Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Ключовим процесом розвитку світової економіки наприкінці ХХ – початку ХХІ століть стала прогресуюча глобалізація, якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя. Особливо активно глобалізаційні процеси впливають на функціонування світової фінансової системи, зокрема на основні її суб’єкти – банки, що позначається на трансформації їх стратегій. На сьогодні в структурі міжнародних економічних відносин банки займають визначне місце, оскільки від їх діяльності залежить ефективність суспільного виробництва, а за посилення інтернаціоналізації й глобалізації вони стали найважливішими фінансовими посередниками, оскільки забезпечують фінансовими ресурсами й послугами всіх учасників зовнішньоекономічних зв’язків. З метою захоплення нових сегментів бізнесу банківські інститути постійно диверсифікуються, пропонуючи поряд з традиційними – кредитуванням, розрахунково-касовим обслуговуванням, прийманням депозитів – і нові послуги: акредитиви, факторинг, страхування, управління готівкою, кліринг, інформаційне обслуговування, випуск пластикових карток і т.д. Активно відбувається процес концентрації банківського капіталу через злиття й поглинання (ЗІП), розвиток глобальних інформаційно-фінансових мереж, що прискорює рух міжнародних фінансових потоків, зростає конкуренція на національних і міжнародних фінансових ринках, лібералізується економічна політика держав, особливо в розвинутих країнах – основних постачальниках міжнародних фінансових ресурсів. Усе це сприяє транснаціоналізації банківського бізнесу (глобальний синергізм, трансферт коштів і управлінського досвіду, формування глобальної інфраструктури маркетингу) та вимагає від банків впровадження конкурентоспроможних моделей функціонування.
Характерною ознакою сучасного етапу розвитку банківської системи України є її тісна взаємодія з банківськими системами інших країн в умовах фінансової глобалізації. Участь України у глобалізаційних процесах передбачає розширення діяльності іноземних банків в Україні, вихід вітчизняних комерційних на ринки банківських послуг інших країн, залучення ними капіталу на міжнародному фінансовому ринку та адаптацію українського банківського законодавства до міжнародних стандартів. Суперечливість розвитку банківської системи України в умовах фінансової глобалізації проявляється у підвищенні її чутливості до зовнішніх кризових явищ та можливості порушення національної фінансової безпеки. При цьому низький рівень капіталізації вітчизняних банківських установ не здатен захистити банківську систему України у разі виникнення зовнішніх або внутрішніх факторів дестабілізації та створює додаткові загрози порушення стабільності економіки країни.
Відповідно необхідним є врахування всіх можливих переваг і загроз фінансової глобалізації та особливостей функціонування вітчизняної банківської системи для розробки стратегії підвищення її конкурентоспроможності та стабільності. З огляду на це, актуальним та важливим завданням є визначення особливостей розвитку банківської системи в умовах фінансової глобалізації та розробка пропозицій щодо підвищення її конкурентоспроможності.
Вагомий внесок у дослідження проблем діяльності фінансових інститутів в умовах глобалізації й трансформації їх стратегій внесли такі відомі зарубіжні вчені, як І.Ансофф, В.Вергун, Дж.Даннінг, Х.У.Деріг, П.Друкер, Г.Марковіц, М.Портер, П.Роуз, Дж.Сорос, А.Стрікленд, А.Томпсон, Т.Фішер, М.Фрідман, У.Шарп, а також вітчизняні та російські фахівці: О.Барановський, О.Білорус, О.Гаврилюк, А.Гальчинський, В.Геєць, А.Гриценко, С.Гур’янов, Т.Єфименко, Д.Лук’яненко, А.Кірєєв, Л.Красавіна, О.Лаврушин, З.Луцишин, В.Новицький, Ю.Макогон, А.Мороз, Т.Мусієць, А.Поручник, М.Савлук, А.Сарчев, В.Сіденко, І.Спіцин, Г.Панова, Ю.Пахомов, В.Усоскін, Є.Уткін, А.Філіпенко, В.Шенаєв, З.Ширинська.
Віддаючи належне науковим надбанням вітчизняних та зарубіжних вчених, слід зауважити, що невирішеною залишається низка проблем щодо забезпечення стійкості вітчизняної банківської системи в умовах фінансової глобалізації, вдосконалення системи банківського регулювання та нагляду та оцінки наслідків впливу присутності іноземного банківського капіталу на банківську систему України. Це обумовило вибір об’єкта, теми дослідження та її актуальність.
Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи є дослідження особливостей діяльності іноземних банків в Україні. Для досягнення зазначеної мети в магістерській роботі необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянути теоретичні засади міжнародного банківського бізнесу;
- дослідити інвестиційну привабливість банківського сектору України;
- вивчити правові основи діяльності іноземних банків в Україні;
- провести аналіз присутності іноземного у тому числі австрійського банківського капіталу в Україні;
- оцінити особливості взаємодії дочірніх австрійських банків в Україні з материнськими банками;
- дослідити позиціонування АТ “Ерсте Банк” в Україні;
- провести аналіз фінансових результатів “Ерсте Банк” в Україні;
- дослідити особливості розвитку корпоративної соціальної відповідальності “Ерсте Банк”;
- надати пропозиції щодо підвищення фінансової ефективності діяльності банку;
- розглянути напрямки підвищення ефективності діяльності іноземних банків в Україні у середньостроковій перспективі.
Об’єктом дослідження в магістерській роботі є іноземні банки в Україні та комерційний банк АТ “Ерсте Банк”.
Предметом дослідження магістерської роботи є особливості діяльності іноземних банків в Україні, та зокрема, банку АТ “Ерсте Банк”, шляхи розвитку діяльності іноземних банків в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення мети роботи використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: діалектичний; системний підхід; методи логічної аргументації; порівняльний аналіз; методи аналізу та синтезу; методи групувань, узагальнюючих характеристик, аналізу динамічних рядів, табличний та графічний методи.
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі і нормативні документи, що визначають умови функціонування банківської системи, офіційні статистичні матеріали Національного банку України та Асоціації комерційних банків України, Світового банку, Міжнародного валютного фонду та Базельського комітету регулювання банківської діяльності. Використано дані статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів, монографічні видання та статті вітчизняних і зарубіжних авторів.