Зразок роботи
є ще 8 розрахунукових робіт але з іншими овочевими культурами
: (баклажану, моркви ,капусти пекінської ), (помідор, гірок ,часник озимий) ,( капусти білоголової, салату головчастого , морква ) , ( капусти білоголової , цибулі ріпчастої , салату листкового ),( капусти білоголової ,перцю солодкого ,капусти савойської ), ( капусти білоголової ,цибулі ріпчастої ,салату головчастого) ,(помідорів, часнику озимого , пастернаку), (помідорів, часнику, салату)
2.2. Біологічні особливості цибулі ріпчастої.
Цибуля ріпчаста. Добре розвинена рослина цибулі ріпчастої досягає висоти 45–60 см, має 10–12, а у окремих сортів до 20 трубчастих зелених листків, покритих восковим нальотом. Листкові пластинки розміщуються в одній площині і поділяються на дві частини від вертикальної осі. Нижніми трубчастими частинами – піхвами листки утворюють несправжнє стебло, а при дозріванні цибулини – її шийку. Несправжнє стебло виконує функцію власне стебла і може мати висоту від 8 до 15 см і діаметр 0,8–1,5 см. Нижньою частиною листки прикріплюються до власне стебла цибуліденця у певному порядку. Старі листки прикріплюються до периферійної частини денця по колу, молодші листки – ближче до центра денця, тому молодші листки виходять із піхв більш старшого. У пазухах кількох листків на денці закладаються бруньки із зачаткових листків у вигляді соковитих закритих лусок, що сидять одна на одній і мають вигляд конічних ковпачків. Бруньки називають зачатками. їх добре видно на поперечному розрізі цибулини.
Цибулини утворюються в результаті розростання в товщину нижньої частини піхов листків від місця їх прикріплення на денці до висоти 5–7 см і більше. Залежно від того, як розростаються тканини піхов листків, утворюються цибулини різної форми, це є генетична властивість сорту. Цибулина складається з денця, часто розгалуженого; соковитих відкритих лусок, які виходять верхньою частиною в несправжнє стебло – шийку цибулини і закінчуються листковою трубчастою пластинкою; соковитих закритих лусок, сухих лусок, що покривають цибулину з поверхні в кілька шарів. За формою розрізняють цибулини кулясті, округло-плоскі, округло-видовжені, видовжені. Покривні сухі луски солом'яно-жовті, коричнево-жовті, білі, фіолетові різної інтенсивності. Соковиті луски бувають білі, зеленуваті, фіолетові. Середня маса сформованих цибулин залежно від сорту і умов вирощування становить 50–100 г, а салатних солодких сортів – до 500 г. Великі цибулини мають більшу кількість зачатків.
Розрізняють цибулини малозачаткові (1–2 зачатки), середньозачаткові (3–4 зачатки), багатозачаткові (5 зачатків і більше). Зачатковість – це галуження стебла-денця. При значному галуженні денця і розвитку зачатків цибулина деформується, зачатки перетворюються на самостійні цибулини, але вони розміщуються на спільному денці і покриті спільними покривними сухими лусками. Таке галуження денця називається діткуванням. Перехід цибулин, що діткується, в самостійні цибулини, кожна з яких має власні покривні сухі плівки, що з'єднані спільним материнським денцем, називається гніздуванням. Гніздування є вищим ступенем галуження стебла цибулі-денця. За кількістю цибулин на денці сорти поділяють на малогнізді (1–2 цибулини), середньогнізді (3–4) і багатогнізді (5 цибулин і більше). Зачатковість, діткув
Магістр