Приватна благодійність світовий та національний досвід (ID:1129225)
Зміст
ЗМІСТ
Вступ ……………………………………………………………………..3
Розділ І. Благодійність як багатопланове суспільне явище
1.1. Поняття благодійності ………………………………….…..6
1.2. Типологія благодійної допомоги …………………….……9
1.3. Номативно-правова база благодійності ………………….13
Висновки до І розділу …………………………………………………..18
Розділ ІІ. Приватна благодійність на сучасному етапі людства
2.1. Історико-національні аспекти благодійності
у ХІХ – ХХ століттях ……………………………………………19
2.2. Сучасний стан приватної благодійності в України,
на прикладі роботи благодійного фонду ««Україна 3000» …23
2.3. Світовий досвід благодійності на прикладі благодійної
організації «Академія сприяння освіти» …………………….….26
Висновки до ІІ розділу …………………………………………….……..28
Висноки …………………………………………………………………....29
Список використаних джерел ……………………………………………31
Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У зв'язку зі зміною політичної й економічної ситуації в Україні після проголошення її незалежною державою значно посилився процес розшарування суспільства, в результаті чого з'явилася категорія громадян, які потребують соціальної допомоги й захисту. Держава, яка до вищевказаних процесів була гарантом такого захисту і здійснювала функції щодо соціального забезпечення громадян, нині зіткнулася з необхідністю залучення до вирішення зазначених проблем недержавних утворень, а саме – благодійних організацій. Власне за участю некомерційного сектора, ядром якого є організації, що здійснюють благодійну діяльність, держава зможе зняти із себе частину витрат, спрямованих на розв’язання соціальних завдань, які вона вирішити в даний час не в змозі. У цьому зв'язку особливої актуальності набуває дослідження правового положення благодійних організацій, створюваних в Україні.
Проблематика правових особливостей такого виду юридичних осіб, як благодійні організації, ще не має достатньої теоретичної розробки у юридичній літературі України. Це можна пояснити тим, що благодійні організації як самостійний вид юридичних осіб, які мали б цільову спрямованість – здійснення благодійної діяльності, почали відроджуватися лише після проголошення України незалежною державою.[2, с.45]
На законодавчому рівні регулювання діяльності благодійних організацій в Україні здійснюється насамперед відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» (далі – Закон). Згаданий Закон має істотні прогалини й недоробки (зокрема, він не дає визначення понять організаційно-правових форм цих організацій), у зв’язку з чим вони реєструються знеособлено, тобто без урахування особливостей організаційно-правової форми..
Зазначені вище обставини свідчать про актуальність обраної теми і про нагальну потребу комплексного дослідження благодійних організацій.
Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є комплексний аналіз цивільно-правового положення благодійних організацій в світі та в Україні, визначення їх місця в системі юридичних осіб відповідно до нового ЦК, створення цілісної наукової концепції правового положення благодійної організації як суб’єкта здійснення благодійної діяльності, а також розробка на цих засадах теоретичних рекомендацій щодо вдосконалення законодавства про благодійні організації. [6, с.95]
Для досягнення вказаної мети необхідно вирішити наступні завдання:
• визначити поняття й ознаки благодійної організації, з’ясувати її юридичну сутність;
• здійснити аналіз видів та організаційно-правових форм юридичних осіб згідно з новим ЦК України;
• дати визначення понять організаційно-правових форм благодійних організацій і виокремити ознаки, що відрізняють ці форми одну від одної;
• окреслити межі здійснення підприємницької діяльності благодійними організаціями та їх зв’язок з основною (благодійною) діяльністю;
• на підставі проведеного аналізу сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання і функціонування благодійних організацій.
Об'єктом дослідження є діяльність благодійних організацій, та підвищення ефективності їх роботи шляхом удосконалення нормативного впливу на них.
Предметом дослідження є правове положення благодійних організацій; їх місце в системі юридичних осіб України; поняття й ознаки благодійних організацій; їх організаційно-правові форми; цивільна правосуб’єктність; підстави припинення діяльності цих організацій; органи благодійних організацій.
Методи дослідження. Для проведення курсового дослідження використовувалися наступні методи в їх сукупності: діалектичний, історичний, формально-логічний.
Діалектичний метод пізнання правових явищ застосовувався при розгляді правової сутності, порядку створення й діяльності благодійних організацій як одного з видів юридичних осіб, які у процесі свого історичного розвитку зазнали істотних змін. Це зумовлює динаміку їх правової регламентації й необхідність створення науково-теоретичної бази й пошуку правових засобів, що забезпечують ефективний правовий вплив на зазначені організації.
Історичний метод використовувався при дослідженні закономірностей виникнення й розвитку благодійних організацій у державах з різними правовими системами, а також зміни смислового значення понять «благодійництво», «благодійна організація» з моменту їх зародження й по сьогоднішній день.
Формально-логічний метод – для характеристики особливостей правового положення благодійних організацій, обгрунтування відсутності протиріч між здійсненням ними поряд із основною (благодійною) – підприємницької діяльності.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що курсова робота є теоретичним дослідженням благодійних організацій в світі та в Україні, в якому обґрунтовуються нові в теоретичному аспекті й важливі для практики положення й висновки.
Інші роботи з даної категорії: