Зразок роботи
1. Теоретичні засади та система показників ефективності діяльності банків
У сучасних комерційних банках фінансовий аналіз та аналіз фінансового стану є не тільки елементами фінансового управління, але й добре відомою фінансовою діяльністю в банках. Завдяки аналізу функцій управління та функцій аудиту та контролю здійснюється внутрішній нагляд за діяльністю банку.
Зміст, положення та роль фінансового аналізу в банківському бізнесі значною мірою залежать від конкретних умов діяльності кредитних установ.
Роль фінансового аналізу в управлінні комерційними банками та роль підвищення надійності та якості управління не тільки відповідають, але й визначають життєздатність окремого комерційного банку та всієї банківської системи.
Важливою особливістю фінансового аналізу банку є те, що діяльність банку невіддільна від процесів та явищ в операційному середовищі банку. Тому перед аналізом фінансового стану банку слід проаналізувати навколишнє фінансове, політичне, комерційне та економічне середовище [5, с.243].
Фінансові показники можуть бути використані для оцінки ефективності більшості управлінських рішень, тому фінансовий аналіз як невід'ємна частина фінансового аналізу є етапом, операцією та однією з головних умов забезпечення якості та ефективності управлінських рішень.
Для вивчення та характеристики економічної ефективності банків аналіз є однією з функцій управління, включаючи планування, організацію, нагляд, координацію, стимулювання, стимулювання, гуманізацію та контроль. Тобто аналіз фінансового стану та загальний фінансовий аналіз комерційних банків не тільки вивчають та оцінюють ефективність самого банку, але також вивчають та оцінюють економічну ефективність управління.
На додаток до загальної оцінки економічної ефективності банку, аналіз фінансового стану може також використовуватися як інструмент прогнозування та фінансового моделювання банку, дослідження та оцінки методів для альтернативних або нових сфер, а також методів оцінки вартості кредитних установ [12, с.280].
2. Організаційно-інформаційна модель аналізу ефективності діяльності банків з іноземним капіталом
Однією з умов ефективного функціонування та розвитку економіки країни є стабільна банківська система. Банківська система – це один з головних елементів економічної системи будь-якої держави. Її стабільність відображається на стані економіки та сприяє її зростанню. Своєчасний аналіз фінансового стану допомагає запобігти більшості проблем, пов’язаних з діяльністю банківських установ, а також сприяє зміцненню та стабільності не тільки окремого банку, але й банківської системи в цілому. Здійснення аналізу фінансового стану банківських установ є пріоритетною задачею органів банківського нагляду, банків та професійних учасників ринку.
Фінансовий стан є ключовою характеристикою підприємницької діяльності, у тому числі у банківській сфері. Достовірний й своєчасний аналіз фінансового стану банку є запорукою прийняття ефективних фінансових рішень з боку власників, інвесторів, партнерів, працівників податкової служби та інших учасників економічних відносин, спрямованих на зниження витрат, зростання прибутку та ринкової вартості бізнесу в цілому. Регулярне проведення банком аналізу своєї діяльності дає змогу ефективно управляти активними та пасивними операціями для максимізації прибутку і забезпечення стабільного фінансового стану.
Основним об'єктом аналізу фінансового стану банку є комерційна діяльність. Водночас суб'єктами можуть бути як банки, так і їхні контрагенти, зокрема інші кредитні установи, аудиторські фірми, реальні і потенційні клієнти та кореспонденти, інші фізичні та юридичні особи [7, с. 306]. Завдання аналізу фінансового стану банку наведені на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Завдання аналізу ефективності діяльності банку з іноземним капіталом
В Україні для аналізу ефективності діяльності банку з іноземним капіталом використовують систему певних коефіцієнтів, які характеризують діяльність банку. У світовій практиці здебільшого використовують рейтингову систему оцінки фінансового стану банку. Найбільш розповсюдженою методикою аналізу ефективності діяльності банку з іноземним капіталом є аналіз з використанням фінансових коефіцієнтів, який складається з чотирьох основних блоків:
1) оцінка достатності капіталу (фінансової стійкості);
2) розрахунок ліквідності;
3) оцінка ділової активності;
4) оцінка прибутковості.
