Зміст
Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері охорони атмосферного повітря
Право людини на безпечне природне середовище існування та екологічну безпеку є одним із основоположних прав людини та таким, що витікає із самої сутності людського існування. Одним із найголовніших та життєво важливих елементів природного середовища та умов існування є повітря. Протягом останніх десятиліть якість повітря значно знизилася та постала гостра проблема необхідності зменшення шкідливого впливу. Саме тому одним із напрямків діяльності Європейського Союзу є дії, спрямовані на обмеження забруднення та запровадження мінімальних стандартів щодо збирання та утилізації відходів, які забруднюють повітря. А оскільки Україна є державою, яка тримає курс на європейську інтеграцію, то в країни виникає обов’язок розробити систему засобів захисту від поширення шкідливого впливу на повітря.
У Збірнику законодавства з навколишнього середовища Європейського Співтовариства, що є офіційним виданням Європейського Союзу, повітря визначено як предметна сфера. Адже атмосферне забруднення з 1980-х рр. відіграє важливу роль у політиці з навколишнього середовища, особливо після ратифікації Співтовариством у 1979 р. Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. А його охорона забезпечується шляхом встановлення обмежень на викиди певних забруднюючих речовин, захисту озонового шару, попередження шкоди лісам від атмосферного забруднення та ін.. Стаття 2 Договору про заснування Європейської спільноти зазначає одне із завдань спільноти – високий рівень захисту та поліпшення стану довкілля. Сьогодні якість повітря безпосередньо впливає на рівень життя людини, її здоров’я та генофонд, саме тому діяльність держав у цій сфері має першочергове значення. На цьому ґрунтується і положення статті 35 Хартії основних прав Європейського Союзу, у якій зазначається, що під час розробки будь-якої політики Європейський Союз перш за все має приділяти увагу правам людини.
Досвід ЄС у сфері забезпечення екологічної безпеки має майже п’ятдесятилітню історію, яка розпочалась у 1972 р., коли відбулося прийняття однієї з чотирьох важливих програм, що містили в собі підходи до розв’язання екологічних проблем. Щодо якості повітря, то впровадження певної політики у цій сфері відбулося значно пізніше.