Розробка фрагменту геоінформаційного забезпечення для вирішення задач територіального планування. (ID:530008)

Розробка фрагменту геоінформаційного забезпечення для вирішення задач територіального планування. 1. Аналіз функціональних можливостей сучасних ГІС. Глобалізація бізнесу неминуче викликає появу та поширення нових підприємств з територіально розподіленими ресурсами, зокрема корпоративних структур, так званих віртуальних підприємств, управління бізнес-процесами яких стає неможливим без урахування особливостей розташування їх чи їх бізнес-партнерів, клієнтів та ресурсів у просторі. Управління такими масштабними структурами передбачено в системах класу MRP, MRP II, ERP, CRM, SCM та інших. У рамках цих систем неодмінно використовуються системи підтримки прийняття рішень (СППР). Однак у методиках проектування цих систем не завжди використовують особливості просторової інформації про місця знаходження чи переміщення численних ресурсів. У той же час практично будь-яка управлінська інформація містить просторову або географічну складову, що неможливо не враховувати при виконанні оперативної обробки інформації. Розвиток IT-технологій дозволив створити геоінформаційні системи (ГІС) – (geographic(al) information system, GIS, spatial information system). ГІС – інформаційна система, що забезпечує збір, збереження, обробку, доступ, відображення й поширення просторових даних або це складний програмний продукт, який реалізує функції, що призначені для комп’ютерного моделювання різноманітних процесів з метою вирішення широкого кола завдань, стосовно об’єктів управління з просторовою прив’язкою. ГІС-технологія – технологія обробки просторової інформації засобами ГІС. Технологія (ГІС) має широкі можливості інтеграції і сумісного аналізу різнорідних даних та є незамінним інструментом для вирішення завдань управління, зокрема прийняття управлінських рішень. ГІС-технології застосовуються при автоматизації обробки інформації про об'єкти будь-якого походження: штучні чи природні, моніторинг, опис, аналіз, моделювання стану яких і прийняття управлінських рішень щодо поліпшення їх характеристик є неповним без просторового аналізу. Прикладами таких об’єктів управління є: • підприємства з територіально розподіленими ресурсами (фінансовими, матеріальними, трудовими, інформаційними тощо) з необхідністю виконувати моніторинг та оптимізацію розміщення чи пересування ресурсів у просторі та часі; • підприємства, що надають Web-сервіси для широкого загалу користувачів, з необхідністю гнучкої координації використання сервісів у просторі та часі; • підприємства оператори мобільного зв’язку з необхідністю оптимального розміщення трансляційних станцій на певній території; • логістичні структури з необхідністю виконувати моніторинг матеріальних та фінансових потоків товарів чи вантажів у просторі та часі; • маркетингові фірми з необхідністю управляти процесом сегментації ринку, розповсюдження та просування товарів чи послуг у просторі та часі; • автотранспортні фірми з необхідністю оптимізувати управління рухом, забезпеченням паливом та іншими ресурсами; • заклади охорони здоров’я з необхідністю виконувати моніторинг стану здоров’я населення та роботи медичних працівників лікувальних закладів; • екологічні організації з необхідністю виконувати моніторинг та поліпшення стану оточення в просторі та часі; • будівельні фірми з необхідністю виконувати пошук оптимальних місць для будівництва; • навчальні заклади з дистанційною формою навчання та необхідністю відстежувати процес навчання в просторі та часі; • туристичні фірми з необхідністю обирати та відслідковувати маршрути туристів; • комунальні підприємства з необхідністю поліпшення управління всіма ресурсами побутового призначення; • органи державного управління з дистанційною формою територіального управління та багато інших. Перспективним напрямом використання ГІС-технологій є електронний уряд, який заснований на автоматизації всієї сукупності процесів управління в масштабах держави з метою підвищення ефективності управління та зниження витрат соціальних комунікацій для кожного члена суспільства Інтернет. Основою ефективного проектування електронного уряду є нові для цієї сфери технологічні компоненти: системи підтримки прийняття рішень (СППР) по