Зразок роботи
Вступ
Актуальність теми дослідження. Ефективне реформування економіки України неможливо без модернізації діючих виробництв, створення і впровадження новітньої техніки й технологій, сучасних систем організації та управління економічними процесами, якісного відновлення виробничої, транспортної, ринкової інфраструктури, що є сутністю реального інвестування, яке залишається на більшості підприємств єдиним напрямком інвестиційної діяльності в силу слабкої розвиненості фондового ринку і малого досвіду роботи вітчизняних реципієнтів із цінними паперами.
Реальне інвестування є головною формою реалізації загальної економічної стратегії розвитку підприємства. Саме ця форма інвестування дає можливість підприємству успішно проникати на нові товарні та регіональні ринки, забезпечувати постійне зростання ринкової вартості підприємства.
Ефективність виробництва суттєво залежить від ефективності інвестиційної діяльності та методів фінансування інвестиційних проектів. Обрання джерел залучення інвестиційних коштів, вибір об’єктів інвестування та визначення термінів повернення інвестицій, їх прибутковість та багато інших питань є вирішальними при визначенні напрямів стратегічного розвитку як окремих підприємств, так і галузі в цілому.
Особливості кругообігу коштів в промисловості, які не дозволяють підтримувати нормальний виробничий процес за рахунок власних джерел фінансування, посилюють значення зовнішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності, основним з яких виступає банківське кредитування інвестиційних проектів. Але між потребою в кредитних ресурсах на підприємствах та зацікавленістю банків в кредитуванні певної галузі існують певні протиріччя.
Незважаючи на оптимістичні зрушення, які відбуваються сьогодні в економіці України, позитивний вплив реформ на стан національної економіки є ще недостатнім і тому теперішній стан розвитку багатьох суб’єктів господарювання вважається нестійким або кризовим.
Індикатори кризових явищ, що стали, на жаль, типовими для багатьох підприємств, загальновідомі: спад виробництва, цінові та структурні диспропорції, випуск неконкурентноспроможної продукції, зниження продуктивності праці, масова збитковість та низька рентабельність, незадовільна структура балансу, дефіцит обігових коштів, неплатоспроможність, незбалансованість відтворювальних процесів тощо.
Показники кризи на рівні окремого підприємства доповнюються внутрішніми проблемами, надмірно централізованою структурою управління, командним стилем управління, відсутністю стратегічного планування та контролю що також свідчить про розвиток кризових явищ в економіці. Всі ці явища ведуть до неплатоспроможності більшості суб’єктів господарювання.
Забезпечення реалізації визначеного курсу на стійке економічне зростання економіки України робить надзвичайно актуальним питання організації протидій кризовим явищам та відродження нормального перебігу функціонування підприємств, потребує термінової розробки теорії та практики антикризового управління підприємствами за допомогою механізмів кредитування інвестиційних проектів.
Різні аспекти проблематики кредитування інвестиційних проектів висвітлені в працях українських вчених-економістів: І.О. Бланка, Б.В. Губського, В.В. Корнєєва, Б.Л. Луціва, О.В. Дзюблюка, М.Л. Лапішко, Л.І. Нейкової, А.А. Пересади, Т.В. Майорової, А.П. Вожжова, М.І. Савлука, І.О. Лютого, А.М. Мороза, Д.Г. Лук`яненка, С.В. Науменкової, В.Д. Лагутіна тощо. Серед російських вчених варто виокремити праці В.В. Ковальова, І.В. Ліпсица, Я.С. Мелкумова, І.І. Мазура, В.Д. Шапіро, Н.Г. Ольдерогге та інших. Вагомий внесок у розробку цієї тематики зробили такі зарубіжні економісти як Й. Шумпетер, Р. Кінг, Р. Левайн, Д. Фернадеза, А. Галетовіц та інші.
Разом з тим, проблема підвищення ресурсної ролі банківського кредиту в інвестиційній сфері потребує комплексного наукового вивчення. Дослідження цієї теми відкриває можливості поглиблення теоретичних пошуків щодо побудови ефективного механізму кредитування інвестиційних проектів, подальшого розширення участі фінансово-кредитних інститутів у їх реалізації в Україні. У цьому зв’язку, важливо відзначити, що саме банківські інвестиційні кредити, як джерело інвестиційних ресурсів, спроможні належним чином вплинути на стимулювання господарської активності і прискорення економічного зростання.
Важливість зазначених наукових проблем і їх практична значимість зумовили вибір теми роботи і визначають її актуальність.
Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів кредитування інвестиційних проектів.
Відповідно до поставленої мети в роботі необхідно вирішити такі завдання:
- розглянути теоретичні основи кредитування;
- визначити особливості кредитування інвестиційних проектів;
- дослідити зарубіжний досвід кредитування інвестиційних проектів;
- дослідити особливості оцінки ризиків при здійсненні кредитування інвестиційних проектів;
- оцінити сучасну практику кредитування інвестиційних проектів в Україні;
- дослідити особливості оцінки ефективності застосування кредитування як інструменту фінансового забезпечення інвестиційних проектів;
- визначити основні проблеми при здійснені кредитування інвестиційних проектів в Україні;
- здійснити оцінку перспектив розвитку кредитування інвестиційних проектів.
Об`єктом дослідження в роботі є механізм кредитування інвестиційних проектів.
Предметом дослідження роботи є особливості здійснення кредитування інвестиційних проектів, проблеми та перспективи його розвитку в Україні.
Методи дослідження. Теоретико-інформаційну основу дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, законодавча база, періодичні та монографічні видання, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, статистичні матеріали Національного банку України, Державного комітету статистики України, а також науково-методичні матеріали Світового банку та Європейського банку реконструкції і розвитку. У процесі дослідження використовувалися методи порівняння, узагальнення та систематизації; групування, статистичні, математичні, графічного аналізу, метод екстраполяції; системний і комплексний підходи, економіко-статистичні, методи прогнозування.
Магістр