Оцінка кредитоспроможності позичальника (ID:27838)

Вступ Розділ Методологічні засади оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника 1.1. Економічна сутність і зміст поняття кредитоспроможності позичальника 1.2. Сучасні методики оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників вітчизняними банками 1.3. Міжнародний досвід застосування сучасних методик оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників Розділ Організаційно-економічна діяльність черкаського гру приватбанку 2.1. Організаційно-економічна характеристика ЧГРУ Приватбанку 2.2. Аналіз кредитного портфеля банку 2.3. Методика проведення аналізу кредитоспроможності позичальника КБ Приватбанку на прикладі ВАТ “Колос” Розділ Основні проблеми оцінки та напрямки вдосконалення аналізу кредитоспроможності позичальників Висновки Список використаних джерел Оцінка кредитоспроможності позичальника - це питання, яке вже досить повно розглянуто як у вітчизняній так і в іноземній літературі. Більш того на відміну від таких фінансових інструментів як цінні папери чи строкові валютні операції, кредитні операції широко практикуються українськими банками з самого початку існування банківської системи України, що дає можливість вивчати дану проблему на практичних прикладах і робить її актуальною. Слід відмітити, що не дивлячись на всі негаразди, які супроводжують економічні процеси в нашій країні, банки значно прогресують в такому напрямку як підвищення якості кредитного портфеля, а це в свою чергу не можливо без вдосконалення такої важливої складової кредитного механізму, як оцінка кредитоспроможності позичальника і яка дає можливість управляти кредитним ризиком кредитного портфелю банку. Вже можна з упевненістю говорити про те, що накопичився певний досвід і кредитно-фінансові установи стали більш обачливі та професійні в питаннях видачі кредитів. Банкам вдалося значно скоротити частку проблемних кредитів в загальному обсязі кредитного портфеля. Стосовно методик оцінки кредитоспроможності які використовуються як західними так і вітчизняними банками, слід відзначити, що їх об’єднує певний набір коефіцієнтів або показників після розрахунку яких їхнє значення порівнюються з оптимальними (які встановлюються в кожному банку окремо), а тоді виставляється кількість балів або число відносно якого працівник кредитного відділу повинен зробити висновки щодо кредитоспроможності позичальника. Необхідно визначити, що в нашій країні є фахівці, які не тільки займаються такими важливими питаннями як оцінка кредитоспроможності, а й пропонують власну методику. Причому обґрунтовують недоцільність використання багатьох показників для оцінки кредитоспроможності які багато років використовувалися банками. Іноземні методики якщо їх брати у „чистому вигляді”, не є прийнятними для банків нашої країни, так як вони не враховують специфіку умов в яких працюють вітчизняні банки. В основі західних систем оцінок кредитоспроможності лежить ділова репутація позичальника - поняття яке в нашій країні ще не розвинуте, тобто ми знаходимося на більш низькому рівні кредитних відносин ніж наші іноземні колеги. Але дана проблема спонукає фахівців банків до пошуку нових методів та шляхів вдосконалення систем оцінки кредитоспроможності, що безперечно дає свої позитивні результати. Проведений аналіз дає змогу зробити висновок про необхідність урахування таких чинників при оцінюванні кредитоспроможності: 1. Аналіз кредитоспроможності має носити характер експрес-аналізу: проводитися часто, максимально швидко й охоплювати максимум інформації. 2. Доцільне створення незалежних від банків структур, які зайнялися б експрес-аналізом кредитоспроможності підприємств та організацій. 3. „Класність” клієнта повністю залежить від „класності” працівника банку. Його досвід, часом інтуїція й багато в чому принциповість вирішують на даний момент долю клієнта. 4. При аналізі кредитоспроможності банк має розв’язати такі питання: чи здатний позичальник виконати свої зобов’язання вчасно, чи готовий він його виконати? На перше запитання відповідь дає розгляд фінансово-господарських аспектів діяльності підприємств та організацій. Друге запитання має юридичний характер, а також пов’язане з особистими рисами керівників підприємств та організацій. Надаючи кредит, банк має враховувати репутацію підприємства та його керівництва. Якість управління діяльністю організації визначається кінцевими результатами роботи підприємства в цілому. 