Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Проблема тероризму є об'єктом активних наукових дискусій останніх десятиліть, але, незважаючи на значну кількість теоретичних праць із цієї тематики, практичного вирішення цієї проблеми досі не знайдено. Навпаки, в усьому світі посилюється силове протистояння, тому проблема тероризму залишається найбільш актуальною сьогодні. Безпрецедентні терористичні акти, здійснені в США 11 вересня 2001 р., стали своєрідною точкою відліку нового "постманхеттенського" століття, їх можна визнати поворотним пунктом не тільки у розвитку самого тероризму, але і в його переосмисленні. Акцент досі робиться на політичному, кримінально-правовому аспектах явища, але поза увагою залишаються такі важливі питання як способи досягнення та розповсюдження інформаційно-емоційного ефекту, на який розраховано більшість терористичних актів, механізми впливу терористів на громадськість задля реалізації власних політичних цілей та механізми формування "терористичної свідомості".
Актуальність теми дослідження також обумовлена необхідністю осмислення питань ґенези сучасного тероризму, уточнення медійного складника феномена, що вивчається.
З огляду на це вивчення проблеми висвітлення ЗМІ терористичних актів, питання взаємодії ЗМІ та владних органів у боротьбі з тероризмом, а також використання редакційного апарату й інструментарію мас-медіа безпосередньо терористами для досягнення власної мети має велике теоретичне та практичне значення.
Джерельну базу курсової складено відповідно до напрацювань зарубіжних і вітчизняних дослідників.
Останніми роками з'явилися наукові дослідження, в яких феномен тероризму розглядається як особливий вид злочину, а саме з кримінально-правових позицій. Найбільш ґрунтовні розробки було здійснено такими науковцями як В.Антипенко, Ю.Антонян, В.Євдокимов, В.Ємельянов, В.Комісаров, В.Крутов, Н.Литвинов, В.Ліпкан, В.Лунєєв, Є.Ляхов, Д.Нікіфорчук, М.Руденко, К.Салімов.
У межах наступного напряму можна виділити роботи, присвячені аналізу політичного тероризму. Означену тему активно розробляли Ю.Авдєєв, О.Бардін,
Варто зазначити, що існує чимала кількість праць з тематики політичного тероризму взагалі та його інформаційного складника зокрема іноземних авторів, серед яких слід згадати Г.Веймана, П.Вілкінсона, У.Лакера, Б.Накос, Ф.Перла, Б.Хофмана, Р.Шафферта, А.Шміда та ін.
Слід констатувати також певну неопрацьованість гуманітарних, соціокультурних аспектів феномена, причини активізації тероризму в кінці ХХ – на початку XXI століття, істотні характеристики його розвитку на сучасному етапі. Залишаються відкритими питання тактики й стратегії антитерористичної діяльності. Варто наголосити, що більшість досліджень вітчизняних вчених із зазначеної тематики велося саме в кримінально-правовій площині, а проблему інформаційного боку тероризму достатньою мірою не було розкрито. Актуальність і недостатня розробленість проблеми інформаційного тероризму, таким чином, зумовили вибір теми курсового дослідження.
Метою курсового дослідження є обґрунтування атрибутивного характеру інформаційного складника в еволюції феномена тероризму.
Поставлена мета обумовлює виконання наступних завдань:
дослідити еволюцію тероризму як негативного соціально-політичного явища шляхом визначення його суті та ключових етапів його трансформації в часі та просторі;
виявити основні соціокультурні та інформаційні передумови розвитку тероризму в контексті глобалізації на сучасному етапі розвитку суспільства;
з'ясувати головні причини використання терористичними групами інформаційно-комунікативних технологій та можливостей традиційних та новітніх засобів масової інформації;
визначити політико-правові та морально-етичні засади обмеження діяльності засобів масової інформації в контексті боротьби з тероризмом;
Об'єктом дослідження є тероризм як феномен сучасної міжнародної політики.
Предметом дослідження є інформаційний складник феномена тероризму.
Методологічна база курсової спирається на такі загальнофілософські принципи наукового дослідження як об'єктивність, історизм, конкретність, системність.Застосовано теоретико-концептуальний підхід і метод історичної ретроспективи, який дозволяє визначити сутність явища, яке досліджується, та основні етапи його еволюції.
Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати курсового дослідження відображені в таких положеннях, що містять елементи наукової новизни:
розкрито, з урахуванням політичного та інформаційного складників, поняття "нового тероризму", під яким розуміється стратегія досягнення політичної мети за допомогою здійснення акту нелегітимного насильства та його безпосереднього та опосередкованого оприлюднення із використанням інструментарію мас-медіа;
доведено залежність між мас-медіа, чия роль в інформаційному суспільстві невпинно зростає, розвитком новітніх інформаційно-комунікативних технологій як об'єктивної тенденції інформатизації та еволюцією феномена тероризму на сучасному етапі;
досліджено ступінь впливу засобів масової інформації на формування громадської думки щодо проблем тероризму;
розроблено комплекс положень рекомендаційного характеру для журналістів, які висвітлюють терористичні акти, аби запобігти небезпеці їх використання терористами;
запропоновано певні рекомендації щодо наявної системи заходів протидії тероризму в політико-правовій та інформаційній сферах.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані в навчальному процесі вищих навчальних закладів, при розробці програм з суспільно-політичних дисциплін. Матеріал курсової безпосередньо використано автором під час проходження асистентської практики та при викладанні наукових дисциплін в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка і в Інституті масової комунікації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: "Проблематика ЗМІ", "Мас-медіа та виклики нового століття", "Політика і ЗМІ", "Етика мас-медіа".
Крім того, основні положення, викладені в дослідженні, можуть бути корисними для державних органів (силових відомств, правоохоронних органів) та безпосередньо працівників засобів масової інформації.
Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Магістр