Зміст
1. Завдання №1
1. У 1986 p., з 26 квітня до 6 травня, з четвертого блоку ЧАЕС відбувся викид радіонуклідів за межі, станції, сумарна актив¬ність якого становила 50 мегакюрі (50 МКи). Активність основних радіонуклідів, викинутих з аварійного блоку, наведено в табл. 1 (графа 4).
Визначити активність радіонукліду через місяць, шість місяців, рік, три рока, десять років після викиду. Побудувати, графік спаду активності за часом. Оцінити одержані результати: зробити висновки щодо тривалості та інтенсивності забруднення об'єктів, суміжних ЧАЕС, розглянутим радіонуклідом.
2. Для захисту населення регіону, розташованого навколо ЧАЕС, Міністерством охорони здоров'я встановлено тимчасові припустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронціа-90 у продуктах харчування і воді для пиття (ТДУ-91). Виходячи з ТДУ-91, визначити річну (місячну, денну, п'ятирічну) еквівалент¬ну дозу опромінення на організм дорослої людини, яка вживає про¬дукти місцевого виробництва. Забруднення їх не перевищує ТДР. Для цього скласти добовий раціон із вживаних продуктів (основних). Записати припустимі рівні по цезію-137 (стронцію-90) для обраного раціону; розрахувати сумарну дозу за вказаний у варіанті завдання час. Об'ємна активність у продуктах зберігається на весь період їх вживання. Розрахунки провести за
формулою:
(1)
де Н – еквівалентна доза, Зв (бер);
Bіg – дозовий коефіцієнт вну¬трішнього опромінення; Зв/Бк (для цезію-137 Big = 1,4 х Зв/Бк, для стронцію – 90 Віg = 3,5 х Зв(Бк);
– об'єм (маса) вживаного продукту за добу, (л/добу, кг/добу); Ау(m) – об'ємна (пи¬тома) активність забрудненого продукту, Бк/л (кг).
Зробити висновки на підставі проведених розрахунків. Викласти загальні рекомендації щодо захисту від іонізуючих випромінювань.
3. 30 квітня 1986 р. після катастрофи на ЧАЕС було зареєстро¬вано такі рівні радіації: у м. Києві, просп. Науки – 2,2 мР/год; на відстані 5-10 км від реактора – 1000 мР/год; на межі 30-кілометрової зони - 15 мР/год.
Визначити рівні радіації та поглинуті дози зовнішнього гамма- випромінювання в залежності від тривалості перебування людей у забрудненій місцевості.
4. Розрахувати експозиційну та еквівалентну дозу від змішано¬го джерела випромінювання, якщо поглинута доза від гамма-випроміню¬вання рад, бетг.-випромінювання рад, альфа-випромінювання від швидких нейтронів рад.
Зробити висновки.
Вихідні дані для трьох задач по варіантах наведені в табл. 1.
Таблиця 1 Вихідні дані
Радіонуклід Період піврозпаду Активність, МКи Тривалість проживання, роки Доза випромінювання Коефіцієнт ослаблення, К Вид випромінювання
γ β α
106 Ru 368 діб 1,6 2 7 4 5 8 2 β,γ, д.п
5. Дати короткі письмові відповіді на такі питання:
а) види іонізуючих випромінювань;
б) біологічна дія іонізуючих випромінювань;
в) джерела іонізуючих випромінювань.
2. Завдання №2
Для захисту населення регіону, розташованого навколо ЧАЕС, МОЗ встановлені тимчасові припустимі рівні вмісту радіонуклідів (цезію-137 та стронцію-90) у продуктах харчу¬вання та воді для пиття. Визначити річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення до¬рослої людини, яка вживає продукти місцевого виробництва, а забруднення їх не перевищує ТДР.
3. Завдання №3
О 9 год. 30 хв. 30 квітня 1986 р. після аварії на ЧАЕС були зареєстровані рівні радіації: в Києві (просп. Науки) – 2,2 мР/год, на відстані 5-10 км від реакто¬ра – 1000 мР/год, на межі 30-кілометрової зони – 15 мР/год.
Визна¬чити: рівні радіації та експозиційну дозу зовнішнього гамма-випро¬мінювання в залежності від терміну проживання (1,5 року) в умовах 8-годинного перебування поза приміщеннями.
4. Завдання №4
Розрахувати поглинуту та еквівалентну поглинуту дози від змішаного джерела випромінювання, якщо поглинута доза становить: від гамма-випромінювання 7 рад, бета-випромінювання 4 рад, альфа-випромінювання 5 рад та від швидких нейтронів 8 рад. Зробити висновки.
5. Оцінка хімічної обстановки
Умова задачі. На хімічно небезпечному об'єкті сталася аварія з викидом у навколишнє середовище хлору в кількості Q = 10 тонн. Це сталося вночі за хмарної погоди. Швидкість приземного вітру v = 0,5 м/с.
Місткість обвалована. Відстань до населеного пункту з підвітряного боку L = 0,6 км. Забезпеченість працюючих на підприємстві протигазами становить 100 %.
Розрахувати: R — глибину зони хімічного зараження; S — площу зони хімічного зараження; t — час підходу хмари до населеного пункту; Т — час уражаючої дії СДОР; В - кількість постраждалих на підприємстві.
Література
Магістр