Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи аналізу ефективності використання кредитів банку
1.1. Завдання та джерела аналізу ефективності використання кредитів
1.2. Методика аналізу ефективності використання кредитів банку
2. Практичні аспекти аналізу ефективності використання кредитів банку
на “Дельта-95”
2.1. Організаційно економічна характеристика виробничо-комерційної
фірми “Дельта-95”
2.2. Аналіз ефективності використання кредитів фірмою “Дельта-95”
3. Шляхи удосконалення аналізу ефективності використання кредитів
банку на ВКФ “Дельта-95”
Висновки та пропозиції
Список літератури
В даній курсовій роботі було розглянуто теоретичні основи аналізу ефек-тивності використання кредитів банку, його методику; практичні аспекти аналі-зу ефективності використання кредитів на фірмі “Дельта-95”. Разом з цим було здійснено ознайомлення з основними економічними показниками діяльності фірми, показниками її фінансової стійкості, платоспроможності, ділової актив-ності, рентабельності за 1997, 1998 та 1999 роки із зазначенням відхилень. По кожній групі показників були зроблені аналітичні висновки на основі їх змін за 3 роки.
Спираючись на здійснені дослідження можна зробити висновок, що фір-ма “Дельта-95” неефективно використовує кредити, отримані в банку. Адже при розрахунку ефекту фінансового важеля, який вказує на скільки відсотків збільшилась рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикових коштів до обороту підприємства, отримуємо від’ємний результат, тобто пере-вищення витрат на обслуговування боргу над додатковими прибутками, що їх отримано в результаті залучення кредитів.
Від’ємність ефекту фінансового важеля отримуємо через перевищення середньої ставки відсотку за кредит над економічною рентабельністю сукупно-го капіталу, яка розраховується як відношення балансового прибутку до серед-ньорічної суми капіталу. Тобто, щоб ЕФВ був позитивний, необхідно збільши-ти економічну рентабельність сукупного капіталу, для чого необхідно збільши-ти балансовий прибуток, який в свою чергу залежить від витрат на виробницт-во, реалізованої продукції та виручки від її реалізації.
З таблиці 2.1.4 видно, що собівартість реалізованої продукції зростає швидше, ніж виручка від її реалізації. Тому необхідно знаходити резерви зни-ження собівартості виробництва продукції шляхом оптимізації витрат на виробництво.
Фірма “Дельта-95” має досить високий виробничий потенціал, охоплює широкий ринок рибо продукції. Тому вона повинна оптимізувати свої витрати, що дасть їй змогу ефективно використовувати залучені позикові кошти і по-кращити свої фінансові результати.
Перелік графічного матеріалу
Таблиця 1.2.1. ПОКАЗНИКИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕФВ
ЗА ДОПОМОГОЮ КОНТРАКТНОЇ ВІДСОТКОВОЇ СТАВКИ.
Таблиця 1.2.2. ПОКАЗНИКИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕФВ ЗА ДОПОМОГОЮ СТАВКИ СП(1-КН), СКОРИГОВАНОЇ НА ПІЛЬГИ ПО ОПОДАТКУВАННЮ.
Таблиця 1.2.3. ПОКАЗНИКИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕФВ
З ВРАХУВАННЯМ РІВНЯ ІНФЛЯЦІЇ.
Таблиця 1.2.4. ВИХІДНІ ДАННІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕФВ.
Рис. 2.1.1. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ФІРМИ “ДЕЛЬТА-95”.
Таблиця 2.1.1. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ “ДЕЛЬТА-95”.
Таблиця 2.1.2. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ФІРМИ “ДЕЛЬТА-95”.
Таблиця 2.1.3. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ФІРМИ “ДЕЛЬТА-95”.
Таблиця 2.1.4. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ФІРМИ “ДЕЛЬТА-95”.
Таблиця 2.1.5. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ФІРМИ “ДЕЛЬТА-95” ЗА 1997-1999 РОКИ.
Таблиця 2.2.1. РОЗРАХУНОК ЕФВ.
Таблиця 2.2.2. РОЗРАХУНОК ЕФВ З РЕАЛЬНОЮ СТАВКОЮ ВІДСОТКА ЗА КРЕДИТ.
Таблиця 2.2.3. РОЗРАХУНОК ЕФВ
ІЗ ВРАХУВАННЯМ РІВНЯ ІНФЛЯЦІЇ.
Таблиця 2.2.4. ВИХІДНІ ДАННІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕФВ.
Таблиця 3.1. Розрахунок ЕФВ.
Магістр