5. Аналіз кредитоспроможності позичальника - комплексна оцінка, яку можна систематизувати в декілька етапів: збір та аналітична обробка вихідної інформації за період, що аналізується; обґрунтування системи показників, які використовують для оцінювання кредитоспроможності підприємства та класифікації їх; вибір і економічне обґрунтування критеріїв оцінювання кредитоспроможності та встановлення обмежень їх зміни; підсумкова рейтингова оцінка кредитоспроможності підприємства і визначення його класності. 6. Для одержання комплексної оцінки необхідно визначити поточну та перспективну (до моменту погашення позики) кредитоспроможність позичальника. 7. Ефективність аналізу кредитоспроможності залежить від частоти проведення, компетентності й досвіду банківського працівника. Все-таки слід відмітити те, що жодна з методик не буде функціонувати ефективно, поки не буде створено спеціальні незалежні служби, які повинні вести реєстри заставного майна, створювати бази даних позичальників, визначати галузеві та регіональні ризики. Банкам потрібні певні затрати часу на розрахунок критеріїв, які застосовуються до кожного позичальника, який звернувся в банк. Ці втрати часу економічно не вигідні ні потенційному клієнтові банку, ні самому банку. Якщо ж вести постійний реєстр кредитоспроможності позичальників спеціально створений консультаційною службою, навіть з послідуючим внесенням змін то це значно зекономить час, що буде вигідно обом сторонам. Крім того, важливим моментом при представленні інформації кредитним консультаційним бюро являється певна конфіденційність. Фінансово-кредитний сектор України потребує кардинальних змін, оновлення свого методологічного інструментарію, доповнення основних змістовних категорій економіко-правового поля. Тому, як вище зазначено, необхідно створити незалежне консультаційне бюро для збору інформації, для її подальшого аналізу і відображення в відповідних рейтинг-таблицях кредитоспроможності позичальників, що безперечно направить позичальників до легальної конкуренції з ціллю використання найбільш вигідної позиції в даній рейтинговій системі. З іншого боку, необхідно врегулювати кредитні відносини шляхом прийняття Закону „Про кредит”, в якому права кредиторів були захищені належним чином. Тобто необхідно створити інфраструктуру яка полегшить роботу банків з приводу видачі кредитів. Дані проблеми потребують більш поглибленого вивчення. Перелік графічного матеріалу: Рис. 1.1. Багаторівнева ієрархічна структура для оцінки кредитоспроможності позичальника Таблиця 1.1 Розрахунок показників ліквідності позичальника Таблиця 1.2 Розрахунок економічного потенціалу позичальника Рис. 1.2. Багаторівнева ієрархічна структура для оцінки засновницьких документів позичальника Рис.1.3. Ієрархічна структура для оцінки минулого досвіду позичальника Рис. 1.4. Ієрархічна структура для оцінки кадрового потенціалу позичальника Таблиця 1.3 Оцінка фінансового стану банку, який виступає гарантом Таблиця 1.4 Оцінка фінансового стану страховика Таблиця 1.5. Класи кредитоспроможності позичальника Таблиця 1.6 Схема проведення кредитного аналізу (правило шести ”СІ” - принципи кредитування) Таблиця 2.1.Динаміка залучених пасивів в залежності від виду вкладника Таблиця 2.2.Динаміка активів ЧГРУ Приватбанк за 2007-2008 роки Таблиця 2.3.Балансовий звіт Черкаського ЧГРУ Приватбанк за 2007-2008 роки Таблиця 2.4.Динаміка та структура кредитного портфеля ЧГРУ КБ Приватбанк Таблиця 2.5.Динаміка кредитних вкладень ЧГРУ КБ Приватбанк в різні галузі економіки Таблиця 2.6 Структура кредитного портфеля за ступенем ризику Таблиця 2.7 Модифікований звіт про фінансові результати та їх використання Таблиця 2.8 Аналітичний баланс підприємства Рис. 2.1 Структура активів ВАТ “Колос”. Рис. 2.2 Структура пасивів ВАТ “Колос”. Таблиця 2.9 Трансформація аналітичного балансу Таблиця 2.10 Звіт про рух фондів Таблиця 2.11 Звіт про рух грошових коштів