Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ, ЇЇ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПОТЕНЦІАЛ
1.1. Сучасний стан вугільної промисловості в Україні.
Загальні ресурси вугілля в Україні із заляганням до глибини 1500 м за різними оцінками складають від 100 до 117,5 млрд тонн, близько половини з яких є підтвердженими (45-56 млрд тонн). В основному це кам’яне вугілля та антрацити різних видів – 92-94 % (з якого близько 2/3 – енергетичне, а близько 1/3 – коксівне), буре вугілля – 6-8 %[1]. Основна частка загальних ресурсів вугілля (близько 92,4 %) знаходиться в Донецькому вугільному басейні (Донбас). На Львівсько-Волинський басейн припадає близько 2,5 % загальних ресурсів вугілля. Протягом 2001-2013 рр. в Україні щорічно видобувалось близько 80 млн. тонн необробленого (рядового) вугілля, основна частина якого (близько 2/3) використовувалася в електро- та теплоенергетиці (при цьому, близько 1/3 енергетичного вугілля складає антрацит)[1].
Наявні запаси вугілля на діючих шахтах наочно проілюстровані на рис 1.1. З даного графіку бачимо, що енергетичного вугілля заготовлено 3483, 1 млн. тонн., а коксівного, в свою чергу – 3017, 7 млн. тонн. Серед енергетичного вугілля найбільшими є запаси вугілля марки А, серед коксівного – марки П, Ж, К.
На перетворення вугілля (брикетування, коксохімія) використовувалося близько 17 %, у чорній металургії – близько 16,0 % від загального видобутку. Загалом в Україні частка електроенергії, виробленої з використанням вугільної продукції, становить близько однієї чверті. Близько 45 % енергоблоків українських ТЕС (за встановленою потужністю) працюють на вугіллі антрацитової групи, близько 35 % – на вугіллі газової групи, та близько 20 % – на газу.
Згідно даних Держстату та Міненерговугілля, частка державних підприємств у виробництві українського рядового вугілля складала близько 28% (як коксівного, так й енергетичного вугілля). Тобто приватними, орендованими чи переданими у концесію підприємствами виробляється близько 72 % українського вугілля, при тому, що їх частка складає близько 40 % від загальної кількості шахт. Усі недержавні підприємства галузі є рентабельними (не отримують державних дотацій), рівень використання виробничих потужностей на них у середньому перевищує 90 %, продуктивність праці при видобутку вугілля є в 2-3 рази більшою, а заробітна плата на 20-25 % вищою, ніж на державних шахтах[2, c.162].
Більшість державних вугледобувних підприємств, значну частку яких становлять малопотужні шахти зі складними гірничо-геологічними умовами, працюють неефективно та перебувають на державній дотації. При цьому, при зменшенні видобутку у 2005-2016 рр. майже вдвічі (з 46,1 млн тонн до 24,1 млн тонн) обсяг державних дотацій державним підприємствам вугільної галузі за цей період зріс більш, ніж у 4 рази й у 2013 р. досяг рівня 13,3 млрд грн, що склало 4,4 % сукупних державних видатків України.
Звертайтесь. ел.пошта irenka@i.ua
Fb https://www.facebook.com/profile.php?id=100017248744751
Магістр