництва цього цінного продукту не відповідає науково обгрунтованим нормам харчування людей. Якщо в 1890 році його виробляли близько 85,2 кг на душу населення, в тому числі майже 39,6 кг яловичини, то в 2003 році відповідно 33,6 і 15,1 кг. Для задоволення ж потреб населення у м’ясі та м’ясопродуктах споживання його на душу населення треба довести до 85 кг, зокрема високо якісної яловичини і телятини - до 40 кг . Як свідчить світова практика, одним із основних напрямків зростання виробництва яловичини є розвиток спеціалізованого м’ясного скотарства, для якого характерними є сезонність отелення корів, вирощування підсисних телят до 6-8- місячного віку переважно пасовищним способом. М’ясну худобу розводять переважно в країнах з великою кількість пасовищ, помірним кліматом, негусто заселеною місцевістю. М’ясне скотарство менш трудомістке порівняно з іншими сільськогосподарськими галузями, його технологія потребує використання складних машин і обладнання. Розвиток м’ясного скотарства в Україні дасть змогу використати не залучені в сільськогосподарське виробництво землі (гірські і передгірні місцевості, яри, переліски тощо) і території забруднені радіонуклідами після аварії на Чорнобильській АЕС, сприятиме забезпеченню населення цінним харчовим продуктом - яловичиною. Як стверджують провідні вчені в галузі сільського господарства Угнівенко А. М., Костенко В. І., Чернявський Ю. І. якість яловичини, її кількість, яку одержують від однієї голови худоби, залежить від багатьох факторів, серед яких кінцевим за часом і найважливішим за значенням є відгодівля. Відгодівля - це нормована годівля призначених на м'ясо тварин, яка спрямована на одержання в найкоротший термін запланованого приросту їх живої маси за рахунок інтенсивного нагромадження структурних і резервних речовин при економному витрачанні кормів. Передумовою хорошої відгодівлі є добре відлагоджена технологія вирощування молодняка. РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 1.1 Вплив неповноцінної годівлі молодняку великої рогатої худоби на продуктивність, фізіологічний стан, якість м’яса Для збереження здоров’я та високої продуктивності тварин забезпечення повноцінної годівлі є першочерговим завданням. Від повноцінності годівлі телят і племінного молодняку значною мірою залежить його здоров’я, майбутня продуктивність, племінні якості та тривалість господарського використання.[2] .............. ...........