Зразок роботи
Актуальність теми дослідження діджитал-банкінгу та перспектив його розвитку продиктована інтенсивним розвитком банківського сектору в Україні, високою конкуренцією в секторі банківського обслуговування. Це змушує банки шукати нові, більш перспективні і економічні шляхи підвищення щільності і якості взаємодії з клієнтами. Нові умови діяльності вимагають не тільки активного використання традиційних банківських рішень, а й впровадження передових досягнень науки і техніки, реалізованих в різних методах дистанційного банківського обслуговування, наприклад, Інтернет-банкінг, адже сьогодні Інтернет став ефективним інструментом, за допомогою якого можна оперативно придбати не тільки інформацію, але і матеріальні цінності - товари і послуги, в тому числі і фінансові.
Розвиток діджитал-банкінгу дозволяє диференційовано працювати з клієнтами в залежності від їх індивідуальних потреб, в значній мірі скоротити дистанцію між банком і споживачем банківських послуг, а також істотно загострює банківську конкуренцію, що сприяє розвитку дистанційного банківського обслуговування, як в кількісному, так і в якісному аспекті.
Використання передових технологій та діджитал-банкінгу в обслуговуванні клієнтів дозволяє банкам більш раціонально розподіляти наявні свої ресурси, мінімізувати витрати, вдосконалити обслуговування клієнтів і підвищити якість пропонованих банківських послуг, які обумовлюють зростання конкурентоспроможності, саме тому актуальність дослідження діджитал-банкінгу в Україні та перспектив його розвитку важко переоцінити, адже діджитал-банкінг значно підвищує ефективність роботи з клієнтами банку та всієї банківської галузі в цілому.
Ступінь дослідження теми. Пошукам напрямів вирішення проблемних питань щодо діджитал-банкінг та перспективи його розивитку в Україні присвятили свої наукові праці такі провідні зарубіжні та вітчизняні вчені, як: Гірченко Т.Д., Панченко О.В., Шейко О.П., Семенюк І.М., Чмерук Г.Г., Коссманн Р., Овсянникова Я., X. Дуглас, Д. Ревелла, Ш. Дерей, Г. Брайан, Атлас З.В., Валенцева Н.І., Геращенко BC, Железової В.Ф., Жукова А.І., Жукова Е.Ф., Захарова BC , Іванова О.М., Красавиной JI.H., Коробової Г.Г., Мамоновій І.Д., Миловидова В.Д., Панової Г.С., Пессель М.А., Сарчева AM, Солодкова В.М., Семешоти О.Г., Шенаева В.Н., Ширинська Є.Б., Усоскіна В.М, Ямпільського М.М. та ін. А також зарубіжних авторів: А. Гордона, Е. Долана, С. де Куссерг, Д. Синки, Дж. Сороса, П. Самуельсона та ін.
Перегляд концепції комплексного банківського обслуговування клієнтів в зв'язку з появою електронних послуг здійснили Д. Джентли, О. Іссинг, Дж. Кей, М. Кінг, Б. Коен М., Портер, П. Роуз, Дж. Синки, К. Фабрі, Б . Фрідмен.
Розвиток автоматизованих інформаційних технологій і поява дистанційних способів надання банківських послуг в банківській системі досліджували Балабанова І.Т., Грачова М.В., Жукова С.А., Іванова В.А., Минино Т.Н., Муравйова A.B. і ін.
В рамках вивчення особливостей електронних банківських послуг змістовні роботи Коробової Г.Г., Рудаковой О.С., Тавасіева A.M. Однак недостатня розробленість ряду концептуальних і прикладних аспектів становлення і розвитку дистанційного банківського обслуговування, а також обмеженість введеного в науковий обіг емпіричного матеріалу, дозволили зробити висновок про те, що питання про особливості застосування новітніх телекомунікаційних технологій в організації банківського обслуговування слабо відпрацьовані як в науковому, так і в організаційно-практичному аспекті. Саме потреба в науковому дослідженні термінологічної бази, особливостей застосування досвіду західних банків на сучасному вітчизняному ринку банківських послуг, особливо з використанням новітніх банківських технологій, таких як діджитал-банкінг, зумовило появу даної роботи.
Метою дослідження поглиблення теоретичних положень, методичних підходів і розроблення практичних рекомендацій щодо розвитку діджитал-банкінгу в Україні, визначення основних переваг і недоліків діджитал-банкінгу для підвищення розвитку банківських технологій в Україні.
