0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Соціально-економічні передумови становлення індустрії дозвілля і розваг (ID:1136688)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Інше
Сторінок: 33
Рік виконання: 2019
Вартість: 140
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СФЕРИ ПОСЛУГ ДОЗВІЛЛЯ І РОЗВАГ 6 1.1.Сутність та особливості становлення індустрії дозвілля 6 1.2. Інституціоналізація сфери дозвілля у ХХ–ХХІ століттях 8 1.3. Соціологічний підхід до вивчення дозвілля як соціального феномена 13 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ ДОЗВІЛЛЯ В СВІТІ ТА УКРАЇНІ 16 2.1. Дозвілля в зарубіжних країнах 16 2.2. Специфіка дозвілля на сучасному етапі та проблеми, які з цим пов’язані 20 ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32  
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Вільний час, є складовою частиною організації життя суспільства і людини. Раціональне використання вільного часу - це об'єднання видів занять, їх активних і пасивних форм, що ефективніше впливає на особистість, розвиток її сутності, фізичних, емоційної, інтелектуальної сфер її життєдіяльності. Дозвілля як частина вільного часу, залучає молодь своєю не регламентованістю і добровільністю вибору його різних форм, демократичністю, емоційною насиченістю, можливістю поєднати в ньому фізичну й інтелектуальну діяльність, творчу і споглядальну, виробничу й ігрову. Актуальність дослідження. Дозвілля дає можливість сучасній молодій людині розвивати багато сторін своєї особистості, навіть власний талант. Для цього необхідно, щоб до дозвілля ми підходили з позицій свого життєвого завдання, свого покликання - всебічно розвивати власні здібності, свідомо формувати себе. Для значної частини молодих людей соціальні інститути дозвілля є основними джерелами соціально-культурної інтеграції й особистісної самореалізації. Однак усі ці переваги діяльності сфери дозвілля поки ще не стали надбанням, звичним атрибутом способу життя усієї молоді. Вільний час українська молодь проводить здебільшого за так званим «пасивним дозвіллям» або на природі. Популярними є й розважальні види дозвілля, які потребують матеріальних витрат: клуби, кафе, кінотеатри. Третина присвячує вільні хвилини своєму хобі. На вибір виду дозвілля впливають рівень освіти і матеріального благополуччя, тип поселення і регіон проживання, стать і вид зайнятості. Селяни частіше проводять час на дискотеках, тому, що там це єдина розвага. Найбідніші респонденти частіше блукають вулицями. Малозабезпечена молодь жодного разу не зазначила, що відвідує концерти класичної й органної музики, виставки та вернісажі, дбає про свою зовнішність і здоров’я, фізичне й духовне вдосконалення. Матеріальний рівень впливає на вибір виду дозвілля, на формування духовної культури. Найнижчим авторитетом у молоді користуються державні культосвітні заклади. Однак поряд із надзвичайною різноманітністю видів та способів дозвілля існує низка проблем, яка притаманна цій сфері. Таким чином, вивчення тенденцій і проблем розвитку дозвільної і більш піднесеної діяльності у вільний час, шляхів подолання існуючих суперечностей у цій сфері дає можливість розвивати духовні потреби та інтереси людей і тим самим сприяти зростанню культури використання ними свого вільного часу, гуманізації і демократизації останнього. Із сказаного випливає актуальність дослідження дозвілля молоді та проблем і тенденцій які з ним пов’язані. З одного боку дозвілля є необхідною складовою для нашого з вами всебічного та гармонійного розвитку. З іншого ж боку ми бачимо, що з розвитком науково-технічного прогресу змінилася і трансформувалася сфера дозвілля, і все частіше під час дозвілля молодь втрачає здатність протистояти впливу негативним тенденціям, що сформувалися в системі молодіжного дозвілля. Теоретичне обґрунтування сутності та прикладного характеру дозвілля здійснюється різними науковими дисциплінами: філософією (Х. Арендт, І. Бакш­тейн, О. Лосєв), соціологією (Л. Акімова, В. Артемов, Р. Бауер, Б. Драйвер, Р. Дубін, М. Каплан, Б. Левковіц, Дж. Фрідман), психологією (С.Айсо-Ахола, М. Аргайл, Г. Сельє), культурологією (М. Аріарський, А. Арнольдов, Г. Воло-щенко, О. Гриценко, Д. Дондурей, Б. Єрасов) та ін. Окремо слід відзначити педагогічні дослідження (Ж. Атаянц, Н. Бочарова, Р. Попп, В. Райшок, Є. Доронкіна, О. Жарков), у яких дозвілля розглядається як важлива складова позашкільного виховання. Більшість наукових праць мають переважно практичне спрямуван­ня, автори акцентують на негативних і позитивних аспектах певних форм про­ведення вільного часу, на можливості залучати дозвіллєві форми у навчально-виховний процес, не вдаючись до теоретичного осмислення дозвілля в історико-культурному контексті. У зв’язку з цим особливо актуальним є вивчення нових потреб і цінностей, що формуються в просторі дозвілля, окремих дозвіллєвих видів. Мета курсової роботи полягає у вивчені необхідності дозвілля в життєдіяльності країни, та проблем і тенденцій, які є пріоритетними у цій сфері. У контексті цієї мети мною були поставлені наступні завдання: 1. З’ясувати, що таке дозвілля; 2. Проаналізувати специфіку становлення індустрії дозвілля; 3. Встановити тенденції розвитку дозвілля в країнах світу та Україні. Об’єктом дослідження є індустрія дозвілля. Предметом дослідження є проблеми і соціально-економічні передумови становлення індустрії дозвілля та розваг. Курсова робота побудована за структурно-логічним принципом і складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.