3. Дослідження ефективності діяльності банків з іноземним капіталом в Україні
Існування в національних економіках банків іноземних банківських груп на сьогодні є однією з форм прояву фінансової глобалізації. Кількість та частка банків з іноземним капіталом в активах банківських систем країн – реципієнтів продовжує зростати. При чому, прослідковується тенденція експансії іноземного банківського капіталу, насамперед з розвинених країн на ринки країн, що розвиваються. Саме до їхнього числа відноситься Україна. Банки з іноземним капіталом мають неабиякий вплив на вітчизняну банківську систему та викликають комплекс якісних змін у ній. Наслідки присутності істотної частки банків з іноземним капіталом на вітчизняному ринку є досить неоднозначними: з одного боку вони сприяють фінансовому розвитку країни, а з іншого – приховують певні загрози. Необхідно звернути увагу на наявність як позитивних, так і негативних наслідків, що несе за собою присутність іноземного капіталу у банківській системі України. З одного боку, банки з іноземним капіталом забезпечують ряд позитивних моментів: сприяють більш швидкому та ефективному впровадженню передових методів банківської діяльності, підвищують якість надання послуг та розширюють їх спектр [12]; зменшують можливість відмивання коштів; надають поштовх розвитку конкуренції; підвищують кваліфікаційний рівень банківських працівників. Надходження банківського капіталу ззакордону також сприяє насиченню національної економіки дешевими та більш доступними кредитними ресурсами, підвищує стабільність джерел надходження, які менш чутливі до внутрішніх криз [6 с. 29], збільшує інвестиційні потоки, направлені на фінансування внутрішніх проектів [10 с. 201], адже присутність банків з іноземним капіталом підвищує довіру іноземних інвесторів до реального сектора економіки приймаючих країн. Проте, банки з іноземним капіталом, завдяки своїм конкурентним перевагам здатні слідувати стратегії «збирання вершків» [12]. Разом з тим, до недоліків входження іноземного капіталу відноситься збільшення валютного ризику внаслідок росту кредитування в іноземній валюті, ризик посилення суперечностей між транснаціональними та національними інтересами, а також загроза олігополізації ринку іноземними банками.
Виявлення особливостей функціонування банків з іноземним капіталом та їх впливу на розвиток банківської системи України можливо здійснити шляхом аналізу показників, що характеризують присутність банків з іноземним капіталом у вітчизняній банківській системі, відображають спрямованість діяльності банків у розрізі корпоративних і приватних клієнтів, а також аналізують результуючих показників діяльності.
Основою дослідження слугують банки іноземних банківських груп, оскільки вони функціонують на вітчизняній банківській системі по сьогодні, належать іноземним банківським групам. Також такий підхід дозволяє уникнути дослідження банків, що мають квазі-іноземне походження.
Протягом останніх років загальна кількість банків в Україні дещо скоротилася, але темпи падіння в останні роки сповільнюються (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Кількість банків в Україні за 2018-2020 рр.
Назва показника 2018 2019 2020 Відхилення, %
2019-2018 2020-2019 2020-2018
Кількість діючих банків 77 75 74 -6,10 -2,60 -8,54
з них: з іноземним капіталом 38 35 33 -2,63 -5,41 -7,89
у т.ч. зі 100% іноземним капіталом 23 23 23 27,78 0,00 27,78
Нині в Україні функціонує значна кількість банків. Разом із тим більшість із них належить до середніх і малих банків.
Так, з табл.3.1 видно, що кількість банків щороку зменшується, але хоча загальна кількість банків зменшилась, кількість банків з 100% іноземним банків лишається на рівні 23 банків.
Варто звернути увагу на докорінні зміни з 2014 року. Зі 176 банків, що працювали на українському ринку, їх кількість скоротилася на 99 штук з причини їх визнання НБУ неплатоспроможними або ліквідації. Отже, 54% банків припинили свою діяльність. Процес очищення банківської системи продовжується, і станом на 01.01.2021 р. кількість банків вже становила 74, з яких 33 банки з іноземним капіталом (в т.ч. 23 банки зі 100% іноземним капіталом.
Потрібно зазначити, що від реформи найбільше постраждали банки з вітчизняним капіталом, адже саме їм було притаманне ведення операцій з пов’язаними сторонами, відмивання коштів та неправомірна діяльність. Банки іноземних банківських груп не зазнали впливу, а відтак і не покинули ринок, що свідчить про їх високий рівень надійності та прозоре ведення бізнесу. Таким чином, внаслідок очищення банківської системи та втрати значної кількості вітчизняних банків ліцензій, частка іноземних банківських груп на ринку України зростала.
Рис. 3.1. Частка банків з іноземним капіталом в загальній сукупності банків України
Політико-економічний стан країни походження іноземного капіталу є важливим фактором, що суттєво впливає на характер діяльності й фінансову стійкість іноземних банків, а також визначає їх вплив на національну банківську систему. Присутність іноземних банків у банківській системі України передбачає певний рівень залежності від інших країн, що в свою чергу створює додаткові загрози для вітчизняної банківської системи.
