Зразок роботи
Історія виникнення косметичних засобів
Історія виникнення косметичних засобів сягає такої давньої давнини, що й простежити важко. Відомо, що вперше використовували косметику аборигени Австралії та Африки для нанесення на обличчя ритуальних фарб. Тобто застосування фарб мало в першу чергу культове значення.
Ще 3000р. до н.е. в Давньому Єгипті були відому косметичні засоби. У давньоєгипетських гробницях були знайдені різні мазі, пахощі з ладану, трояндовою і лавандовою оліями, також існують відомості про використання анісу, кедру, коріандру, кмину, цибулі, часнику. На стінах гробниць можна знайти рецепти різних косметичних засобів – пахощів, мазів, кремів, фарб. Ці засоби в першу чергу використовувалися жерцями для ритуальних служінь своїм богам. Таким дивним чином саме служитель храму були першими творцями та споживачами косметичних засобів.
Нікого не здивує факт використання косметики легендарною Клеопатрою. До речі є відомості, що Клеопатра мастила вітрила свого човна ароматами та різними пахощами, щоб люди думали, що по Нілу пливе богиня. Мабуть, саме Клеопатра створила першу книгу по косметології під назвою «Про ліки для обличчя».
Єгипетські жінки в зачіски на головах заплітали «ароматні шишки». Відомий найстародавніший давньоєгипетський рецепт духів, в складі якого були присутні аромати мірри, ялівцю, кипарису, м’яти, меду, коріандру. В основу парфумів входило оливкова олія. Далі використовувались буквально всі рослини, які містили ефірні масла( троянда, шафран і т.д.). Настоювалась ця парфумована речовина не менше 7 діб.
Загалом турбота про зовнішність була першочерговою для кожного єгиптянина, причому, як для чоловіків, так і для жінок.
Стародавня Греція та Рим. Стародавні греки вважали богинею краси Афродіту. Саме з нею пов’язані легенди про красу. Гречанки чорною фарбою підводили очі, сажею малювали вії рум’янили обличчя. Книги про косметику –«Косметикон», праці Галена , Крітія, Гіппократа. У Стародавньому Римі косметика стала досить прибутковим бізнесом: віддавалися чималі гроші за мазі та креми з Єгипту, яким приписувалися магічні властивості. Чудовий дорогий вигляд та неповторний відблиск золота сприяв такому враженню. Римлянки користувалися пудрою з рисової і пшеничної муки, рум’яною із винних дріжджів, сажею для вій та брів. Саме в Римі чищення зубів стало щоденною гігієнічною процедурою, а фарбування волосся – унікальним підкресленням власної особистості.
Стародавній Схід. Основою макіяжу для жінок Японії, Китаю, Кореї було нанесення білил та рум’ян на шкіру обличчя, очевидно для того, щоб приховати жовтуватий відтінок обличчя. Хоча це було дорогим задоволенням та ознакою аристократизму через дорожнечу таких косметичних засобів.
У мусульманських країнах жінки надавали особливу увагу своїй зовнішності. Масажі, догляд за нігтями, обличчям, всім тілом були щоденним ритуалом.
Стародавня Русь. Багато говорити не доводиться: всім відомі руські лазні з віником, так само масажі з мазями. Косметика для обличчя та по догляду за волоссям в основному створювалась із природних компонентів рослинного і тваринного походження. Всім відомі давні рецепти: миття волосся яйцем, полоскання травами, кисломолочні продукти – для зм’якшення шкіри рук і обличчя, мазі та настоянки для із м’яти, кропиви, дубової кори, мати-й-мачухи, звіробою, хмелю, в якості рум’ян відмінно підходили вишні, буряк, малина, для білизни обличчя – мука, вугілля та сажа – для брів. Тобто, вся «елітна косметика» - це плоди з саду, лісу та городу.
Цікавим фактом із історії косметичних засобів і неабияким нововведенням було винайдення мила у 19-му столітті.[7]