територіальному управлінню, система комплексного управління взаємостосунками державних органів з громадянами і бізнесом на основі застосування: ГІС-технологій, організаційно-економічних методів і моделей концепції CRM, систем моделювання бізнес-процесів (BPM), систем бізнес-інтелекту (BI), технологій інтернет-маркетингу, оптимізації бізнес процесів, побудови і використання інтерактивних платіжних систем тощо. Діючі ГІС підтримуються програмним, апаратним, інформаційним, нормативно-правовим, кадровим і організаційним забезпеченням. ГІС розрізняють за: масштабом або територіальним охопленням, за сферою використання. По територіальному охопленню розрізняють глобальні, або планетарні ГІС (global GIS), субконтинентальні ГІС, національні ГІС, що найчастіше мають статус державних, регіональні ГІС (regional GIS), субрегіональні ГІС і локальні, або місцеві ГІС. Сфера використання ГІС визначається розв'язуваними завданнями (науковими й прикладними), серед них інвентаризація ресурсів (у тому числі визначення кадастру), аналіз, оцінка, моніторинг, управління й планування, підтримка прийняття рішень. Наприклад, за предметною областю інформаційного моделювання розрізняють міські, або муніципальні ГІС – МГІС (urban GIS), природоохоронні ГІС (environmental GIS), земельні інформаційні системи та інші. Інтегровані ГІС, ІГІС (integrated GIS, IGIS) сполучають функціональні можливості ГІС і систем цифрової обробки зображень (даних дистанційного зондування) у єдиному інтегрованому середовищі. Полімасштабні, або масштабно-незалежні ГІС (multiscale GIS) засновані на множинному або полімасштабному поданні просторових об'єктів (multiple representation, multiscale representation), забезпечуючи графічне або картографічне відтворення даних на кожному з обраних рівнів масштабного ряду на основі єдиного набору даних з найбільшим просторовим дозволом. Просторово-часові ГІС (spatio-temporal GIS) оперують просторовочасовими даними. Реалізація геоінформаційних проектів (GIS project) включає такі етапи: ▪ передпроектних досліджень (feasibility study) (у тому числі вивчення вимог користувача (user requirements) і функціональних можливостей програмних засобів ГІС); ▪ техніко-економічне обґрунтування (оцінку співвідношення "витрати/прибуток" (costs/benefits)); ▪ системне проектування ГІС (GIS designing) (включаючи стадію пілот-проекту (pilotproject), розробку ГІС (GIS development)); ▪ тестування системи на невеликому територіальному фрагменті, або тестовій ділянці (test area) (прототипування, або створення прототипу (prototype)); ▪ упровадження ГІС (GIS implementation); експлуатацію й використання. Наукові, технічні, технологічні й прикладні аспекти проектування, створення й використання ГІС вивчаються геоінформатикою. Особлива роль належить ГІС-технологіям у підтримці прийняття рішень. Сьогодні прийняття рішень щодо ділової активності керівників підприємств і менеджерів у будь-якій сфері діяльності, підтримуючих контакти або таких, що намічають партнерські відносини з територіально віддаленими клієнтами або потенційними партнерами неможливо без повного уявлення про особливості місця розташування їх підрозділів, про транспортних шляхи доставки/отримання товарів або сировини, про партнерські комунікації їх з субпідрячиками та ін. Останнім часом підвищується інтерес до напряму оперативного геомоделювання, який базується на інструментах інтелектуального аналізу та є основою для розробки спеціалізованих СППР, сервіс-орієнтованих архітектур тощо. Слід розрізняти ГІС як інструмент забезпечення ГІС-технологій для розробки прикладних ГІС або ГІС-проектів, та прикладні ГІС або ГІСпроекти, які виконані із застосуванням ГІС-інструментів. Кінцевими користувачами ГІС-інструментів є фахівці у сфері ГІС-технологій, які володіють знаннями, що дозволяють: зібрати необхідну інформацію для моделювання, привести її до необхідного формату, створити базу геоданих даних (БГД), редагувати дані, розробляти карти, виконувати геообробку просторових даних, аналіз просторової інформації, розробляти рекомендації для прийняття управлінських рішень. Кінцевими користувачами ГІС-проектів є фахівці в своїй предметній сфері, які не володіють спеціальними знаннями в області ГІС-технологій, та які пройшли спеціальну підготовку з експлуатації ГІС-проектів.