4. Аналіз ефективності діяльності банку на прикладі АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК»
АТ «ПроКредит Банк» – це комерційний банк, метою якого є розвиток. Банк надає високоякісне обслуговування як малому та середньому бізнесу, так і фізичним особам, які мають на меті зберегти та примножити власні накопичення. ПроКредит Банк є частиною міжнародної групи ПроКредит, акціонерами якої є великі міжнародні фінансові організації і компанії: ПроКредит Холдинг (Німеччина), Німецький державний банк розвитку KfW (Німеччина). Банк не пов'язаний з будь-якими економічними або політичними групами. Підтримка акціонерів, приналежність до групи ПроКредит, а також контроль з боку Федерального управління фінансового нагляду Німеччини BaFin є гарантією стабільності та надійності ПроКредит Банку. Крім того, ПроКредит Банк отримав максимально можливий в Україні рейтинг від міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings.
АТ «ПроКредит Банк» — один з банків в Україні, входить в ProCredit Holding. Розпочав свою діяльність в лютому 2001 року як банк, що надає кредити представникам мікро-, малого- і середнього бізнесу. Головний офіс розташований у м. Київ. До осені 2003 року, банк називався «Мікрофінансовий Банк». Зміна назви була пов’язана з рішенням його акціонерів об’єднати під одним ім’ям мережу банків ProCredit Holding. Починаючи з 2004 року ПроКредит Банк в Україні зробив вибір в сторону універсалізації та розширив свій спектр послуг як для підприємців, так і для населення в цілому.
Першим етапом аналізу є оцінка динаміки та структури пасивів АТ «ПроКредит Банк» за три останні три роки поданої звітності, тобто за період з 2017р. по 2019р.
Аналіз загального обсягу пасивів АТ «ПроКредитБанк» наведений в таблиці 4.1 показав, що за 2019р. загальний обсяг пасивів банку збільшився на 6994464 тис. грн, або на 41,49%, в основному за рахунок збільшення власного капіталу в загальному обсязі пасивів на 96,47%. На протязі аналізованого періоду власний капітал банку збільшився на 20,77%.
Так, аналіз динаміки та структури власного капіталу АТ «ПроКредитБанк» за період з 2017 р. по 2019 р., наведений в таблиці 4.2 показав, що за 2019 рік загальний обсяг власного капіталу банку збільшився на 1935566 тис. грн. або на 96,47% в порівнянні з 2017 роком.
Таблиця 4.4
Показники ліквідності АТ «ПроКредитБанк»
Показники Нормативне значення 2017 рік 2018 рік 2019 рік Відхилення, %
2018-2017 2019-2018 За аналізований період
Миттєва ліквідність (Н4) >20% 55,56 99,92 113,6 44,36 13,68 58,04
Поточна ліквідність (Н5) >40% 133,22 136,12 134,6 2,9 -1,52 1,38
Короткострокова ліквідність (Н6) >60% 97,08 85,55 80,5 -11,53 -5,05 -16,58
Аналіз показників ліквідності банку АТ «ПроКредитБанк» показав, що за аналізований період банк виконував нормативи ліквідності, що свідчить про здатність банку розраховуватися за своїми зобов’язаннями (табл. 2.4).
Нормативи ліквідності – економічні нормативи, які встановлює Національний банк України з метою контролю за станом ліквідності банків: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6) [14, с.602].
Коефіцієнт миттєвої ліквідності визначається як відношення високоліквідних активів до поточних зобов'язань банків. Він описує мінімальну суму мінімальних ліквідних активів, необхідних для покриття поточних зобов’язань протягом торгового дня.
Коефіцієнт поточної ліквідності відноситься до відношення активів із термінами погашення не більше 31 дня до зобов'язань банків, що не перевищують 31 дня. Стандарт описує мінімально необхідну суму банківських активів для забезпечення виконання поточних зобов’язань протягом календарного місяця.
Коефіцієнт короткострокової ліквідності визначається як відношення оборотних активів до зобов'язань із терміном погашення до одного року. Він визначає мінімальну суму активів, необхідну для виконання своїх зобов’язань протягом одного року.
Відповідно до стандарту ліквідності, фінансова стійкість банку зумовлена відповідністю показників ліквідності нормативним значенням та стабільним і постійним зростанням цих значень показників.
Аналіз прибутковості є одним з основних напрямків економічної роботи, і він важливий для самого банку, його клієнтів та всієї банківської системи. Тому основним аспектом аналізу діяльності банків є оцінка прибутковості банку.
