Зміст
Вступ
1. Методика контролю національного банку україни за діяльністю комерційних банків
1.1. Грошово-кредитна політика нбу
1.2. Методика контролю національного банку україни за діяльністю комерційних банків
1.2.1. Обов'язковi резерви
1.2.2. Обов'язковi економiчнi нормативи
1.2.3. Раннє реагування і упереджувальні заходи
1.2.4. Застосування нбу заходів впливу до комерційних банків
2. Фінансовий аналіз діяльності комерційного банку
2.1. Основні аспекти аналізу діяльності комерційного банку
2.2. Аналіз балансового звіту
2.3. Види банківських ризиків та їх аналіз
2.4. Аналіз фінансових результатів діяльності комерційного банку
2.5. Визначення рейтингової оцінки діяльності банків
3. Удосконалення контролю нбу за діяльністю комерційних банків
Висновки
Л і т е р а т у р а
Банки - це кровоносна система економiки. Нажаль нинiшнiй стан банкiвської системи, що складається з НБУ та мережi комерцiйнiх банкiв, особливих пiдстав для оптимiзму не дає.
Але центральним гарантом захисту прав клiєнтiв перед комерцiйними банками - є Нацiональний банк України. I вiдповiдно до Законів України “Про банки i банкiвську дiяльнiсть” та “Про Національний банк України” з метою захисту iнтересiв клiєнтiв НБУ встановлює для всiх комерцiйних банкiв обов’язковi економiчнi нормативи. За дiяльнiстю комерцiйних банкiв здiйснює контроль департамент пруденційного нагляду та ряд управлiннь Нацiонального банку України. Контрольнi функцiї НБУ полягають у здiйсненнi нагляду за додержанням банкiвського законодавства України, економiчних нормативiв, встановлених законодавством України, та власних нормативних актiв.
У разi порушення суб’єктами банкiвської дiяльностi законодавства, економiчних нормативiв, порядку, строкiв та технологiї виконання банкiвських операцiй, неподання звiтностi, подання недостовiрної звiтностi, створення становища, що загрожує iнтересам вкладникiв та кредиторiв банку, перешкоджає клiєнту обрати собi банк за своїм розсудом, НБУ має право:
зупиняти дію ліцензії на здійснення окремих банківських операцій або відкликати ліцензії на здійснення всіх банківських операцій ;
усувати керівництво (голову правління або головного бухгалтера) від управління банком ;
призначати тимчасову адміністрацію для управління банком ;
накладати штрафи на банк ;
накладати штрафи на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ;
ліквідувати або реорганізувати банк [17, c. 14].
Фактично сьогоднi зареєстровано 203 банки. З них 2 – державні (Ощадбанк України та Укрексімбанк), 173 – акціонерні товариства, 28 банків – товариства з обмеженою відповідальністю.
52 банки віднесено до категорії проблемних. 12 проблемних банків нині перебуває в режимі фінансового оздоровлення (у минулому році в режим фінансового оздоровлення було переведено дев’ять банків). У трьох банків відкликано ліцензію на здійснення всіх банківських операцій. 37 банків перебувають у стадії ліквідації.
Однією з найважливіших передумов життєздатності банків і, мабуть, однією з найгостріших на сьогодні проблем є капіталізація банків.
Загальна сума капіталу по банківській системі на 01.01.20000р. становила 5877,6 млн.грн., що на 1034,9 млн.грн більше, ніж за станом на 01.01.1999р. Загальна сума зареєстрованих та сплачених статутних фондів по системі комерційних банків становила 2913,8 млн.грн., що на 813,8 млн.грн. більше, ніж за станом на 01.01.1999р. Достатність капіталу по системі комерційних банків у цілому протягом року мала тенденцію до зменшення: 01.01.2000р. вона становила 1,71%, при мінімальній нормі – 4%.
Щоб вирішити проблеми капіталізації, Національний банк України зобов'язав комерційні банки провести докапіталізацію шляхом залучення додаткових коштів акціонерів (учасників) або реорганізації банків через злиття чи приєднання. Згідно з вимогами законодавства України щодо розміру статутних фондів банки повинні довести свій капітал до 10 млн.гривень за станом на 1квітня 2000 року. У разі невиконання цих вимог щодо них буде вжито відповідних заходів впливу, аж до відкликання ліцензій на здійснення окремих або всіх банківських операцій.
Отже, завдання номер один для бiльшостi комерцiйних банкiв залишається нарощування свого економiчного потенцiалу.
