Оцінка доцільності впровадження проекту енергозбереження при видобутку та розподілу питної води (ID:144723)

1 СТАН ЕНЕРГОВИКОРИСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ 1.1 Стан енерговикористання в галузі питного водопостачання Питне водопостачання країни майже на 80 відсотків забезпечується за рахунок поверхневих вод. Якість води у поверхневих водних об'єктах є вирішальним чинником санітарного та епідемічного благополуччя населення. Потенційні запаси поверхневих вод України становлять близько 209,3 куб. кілометра на рік, з яких лише 25 відсотків формуються в межах держави. Водночас більшість басейнів річок можна віднести до забруднених та дуже забруднених. Україна в цілому має значні ресурси підземних вод, на базі яких може бути організовано питне водопостачання, але вони розподілені за регіонами вкрай нерівномірно. Обсяг оцінених прогнозних ресурсів підземних вод становить 61 689,2 тис. куб. метрів на добу, з них 15 760,2 тис. куб. метрів – експлуатаційні запаси (26 відсотків). Усього в Україні за добу забирається 12 287,2 тис. куб. метрів води, або 17 відсотків загальної кількості прогнозних ресурсів. У північних та північно-західних областях забирається від 4 до 14 відсотків ресурсів, у південних - нерідко понад 50 відсотків. В окремих населених пунктах питна вода за фізико-хімічними показниками (загальна мінералізація, жорсткість, залізо, фтор тощо) не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", на багатьох джерелах та об'єктах питного водопостачання не дотримується режим зон санітарної охорони. Майже 1200 населених пунктів частково чи повністю забезпечуються привізною питною водою. Забруднення водних об'єктів - джерел питного водопостачання за недостатньої ефективності роботи водопровідних очисних споруд тягне за собою погіршення якості питної води та створює серйозну небезпеку для здоров'я населення в багатьох регіонах України, обумовлює високий рівень захворюваності кишковими інфекціями, гепатитом, збільшує ризик впливу на організм людини канцерогенних і мутагенних факторів. Відставання України від розвинутих країн по середній тривалості життя та висока смертність певною мірою пов'язано із споживанням недоброякісної питної води. Сучасний незадовільний стан водних об'єктів показує, що проблеми у сфері охорони вод від забруднення та виснаження не тільки не знайшли вирішення, а й значно загострилися, особливо в останні роки Тарифи на послуги питного водопостачання та водовідведення для населення у переважній більшості населених пунктів не відшкодовують витрат на виробництво, не враховують інвестиційної складової, що обумовлює збитковість функціонування підгалузі в цілому та поступовий її занепад. Враховуючи те, що вартість електричної енергії є основною складовою собівартості води господарсько-питного призначення, енергозбереження є однією з основних проблем модернізації системи питного водопостачання. Успішне розв'язання цієї проблеми дасть змогу не лише зекономити кошти для інвестування розвитку системи питного водопостачання, а й упорядкувати в подальшому тарифи на питну воду у бік їх зниження. Проблеми водопостачання населення та якості питної води мають загальнодержавне стратегічне значення і потребують комплексного вирішення. Розроблення технологій щодо раціонального використання та економії питної води передбачає проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з розробки сучасних енерго- та ресурсозберігаючих обладнання і технологій, встановлення оптимальних за параметрами насосів, гідравлічних розрахунків для оптимізації тиску у водоводах і водопровідних мережах, удосконалення систем контролю та обліку за використанням питної води, модернізацію енергетичного господарства водопровідних споруд. Здійснення зазначених заходів дозволить забезпечити зниження споживання питної води, витрат на експлуатацію систем водопостачання та водовідведення, зменшити забруднення водних об'єктів за рахунок кращого очищення стічних вод при незмінній потужності очисних споруд, скоротити капітальні вкладення на будівництво головних споруд водопровідних мереж та питому вагу водоспоживання в житлово-комунальному господарстві 1.2 Незалежні, альтернативні та взаємодоповнюючі заходи енергозбереження Існує декілька шляхів підвищення енергоефективності систем питного водопостачання. Розглянемо три незалежні напрямки енергозбереження. 