0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ ІЗ КУРСУ ЗАГАЛЬНОЇ БІОЛОГІЯ (ID:223807)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Інше
Сторінок: 44
Рік виконання: 2016
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
Зміст ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ЕКСКУРСІЯ ЯК ФОРМА РГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ 7 1.1 Місце і значення екскурсії в навчально-виховному процесі з біології 7 1.2 Класифікація екскурсій з біології 10 1.3 Основні етапи проведення біологічної екскурсії 14 1.4 Підготовка до біологічної екскурсії 20 РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ ІЗ КУРСУ ЗАГАЛЬНОЇ БІОЛОГІЯ 25 2.1 Місце і значення екскурсії в шкільному курсі загальної біології 25 2.2 Методика проведення екскурсії із загальної біології у природу 28 2.3 Організація екскурсії в природничий музей 31 2.4 Особливості проведення екскурсії на селекційну станцію 35 ВИСНОВКИ 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39 ДОДАТКИ 41
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність. Біологічна екскурсія – це одна з форм організації навчального процесу, яка потребує застосування активних методів навчання. Екскурсія має тісний логічний зв’язок з попередніми та наступними уроками, але проводиться в іншій зовнішній та емоційній обстановці, ніж звичайний урок. Екскурсії мають велике навчально-виховне значення. Один із засновників педагогічної науки, К. Д. Ушинський, підкреслював, що чудовий краєвид має такий ве¬ликий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога, що день, проведений дитиною серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів, про¬ведених на навчальній лаві. Екскурсії цінні тим, що на відміну від уроків у класі учні можуть сприймати природу безпосередньо різними орга¬нами чуттів. Діти спостерігають об’єкти в природному середовищі, спостерігають взаємозв’язок рослин і ґрунту, тварин і рос¬лин. Це дає можливість сформувати уявлення про природу як єдине ціле, в якому всі елементи перебувають у тісному взаємозв’язку, утворюючи природний ланцюг. Ще К. П. Ягодовський писав: «Основна ціль будь-якої біологічної екскурсії повинна заключатися не в тому, щоб показати учням і заставити їх запам’ятати вид назву декількох десятків живих організмів, і не в тому, щоб навчити їх відшукувати і описувати морфологічні і біологічні особливості окремого тваринного чи рослинного організму, а в тому, щоб показати їм і навчити їх бачити життя природи, підштовхнути учнів до розуміння біологічних процесів» [25]. Не на окремий організм потрібно звертати увагу екскурсантів, а на явища загального характеру, причому окремі організми є тільки прикладами, що ілюструють певне явище. Лише за цієї неодмінної умови ми можемо досягти того, що наші учні будуть уявляти собі життя навколишньої природи у вигляді низки тісно пов’язаних явищ, а не у вигляді окремих істот. «Ми втрачаємо вірних друзів природи, подавлюємо в людях звання, якщо не відкриваємо молоді очі на «красу навколишнього світу», – писав академік Н. П. Анучін [1]. Проте, в методиці проведення екскурсій завжди були недоліки, які необхідно корегувати. Наприклад, Г. М. Заровний зазначає такі недоліки методики проведення екскурсій [12]: – учитель виявляє ініціативу (визначення теми, завдань, часу й місця проведення екскурсії, організація підготовки учнів і контроль за нею, проведення екскурсії, контроль за самостійною роботою учнів з виконання завдань); – учні, в основному, є виконавцями плану, запропонованого вчителем, часто без особливого ентузіазму беруть участь у його реалізації; – наявний прямий зв’язок «учитель-учень» і майже відсутній зворотний зв’язок «учень-учитель», необхідний для збудження ініціативи й самостійності школярів; – наявна низька пізнавальна активність і недостатня відповідальність за виконання самостійних завдань; – основні зусилля вчителя спрямовані на регулювання поведінки учнів. Практичне й методичне обґрунтування біологічних екскурсій роз¬робив О. Я. Герд. Він указував на необхідність взаємозв’язку уроку з екскурсією. Ідеї О. Я. Герда розвивали вчені-методисти В. В. Половцов, Б. Є. Райков, М. М. Верзілін, В. М. Корсунська, Ю. І. Полянський, І. М. Пономарьова, І. Т. Суравегіна. За Б. Є. Райковим, екскурсійна справа в школі тільки тоді найбільше виявить свою виховну й освітню силу, коли екскурсія буде не випадковою й довільною ініціативою особливо сумлінного викладача, а невід’ємною складовою частиною навчального плану школи [19]. Звідси і випливає актуальність даної роботи. Адже екскурсії розширюють кругозір учнів, розвивають спо¬стережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички і вміння – орієнтування в просторі, визначення швидкості і напрямку течії ріки, видів ґрунтів, рослин, комах, птахів, формують уявлення про їх життя, харчування, значення та ін. Об’єкт дослідження – екскурсія як організаційна форма навчання. Предмет дослідження – організація і методика проведення екскурсій з загальної біології. Мета даного дослідження – з’ясувати особливості організації та методику проведення екскурсій з шкільного курсу «Загальна біологія». Для досягнення визначеної мети перед нами постає певне коло завдань: – з’ясувати місце і значення біологічної екскурсії; – розглянути сутність та види біологічних екскурсій; – визначити основні педагогічні цілі біологічних екскурсій; – проаналізувати основні етапи проведення біологічої екскурсії; – дослідити місце і значення екскурсій в шкільному курсі загальної біології; – проаналізувати шляхи удосконалення методики проведення уроку-екскурсії з загальної біології. В ході виконання курсової роботи нами були використані такі наукові методи: – аналіз та синтез, – порівняння, – аналіз літератури та передового досвіду вчителів. Структура та об’єм роботи. Курсова робота виконана на 37 сторінках машинописного тексту і складається зi вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 25 найменуваннь та 3-х додатків. Робота містить 1 таблицю.