Зразок роботи
ВСТУП
Несприятливі події на робочому місці можуть мати серйозні наслідки для здоров'я та життя людей, а також для фінансового стану компанії. В разі неякісного розслідування нещасного випадку можуть бути пропущені фактори, що сприяли події, а також неправильно визначені винні особи, що може призвести до повторення подібних ситуацій у майбутньому. Тому, ефективне розслідування нещасних випадків на підприємстві є важливою задачею для забезпечення безпеки працівників та уникнення подібних ситуацій в майбутньому.
Проведення ефективного розслідування нещасних випадків на підприємствах вимагає відповідального підходу та дотримання чітких процедур. Проблема полягає в тому, що не завжди компанії виконують всі необхідні процедури під час розслідування нещасних випадків, що може призвести до неправильного визначення причин та винних осіб. Також важливо враховувати попередній досвід розслідування подібних випадків та внесення змін у правила та інструкції з безпеки на підприємстві для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.
Крім того, іноді не всі фактори, що призвели до нещасного випадку, можуть бути визначені. Наприклад, можуть бути приховані проблеми з обладнанням або недостатнє навчання працівників щодо правил безпеки, що може призвести до подібних ситуацій у майбутньому.
НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК
Нещасний випадок - тілесні пошкодження або смерть, інколи пошкодження майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому зазвичай йдеться про те, що негативного ймовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо причини, що призвели до нещасного випадку, були б розпізнані раніше.
Нещасний випадок — обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.
Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що стались у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть (ч. 1 ст. 14 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»). Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а також підстави, з яких нещасний випадок визнається пов’язаним з виробництвом, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Нещасний випадок це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.
Відповідно до пункту 3 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337, який діє з 1 липня 2019 року, термін «нещасний випадок» вживається в такому значенні:
• нещасний випадок — обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо;
• груповий нещасний випадок — нещасний випадок, що стався одночасно з двома та більше працівниками незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;
• прихований нещасний випадок на виробництві — нещасний випадок, про який роботодавець, потерпілий або працівник, який його виявив, не повідомив у встановлений цим Порядком строк відповідним органам та установам, та/або нещасний випадок, розслідування якого не проведено комісією підприємства (установи, організації).
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337).
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадок робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.
Якщо встановлено, що нещасний випадок мав місце: - при виготовленні потерпілим у власних цілях без дозволу адміністрації будь-яких предметів, або використанні у власних цілях транспортних засобів, механізмів, обладнання, матеріальних цінностей, інструмента, які належать підприємству, або при їх крадіжці - при спортивних іграх на території підприємства; - в результаті сп'яніння, то він може бути визнаний не пов'язаним із виробництвом. Однак, якщо встановлено, що травма пов'язана з виробництвом, але головною технічною або організаційною причиною її стало порушення правил і норм ОП (незадовільний стан обладнання, проходів, освітлення, неправильна організація або відсутність контролю за виконанням робіт), то нещасний випадок повинен бути признаним пов'язаним з виробництвом. Нещасний випадок вважається пов'язаним з роботою, якщо він відбувся: - при виконанні трудових обов'язків, в тому числі і під час відрядження; - при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства, хоча і без доручення адміністрації; - при виконанні державних або громадських обов'язків, пов'язаних з підприємством, в якому робітник працює; - поблизу підприємства на протязі робочого часу, якщо знаходження там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку; - при слідуванні на роботу або з роботи (не на транспорті підприємства); - при виконанні донорських функцій; - за час спортивних змагань за підприємство. Адміністрація несе повну відповідальність тільки за нещасні випадки, пов'язані з виробництвом.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 20.01.2023 р. № 59 доповнено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337 (далі - Порядок), окремим розділом «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях».
Відповідно до вказаного Порядку, нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я).
Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання.
Проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп’яніння не здійснюється. Відповідно до п. 141-16 Порядку розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних (бойових) дій під час виконання трудових обов’язків за обставин, які не належать до воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо), проводиться комісією (спеціальною комісією) .
Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці.
Чинне українське законодавство в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначає нещасний випадок як обмежену в часі подію або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. У ДСТУ 2293:2014 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» встановлено, що нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія чи раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника, що сталися під час виконування ним трудових обов’язків, унаслідок чого завдано шкоди здоров’ю чи трапилася смерть.
Всі нещасні випадки, що сталися з працівниками як на території виробництва, так і за його межами під час виконання ним трудових обов’язків підлягають розслідуванню. Існує кілька видів нещасних випадків на підприємстві, які можуть призвести до травм або загибелі працівників.
ВИДИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
1. Механічні травми - виникають в результаті контакту з рухомими механізмами, обладнанням, інструментами або падаючими предметами.
2. Хімічні травми - виникають в результаті контакту з хімічними речовинами, які можуть бути отруйними або корозійними.
3. Термічні травми - виникають в результаті контакту з високою температурою або вогнем, такі як опіки або вибухи.
4. Електричні травми - виникають в результаті контакту з електричним струмом, який може бути смертельним.
5. Біологічні травми - виникають в результаті контакту з інфекційними агентами, такими як віруси, бактерії або грибки.
6. Психологічні травми - виникають в результаті впливу стресу, насильства, булінгу або іншої форми психічного тиску.
Крім того, нещасний випадок може мати місце на різних етапах виробничого процесу, такі як транспортування матеріалів, зберігання, обробка, монтаж або демонтаж обладнання тощо. Підприємства повинні приділяти належну увагу оцінці ризиків на робочих місцях, виконанню інструкцій з охорони праці та забезпеченню безпеки працівників на кожному етапі виробничого процесу, щоб уникнути нещасних випадків.
Магістр