Публічне управління в економічній сфері (на прикладі Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства) (ID:391687)

Актуальність теми. В умовах проведення реформ у сфері економіки та зниження впливу України на економічні, політичні та соціальні справи з’являється величезна потреба у застосуванні нових способів управління в публічній сфері. Модернізація сфери економіки є ключовою метою будь-якої країни. Розвинена економіка ринкового типу – є найкращим поєднанням основ, які притаманні виробництву товарів, та ціленаправленої політики регулювання економічних процесів державою. Формуючи власну економічну політику Україні слід визначити основні напрями діяльності на засадах народовладдя, вільної підприємницької діяльності й відкритості для інтеграційних процесів у світовому економічному співтоваристві. Дієва національна економіка гарантує державі свободу та незалежність. Питанням державного регулювання у сфері економіки у своїх роботах піднімали О. Босак, З. Холоднюк, О. Радченко, А. Попок, Т. Кондратюк, В. Князєв, В. Козуб та інші. З огляду на актуальність теми, метою даної роботи є огляд теоретичних аспектів публічного управління в сфері економіки, аналіз діяльності публічного управління на прикладі міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства та визначення основних методів удосконалення публічного управління в сфері економіки. Відповідно до плану роботи слід розглянути наступні завдання: 1) Окреслити теоретичні основи публічного управління в сфері економіки; 2) Проаналізувати діяльність публічного управління в сфері економіки на прикладі Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства; 3) Виокремити основні напрями удосконалення механізму публічного управління в економічній сфері. Об’єктом дослідження є публічне управління у сфері економіки. Предметом дослідження є особливості функціонування публічного управління Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства. У роботі застосовано такі методи наукового пізнання: метод дедукції, індукції, спостереження, порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, історичний метод, метод аналогії і оптимізації. Інформаційним підґрунтям дослідження є наукові статті, статистичні дані, монографні публікації, ЗМІ, підручники, рішення Кабінету Міністрів України, розпорядження Верховної Ради України та мережа Інтернет. Робота складається зі вступу, трьох частин, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи становить 35 сторінок.