Основними завданнями виконання роботи є:
дослідити теоретико-методичних засад діджитал-банкінгу;
надати характеристику інструментів та прийомів діджитал-банкінгу;
розглянути класифікацію систем діджитал-банкінгу;
оцінити сучасний стан розвитку діджитал-банкінгу в Україні;
дослідити системи діджитал-банкінгу в Україні
розглянути успішні практики банків України на ринку діджитал-банкінгу;
розглянути основних переваг систем діджитал банкінгу в Україні;
дослідити основні тенденцій розвитку систем діджитал-банкінгу у світі;
визначити перспективи розвитку діджитал-банкінгу в Україні.
Об’єктом дослідження є діджитал-банкінг.
Базою досліджень є реальний банківський ринок та банки України, а також їх системи діджитал-банкінгу.
Предметом дослідження є діджитал-банкінг та перспективи його розивитку в Україні.
Інформаційною базою дослідження є праці провідних сучасних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем банківської діяльності (фінансів), законодавчі та нормативні документи з питань організації банківської (фінансової) діяльності, офіційні матеріали органів законодавчої та виконавчої влади; статистичні дані (звіти й офіційні дані органів державної, регіональної, відомчої статистики), фінансова та статистична звітність банківських установ; довідкові та інформаційні видання професійних організацій, ресурси Інтернет.
Теоретичні основи діджитал-банкінгу та перспективи його розивитку в Україні досліджувалися із застосуванням загальнонаукових методів і прийомів, серед яких абстрактно-логічний, проектний, метод синтезу та аналізу, методи угруповання, порівняння, побудови графіків, а також інструментарій маркетингового дослідження: інтерв'ю, анкетування та аналізу. Використання цих методів дозволило забезпечити достовірність і репрезентативність результатів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в рамках роботи вперше формалізовано характеристики діджитал-банкінгу та перспективи його розивитку в Україні.
Апробація результатів дослідження. Основні положення наукової роботи доповідалися та обговорювалися на:
IІI Всеукраїнській науковій інтернет-конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Сучасні тренди у розвитку фінансів, банківської справи та страхування» 5 листопада 2021 р. Львів, Україна – робота на тему «Діджитал-банкінгу та перспектив його розвитку в Україні», в якій було винесено основні тези кваліфікаційної магістерської роботи.
Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2020/2021 н.р - наукова робота на тему «Роль рівня цифровізації каналів комунікації в маркетинговій стратегії банку у забезпеченні фінансового результату діяльності банку» - продовження опрацювання досліджуваної теми цифровізації каналів комунікації в діджитал банкінгу.
XXІ Міжнародній науковій конференції молодих учених, аспірантів і студентів «ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУФІНАНСОВО-КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ» 8 квітня 2021 р. Львів, Україна - робота на тему «Розвиток національної банківської системи в умовах глобалізації», в якій розглядалася тема кваліфікаційної магістерської роботи, як складова розвитку інновацій в банківському секторі.
ІІ Всеукраїнській науковій конференції «СУЧАСНІ ТРЕНДИ У РОЗВИТКУ ФІНАНСІВ, БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ ТА СТРАХУВАННЯ» 2 листопада 2020 р. Львів, Україна – робота на тему «Обґрунтування вибору стратегії розвитку АТ «ОТП Банк», в якій розглядалася тема кваліфікаційної магістерської роботи, як складова загальної маркетингової стратегії банку, включаючи діджиталізацію.
Університетському етапі Всеукраїнського Конкурсу студентських наукових робіт, Університет банківської справи, м. Київ, 2019 рік – наукова робота на тему «Пропаганда та паблік рілейшнз» - початок опрацювання досліджуваної теми цифровізації каналів комунікації в діджитал банкінгу.
VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених ДВНЗ «Університет банківської справи», м. Київ, 1 червня 2018 рік. – доповідь на тему «Функціонування світової банківської системи», у якій розглядалась цифровізація функціонування банківської системи в цілому.
Обсяг і структура дипломної роботи. Кваліфікаційна магістерська робота викладена на 81 сторінці друкованого тексту, ілюструється 14 рисунками і 10 таблицями та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 83 найменувань і 3 додатків на 90-92 сторінках.
Магістр