Зміст
ВСТУП
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
1.1 Основні поняття кредиту
1.2 Іпотечне кредитування
Розділ 2. АНАЛІЗ РИНКУ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ
2.1 Аналіз сучасного стану системи іпотечного кредитування житла в Україні
2.2 Аналіз іпотечних програм вітчизняних банків
2.3 Оцінка ефективності надання іпотечних кредитів в Україні
Розділ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ ЖИТЛА В УКРАЇНІ
ВИСНОВКИ
Сьогодні становлення іпотечного ринку житла в Україні відбувається за несприятливих соціально-економічних умов та зі значним запізненням. Це зумовлено помилковим проведенням ваучерної приватизації державного майна; незавершеністю процесів приватизації житлового фонду, який на сьогодні перебуває як у комунальній, так і у приватній формах власності; стримуванням процесу введення в товарний обіг землі та деяких інших важливих ресурсів країни; відсутністю фондового ринку іпотечних цінних паперів, нерозмежованістю державного і комунального майна; глибокою соціально-економічною кризою; формуванням нових фінансово-кредитних механізмів у житловому будівництві, внаслідок чого основна частина населення виявилася неплатоспроможною на ринку житла.
До чинників та передумов, в яких відбувається становлення іпотечного ринку житла в Україні, слід віднести також нерозвинений характер фінансової системи, фінансових інститутів та фінансових інструментів, повільний розвиток банківської системи, подорожчання ресурсів, які можуть бути спрямовані на цілі іпотечного кредитування внаслідок великих ризиків, неплатоспроможність учасників іпотечного ринку, відсутність правового поля функціонування такого ринку, системи рефінансування іпотечних кредитів, державного стимулювання учасників ринку.
Проведений в роботі аналіз кількісних і якісних змін діяльності українських банків на ринку іпотечного кредитування виявив значне зростання його обсягів (до 9 % ВВП) саме за останні декілька років при ефективності роботи на ньому у межах 100 – 300 %. Проте така ефективність доступна лише лідерам ринку, інші учасники часто змушені працювати у нерівних умовах.
На ринку склалася ситуація багаторазового перевищення потенційної пропозиції кредитних ресурсів над реальним платоспроможним попитом з боку населення. Це обумовлено низкою об'єктивних і суб'єктивних причин, викликаних структурною перебудовою і стабілізацією економіки України і спричиняє необхідність пошуку банками нових зовнішніх і внутрішніх джерел і резервів банківських ресурсів, впровадження іпотечних інструментів, які б дозволяли здійснювати рефінансування залучених капіталів, а також застосування визначених стабілізаційних заходів з боку уряду.
Іпотека має стати одним із визначальних факторів підвищення якості життя громадян, що розширить їх право та можливості підприємницького самовизначення, дозволить вирішувати житлову проблему у державі, зменшить соціальну напруженість у суспільстві. Крім суто соціальної складової, потрібно враховувати і важливе інвестиційне значення мультиплікаційного ефекту житлового будівництва. У багатьох країнах це справді локомотивна галузь, яка виступає одним із визначальних стимулів економічної динаміки. За підрахунками фахівців, кожна гривня, вкладена в будівництво житла, дає 2,5 – 3 грн. приросту ВВП, а додаткове робоче місце в житловому будівництві забезпечує роботою 5 – 6 працівників інших галузей. При запровадженні масової іпотеки є підстави очікувати значних темпів прискорення розвитку галузі і збільшення її частки у ВВП до 1,5 – 2,0% щорічно.
Таким чином, розвинута масова іпотека є одним з ключових факторів у зростанні ВВП, створенні нових робочих місць, нових виробництв, розвитку інфраструктури. Вона сприяє капіталізації надлишків ресурсів для довгострокових інвестицій, стабілізації і розширенню дохідної бази бюджету, подоланню інфляції.
На наш погляд, на сьогодні у першу чергу потребують подальших наукових досліджень проблеми вибору моделі іпотечного ринку житла та його організації в умовах України, шляхи інтеграції іпотечного ринку житла в соціально-економічну систему країни, підвищення платоспроможності населення на ринку житла, мінімізації ставок іпотечного кредитування, ризиків функціонування ринку, захисту інтересів кредиторів та інвесторів, емісії та обігу іпотечних цінних паперів, а також форм і методів державного стимулювання учасників іпотечного ринку житла і оптимізації його оподаткування.
Враховуючи наведений у роботі аналіз об'єктивних і суб'єктивних факторів, можна зробити узагальнюючий висновок про те, що через 5-7 років в Україні буде функціонувати цілком цивілізований ринок іпотечного кредитування житла. При зменшенні комісії посередників (спреду, нормальним вважається спред до 2%, тоді як на даний час він сягає 10-15%) і збільшенні терміну кредитування (до 30-40 років), а також при удосконаленні законодавчих актів український ринок іпотеки буде розвиватися динамічно і стабільно.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Магістр