Таблиця 4.5
Показники ефективності роботи АТ «ПроКредит Банк»
Показники 2017 рік 2018 рік 2019 рік Відхилення
2018-2017 2019-2018 за аналізований період
Прибутковість статутного капіталу, % 158,30 116,29 74,12 -42,02 -42,17 -84,19
Прибутковість балансового капіталу, % 86,26 58,66 32,06 -27,59 -26,60 -54,19
Прибутковість активів, % 10,25 7,73 4,95 -2,52 -2,78 -5,30
Чиста процентна маржа, % 11,53 12,24 11,04 0,72 -1,20 -0,49
Двома найважливішими показниками аналізу ефективності діяльності банку є прибутковість активів та прибутковість капіталу.
5. Напрями підвищення ефективності діяльності банку АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК»
Банківська галузь є дуже важливою частиною національної економічної системи України. Сучасні вимоги українських банківських установ до ринкової економіки об'єднані в одне завдання - підвищення ефективності банківського управління. Найважливішим напрямком реалізації цього завдання є заходи, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування загальної банківської галузі.
За сучасних умов економічну ефективність слід розглядати як невід’ємну ознаку, яка фокусується на загальних показниках діяльності банківських установ. Особливості розробки напрямків покращення фінансового стану банківських установ включають рекомендації, надані у таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
Напрями покращення фінансового стану банківських установ
Методи Особливості
1 2
1. Удосконалення всіх методів функціональнальної діяльності Української банківської системи. Ринковий механізм перетворений на невід'ємну частину успішної системи економічного розвитку, і він відіграє життєво важливу роль у стійкому та ефективному розвитку банківської системи.
2. Українська банківська система повинна бути трансформована у велику, ефективну, динамічну, розвинену, цілеспрямовану та відкриту систему. Така система повинна:
– відзначатися фактом присутності багаторівневої ієрархічної структури;
– мати значну кількість елементів цієї структури;
– мати значну кількість різних функцій, які повинні виконуватися цими елементами зазначеної структури;
– проявлятися через динамічність елементів у всіх підсистемах ієрархічної структури;
– обов’язково мати взаємозв’язків;
– своєчасно реагувати поведінкою системи на вплив зовнішнього середовища;
– встановити та визначити певні процедури прийняття економічних рішень.
Таблиця 3.1
1 2
3. Національна банківська система повинна стати перехідною. До властивостей цього напрямку належать:
-невиконання фінансових залишків;
-важливість банківського капіталу як основи фінансової стабільності в усій банківській системі;
-рівень особливих взаємозв’язків між елементами системи та компонентами;
-неповна організація та функціональна структура, що призводить до неефективного виконання функції;
-розвиток за рахунок споживання, а не відтворення природних сил, що характеризується незначними витратами капіталу та робочої сили;
-порівняння з динамічним розвитком підприємств сектору економічних суб'єктів, бурхливим розвитком банківських установ.
4. Політика Національного банку України повинна мати значний вплив на ефективність національної банківської системи. Для вдосконалення грошово-кредитної політики нашої країни нам потрібно:
-Продовження стабільності фінансового ринку;
-Передбачити ризики будь-якої економічної ситуації більшості суб'єктів господарської системи;
-Якщо на фінансовому ринку недостатньо ліквідності або вам потрібно посилити стабільність процентних ставок, то вам слід скористатися механізмом рефінансування НБУ проблемного банку.
5. Збільшення рівня капіталу комерційних банків, стимулюючи злиття та злиття малих банківських установ. Впровадження цієї директиви дасть такі результати:
- збільшити капітал;
- врятувати важливі соціальні банки від банкрутства;
- поліпшити ефективність за рахунок зменшення витрат. Особливу увагу слід приділити прибутковому банку з невеликим капіталом, але фінансовою стабільністю.
6. Національну банківську систему потрібно визначити, виконуючи її функції та цілі, оскільки це сприяє підвищенню її ефективності загалом. Для досягнення цього напрямку велику увагу слід приділити:
- вдосконаленню системи управління банками та різними банківськими установами окремо;
- попередженню та виявленню будь-яких несприятливих аспектів функціонування банківської системи та своєчасному їх усуненню.
7. Банківський сектор продовжує покладатися на національну політику. Основними перевагами цієї залежності повинні бути товарність, нейтралітет та правила конкурентної політики. Одним із правильних способів поліпшення якості державного нагляду має бути формування загальної стратегії розвитку банківської системи України. Стратегія повинна відображати найважливіший важіль забезпечення постійного та ефективного розвитку банківської системи, а також шляхи її адаптації до внутрішнього та зовнішнього середовища.
Банк повинен розподіляти свої кошти розумно та ефективно для забезпечення своєї фінансової стабільності. Виконання цієї умови матиме право усунути різницю між ліквідністю, надійністю та прибутковістю комерційних банків.
Оскільки кредитний бізнес банку займає найбільшу частку джерел доходу банківських установ, слід зазначити, що особливу увагу слід приділяти кредитному портфелю банку для покращення фінансового стану банку.
Магістр