ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТА НАДІЙНОСТІ БАНКУ (ID:220372)

1.1. Сутність фінансової стійності та надійності банку Грошово-кредитний ринок в цілому та банківська система зокрема займають особливе місце в рамках економічної теорії та практики, тому що є по-перше, системоутворюючим елементом, важелем для проведення державної політики в області прискорення економічного зростання і структурної перебудови економіки; по-друге, підсистемою фінансової системи країни. Як показує досвід зарубіжних країн, ефективне функціонування кредитного ринку разом зі стимулюючою політикою держави є шляхом до вирішення проблеми сировинної орієнтації економіки; забезпечення економічної безпеки держави; зниження рівня ризиків, пов’язаних з дискримінацією національних компаній на світовому ринку та забезпечення інтеграції бізнесу в світове економічне товариство. Більше того, банківська система здатна ефективно сприяти державі в реалізації базових соціальних функцій за допомогою: підвищення доступності житла для громадян через механізми іпотеки, використання фінансових інструментів для стимулювання розвитку житлового ринку в цілому; створення можливостей для підвищення якості життя з використанням споживацького кредитування; створення можливостей для підвищення громадянами своєї професійної цінності через використання освітніх кредитів; підвищення відповідальності громадян за свій добробут через формування особистих накопичень. Таким чином, банківська система сприятиме досягненню глобальної конкурентоспроможності економіки в цілому та задоволення базових потреб економічних агентів (не фінансові корпорації, населення і держави). 2.2. Аналіз достатності капіталу банків Стрімке зростання ринку банківських послуг розкриває широкий спектр можливостей банківської системи в цілому в Україні. Власний капітал кожної окремої банківської установи є одним з найважливіших показників стабільності та надійності банківської установи і відіграє важливу роль у забезпеченні фінансової стійкості банківської системи в цілому. Окрім того, за кожним банком стоїть велика кількість клієнтів, для яких неспроможність банку надавати їм певні види послуг означає нестабільність їхньої діяльності. Відплив клієнтів з банків, у свою чергу, може призвести до загальної банківської кризи. Тобто, низький рівень капіталізації банків вносить елемент нестабільності в економіку держави в цілому. Величина та структура банківського капіталу є важливою характеристикою фінансової стійкості банку. Недостатність капіталу окремих банківських установ України в останні роки негативно вплинула на ліквідність усієї банківської системи. За таких обставин комплексне, всебічне дослідження питання достатності капіталу з урахуванням їх фінансової стійкості стає особливо актуальним. НБУ для контролю за рівнем достатності капіталу встановлює такі нормативи, як Н1, Н2 [83]. Норматив мінімального розміру регулятивного капіталу банку (Н1) регулює абсолютну величину капітальної бази, проте він не може вважатися достатнім, оскільки не враховує співвідношення капіталу й активів банку, а також рівня ризикованості активних операцій банку. Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) для банків, що отримали ліцензію від НБУ після 11 липня 2014 р., має становити 500 млн. грн. Для банків, що отримали ліцензії раніше, встановлено графік поетапного підвищення: з 11 липня 2017 р. ‒ 150 млн. грн. і в подальшому з 11 липня кожного року його значення повинне підвищуватися на 50 млн. грн., досягнувши в результаті 500 млн. грн. до 11 липня 2024 р. Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) розраховується як відношення регулятивного капіталу до сумарних активів і позабалансових інструментів, зважених за ступенем ризику та зменшених на суму створених резервів за активними операціями.