Національний банк Украіни і комерційні банки перебувабть у стані прихованого протистояння. Як відомо, НБУ – прихильник політики жорстких регулюючих і наглядових вимог до комерційних банків, останні ж, навпаки, виступають за послаблення їх.
З цього приводу можна сказати таке. Економiчнi нормативи - це не вигадки Нацбанку, а аксiома дiяльностi комерцiйних банкiв.
За станом на 01.01.2000року 54 банки допустили порушення економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків, встановлених Інструкцією НБУ “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків”.
В дипломній роботі зроблено розрахунок штрафів для випадків порушення нормативу максимального розміру ризику на одного позичальника (Н8) та максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10). Розрахунки проведені згідно методики розробленої Національним банком. Дана методика передбачає стягнення штрафів в розмірі неправомірно отриманого доходу по кожному позичальнику. Якщо порушення нормативів здійснюється щодо одного позичальника кілька днів підряд, то штраф стягується за розрахунком більшої суми.
Пропонуємо передбачити стягнення штрафів за порушення комерційними банками обов’язкових нормативів за кожний випадок порушення.
Запропонований метод збільшує штрафні санкції в першому випадку (порушення нормативу Н8) – на 575 грн. (419%), в другому випадку (порушення нормативу Н10) – на 109 342 грн. (1583%). Даний метод дає можливість збільшити надходження до бюджету і закриває лазівку для отримання не правомірних доходів.
Значною проблемою банківського нагляду є недосконалість економічних нормативів, тому була внесена пропозиція заміни нормативів ліквідності, використовуючи досвід деяких країн, які контролюють,так звані, «сфери» ліквідності.
Отже, першочерговими завданнями, які постали сьогодні перед Національним та комерційними банками України, є:
1. Вирішення у законодавчому порядку проблем комерційних банків, внесення змін та доповнень до Закону України "Про банки і банківську діяльність", подальше удосконалення нормативної бази.
2. Подальша капіталізація банків. Залучення до участі в ній нових інвесторів.
3. Відновлення довіри до банків із боку населення; максимальне залучення коштів, які перебувають поза банківською системою і становлять важливий інвестиційний ресурс.
4. Значне удосконалення наглядових функцій Національного банку України за діяльністю комерційних банків, посилення контролю за банками та надання їм методичної допомоги. Передусім йдеться про жорсткий контроль за дотриманням банками обов'язкових економічних нормативів, за формуванням обов'язкових резервів і резервів на кредитні ризики, за підтриманням достатнього рівня ліквідності та платоспроможності. Підхід НБУ щодо цього буде диференційованим. Той, хто прагне до професіоналізму в роботі, дбає про перспективу банку, — отримає організаційну і методичну допомогу. До тих, хто цим нехтує, висуватимуться жорсткі вимоги щодо забезпечення стійкості банку, а якщо той чи інший банк їх не виконуватиме — ставитиметься питання про його реорганізацію. Іншого шляху до забезпечення стабільності та стійкості банківської системи України сьогодні не існує.
5. Встановлення суворішого контролю за роботою керівників комерційних банків, усунення від керівництва нездарних і незацікавлених у конструктивних змінах та зростанні професійного рівня роботи банківських працівників.
Перелік графічного матеріалу
Таблиця № 2.1 Аналiз структури активних операцiй
Рис.2.1. Структура активних операцій банку на 01.02.2000р.
Таблиця № 2.2 Групування активів балансу на ризик
Таблиця № 2.3 Класифікація кредитного портфеля банків
Таблиця № 2.4 Аналіз структури кредитного портфеля
Рис.2.2. Структура кредитного портфеля
Таблиця № 2.5 Структура інвестиційного портфеля банку
Рис.2.3. Структура інвестиційного портфеля банку
Таблиця № 2.6. Аналіз структури капіталу
Таблиця №2.7 Аналіз структури зобов’язань банку
Рис.2.4. Структура зобов’язань банку
Таблиця № 2.8 Аналіз чистого прибутку банку
Таблиця № 2.9 Аналiз структури активних операцiй
Таблиця № 2.10 Аналіз структури витрат банку за лютий
Таблиця № 2.11 Зважування на ризик за кожною класифікацією активів
Таблиця № 2.12 Загальнорейтингова оцінка якості активів
Таблиця № 2.13 Загальнорейтингова оцінка якості надходжень
Таблиця № 3.1 Капітал банку.
Таблиця № 3.2 Фактична сума ризику на одного позичальника.
Таблиця 3.3 Штраф за порушення нормативу Н 8.
Таблиця 3.4 Штраф за порушення нормативу Н 10.
Таблиця 3.5 Ефективність пропонованих заходів