Зразок роботи
1. Роль звертання в мовленнєвому етикеті
Антропоцентрично-комунікативний підхід у дослідженні мови привернув підвищену увагу вчених до проблем культури, специфіки її країни загалом і мовного етикету зокрема. Вагомий внесок у науку про мову і культуру зробили вітчизняні мовознавці В. Акуленко, Н. Бабич, Ф. Бацевич, С. Богдан, Л. Мацько, М. Стельмахович, Н. Формановська та ін. З розвитком суспільства воно виробило правила мовної поведінки, обов’язкові для всіх членів, тобто мовний етикет. Відповідно до словника, етикет – це усталені норми поведінки та правила ввічливості в суспільстві. Мовний етикет – стійка система мовних формул, рекомендованих суспільством для встановлення мовних зв’язків між співрозмовниками та підтримання спілкування відповідно до соціальних ролей як в офіційних, так і в неофіційних ситуаціях [2].
Мовний етикет має національну специфіку і являє собою закріплену в мовному етикеті формулу системи звертань, вітань, вибачень, прохань, подяк, прощань, побажань тощо; способів вираження співчуття, жалю, провини, суму тощо, а також вираження згода, відмова, запрошення, привітання, слова та вирази, що привертають увагу, визнання, похвалу тощо. У структурі мовного етикету нашу увагу привертають звернення, які використовуються під час встановлення зв’язків між мовцями. Привітання є елементом мовного етикету, в основному вказує на соціальні відносини, що встановлюються в рамках комунікативної поведінки. Тому основним чинником, що впливає на вибір того чи іншого звернення, є соціальний статус комунікатора, положення комунікатора [2].
Магістр