1) Реконструкція технічно зношених ділянок водогонів та розподільчих мереж системи централізованого водопостачання - застосування сучасних технологій заміни та санації діючих ділянок мереж, що дозволить значно знизити витрати на проведення робіт, знизити витрати на утримання водопровідних мереж шляхом зменшення кількості пошкоджень, знизити втрати води в розподільчих мережах. 2) Реконструкція та розвиток підземних джерел системи централізованого водопостачання. На сьогоднішній день підземні води розглядаються як найбільш перспективне джерело системи централізованого водопостачання. Реалізація проекту дозволить збільшити подачу питної води з підземних джерел підвищеної якості в систему централізованого водопостачання міста. На теперішній час особлива увага приділяється розширенню використання підземних вод для питного водопостачання. Це викликане необхідністю забезпечення резервним водопостачанням населених пунктів на випадок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, що в першу чергу стосується великих міст і окремих регіонів, водопостачання в яких здійснюється переважно з поверхневих джерел, у містах та регіонах з високим рівнем забруднення поверхневих вод. 3) Реконструкція та технічне переоснащення діючих насосних станцій системи подачі та розподілу води - заміна основного технологічного і електротехнічного обладнання з використанням насосного обладнання з високим ККД та енергозберігаючого обладнання - перетворювачів частоти обертання, системи плавного пуску і т.д. Забезпечення надійності роботи системи подачі та розподілу води та зниження витрат електроенергії насосними станціями, підвищення надійності та якості питного водопостачання. 1.3 Ключові технічні рішення підвищення енергоефективності Запорізького комунального підприємства «Водоканал». Проект «Реконструкція та технічне переоснащення діючих насосних станцій системи подачі та розподілу води у м Запоріжжі» Сьогодні Запорізьке комунальне підприємство «Водоканал» забезпечує питною водою населення, підприємства й організації обласного центру та трьох прилеглих до нього сільських районів: Запорізького, Новомиколаївського і Вільнянського. Сучасна запорізька система водопроводу включає дві водопровідних станції підготовки питної води, 2 522,5 км водопровідних мереж та 27 насосних станцій. Дві водопровідних станції ДВС-1 і ДВС-2 щодоби очищають і подають споживачам до 400000 кубічних метрів питної води. Централізована система каналізації - роздільна. До неї одночасно надходять побутові стоки від житлових районів, громадських установ, організацій, а також (частково) - стоки від комунальних і промислових підприємств міста. Система міської каналізації являє собою комплекс складних інженерних споруд, що включають в себе 46 насосних станцій та дві станції повної біологічної очистки стічних вод, які обробляють щодоби до 200 000 кубічних метрів стоків. Загальна довжина мереж і колекторів - 923,97 км, діаметр труб - від 150 до 2000 мм. В рамках проекту планується повна заміна основного технологічного і електротехнічного обладнання діючих насосних станцій системи подачі та розподілу води. При цьому передбачається максимальне впровадження насосного обладнання з високим ККД та енергозберігаючого обладнання (перетворювачів частоти обертання, системи плавного пуску і т.д.). Результати реалізації проекту: - Забезпечення надійності роботи системи подачі та розподілу води м Запоріжжя; - Зниження витрат електроенергії насосними станціями на 15-30%; - Підвищення надійності та якості питного водопостачання.   2 РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ Анкета інвестиційного проекту Назва інвестиційного проекту – енергозбереження при видобутку та розподілу питної води. Основна продукція підприємства – видобуток, виробництво і подача питної та технічної води, пропуск і очищення стоків. Суть інвестиційного проекту – економія електроенергії – 9,3 млн. кВт*год. та зниження експлуатаційних витрат на 518,8 тис. грн. на рік. Рівень готовності проекту: 100%. Потреба в інвестиціях – 495 тис. дол.США (в т.ч. обладнання – 289 тис. дол.США). Спосіб залучення інвестицій – кредитні кошти, субвенції із держбюджету. Постачальником електричної енергії 2 класу є ВАТ «Запоріжжяобленерго», яке її продає для підприємств за тарифом Таробл = 1,5208 грн/кВт•год з ПДВ на вересень 2015. Офіційний курс долара США, станом на 5 вересня 2015р. становить 21,69грн. Анкетні дані інвестиційного проекту наведені в таблиці 2.1 Життевий цикл проекту приймаємо 5 років. Через цей термін насосне обладнання буде потребувати повторного налагодження. Так як закінченням проекту вважається початок робіт з модернізації, тобто через 5 років необхідно замінювати обладнання.