Зразок роботи
1.2. Фактори і складові здорового способу життя.
Під здоровим способом життя, що гарантує відсутність захворювань, прийнято вважати заняття спортом, загартування організму, здорове харчування, дотримання режиму дня. Іншими словами, фізичну активність, яка попереджає хвороби XXI століття, пов'язані з малорухомими видами трудової діяльності. Частково здоровий спосіб життя передбачає необхідні фізичні вправи, однак не зводиться до них. Щоб відчувати себе здоровими, людям як мінімум необхідно не хворіти. Гімнастика і фізичне навантаження не показані особам, які мають хронічну патологію, оскільки приплив крові до хворого органу не завжди сприяє його виліковування. Проте навіть за наявності генетично обумовленої патології, люди, які ведуть здоровий спосіб життя, мають право вважати себе повноцінними членами суспільства. Крім фізичних вправ, здоровий спосіб життя передбачає цілий ряд принципів, дотримання яких сприяє профілактиці захворювань.
Правильна життєва концепція включає в себе такі поняття:
- збалансоване корисне харчування;
- особиста гігієна;
- достатня фізична і адекватна соціальна активність.
В першу чергу, здоровий спосіб життя передбачає відсутність захворювань або загострень хронічних процесів. Діагностичне формулювання «практично здоровий» означає, що людина на момент обстеження здатна виконувати той вид діяльності, яку готується виконувати після медичного огляду. Про те, що «всі хвороби від нервів» знає багато хто, і в цьому виразі немає і частки жарту.
Однак це формулювання причин хвороб неповна, так як нервова тканина також має потребу в харчуванні. При нестачі поживних речовин відбувається розлад нервової регуляції, в результаті чого порушуються функції органів і систем організму.
Правильне харчування як основа здорового способу життя передбачає дотримання таких принципів:
1. Регулярність. Прийом їжі необхідно організувати таким чином, щоб рецепторний апарат шлунка не відчував авральну навантаження, коли між обідом і полуднем проміжок часу більше трьох годин. За цей період часу відбувається повна евакуація шлункового вмісту, і наступний прийом їжі сприймається як перший. Так включається механізм запасу жиру;
2. Збалансованість. Співвідношення між основними складовими (білками, жирами, вуглеводами) повинно бути пропорційним; Користь. Їжа не повинна містити шкідливих речовин: ГМО, насичених жирних кислот, надлишкової кількості холестерину. Фаст-фуд і здоровий спосіб життя несумісні;
3. Індивідуальність. Склад і кількість їжі повинні відповідати віковим періодам життя і величиною втрат кілокалорій при виконанні фізичних навантажень. Не менш важливою складовою здорового способу життя є особиста гігієна. Це не тільки утримання в чистоті тіла і одягу, але і всього організму в цілому, включаючи психічну складову вищої нервової діяльності. У поняття особистої гігієни в широкому сенсі входить не тільки дотримання чистоти тіла і житла, але і внутрішніх органів. Людина цілком здатна не допускати забруднень власних органів і систем, виключаючи шкідливі фактори впливу.
Життя не тільки конкретного індивідуума, а й суспільства в цілому вважається здоровою за таких умов:
- Сприятливі фізіологічні та соціальні умови для зачаття і виношування дитини;
- Відсутність спадкових захворювань і вроджених патологій;
- Неприйняття алкоголю і наркотичних засобів;
- Раціональне навчання і виховання;
- Активна життєва позиція;
- Прагнення до поліпшення особистісних якостей, сприяють адаптації в суспільстві.
Правильна організація здорового способу життя залежить не тільки від особистісних якостей людини, а й від норм суспільної поведінки. Для розвитку позитивних якостей необхідно звести до мінімуму або виключити контакти з тими людьми, які не сприймають здоровий спосіб життя як норму поведінки. Крім того, необхідно керуватися медико-біологічними і соціально-психологічними пріоритетами, які забезпечують формування всебічно розвиненої особистості. Стиль життя визначаться системою мислення і поведінки людини, які спрямовані на зміцнення і збереження здоров'я, забезпечення високої працездатності, нормального росту і розвитку.
Медико-біологічні фактори здорового способу життя припускають:
- Наявність навичок особистої гігієни;
- Знання нормальної життєдіяльності організму;
- Своєчасне звернення до лікувального закладу і здатність надати долікарську допомогу і самодопомогу в екстремальних умовах;
- Виконання рекомендацій та призначень лікаря;
- Достатній рівень рухової активності.
Здоровий спосіб життя передбачає наступні соціально-економічні принципи:
- Забезпеченість житлом;
- Сприятливі житлово-побутові умови;
- Достатній рівень заробітної плати;
- Доступність медичного обслуговування;
- Забезпечення гідного пенсійного забезпечення.
Соціально-психологічні нормативи здорового способу життя передбачають такі пріоритети:
- Установка особистості на довгу тривалість життя;
- Готовність до створення сім'ї, народження й виховання дітей;
- Здоровий психологічний мікроклімат у сім'ї та в робочому колективі;
- Достатній культурний і освітній рівень розвитку особистості.
Проблема здорового способу життя зачіпає не тільки конкретну людину, але є державним завданням, що вимагає системного підходу.