Особливості засвоєння природничого матеріалу розумово відсталими учнями (ID:239819)

Вивчення природознавства передбачає передусім забезпечення якісного засвоєння учнями навчального матеріалу з метою практичної реалізації цих знань для вирішення навчальних та життєвих проблем, для роз¬ширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. Одним із напрямків підвищення ефективності навчання природознавству розумово відсталих учнів є поетапне формування природничих знань (уявлень та понять). Етапність формування в учнів природ¬ничих знань передбачає: 1) мотиваційну та текстову підготовку до засвоєння природ¬ничого поняття; 2) організацію чуттєвого пізнання оз¬нак, властивостей предметів або явищ, фор¬мування уявлень про них або актуалізацію раніше сформованих уявлень; 3) організацію розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак; 4) забезпечення узагальнення, вербалізацію суті об'єкта, позначення його відпо¬відним терміном; 5) введення сформованого поняття в систему природничих понять. Варто розкрити суть кожного етапу форму¬вання природничого поняття: 1. Мотиваційна й текстова підго¬товка до засвоєння природничого поняття. Завданням цього етапу є забезпечення сталої мотивації учнів до уроків природо¬знавства[16, c.25]. Формування позитивного емоцій¬ного ставлення до навчання забезпечується використанням у навчальному процесі цікавих фактів, яскравих прикладів інфор¬мації, що відповідає потребам та інтересам учнів (рис 2.1). Емоційне переживання учнів викликає все нове, яскраве, незвичне, цікаве, насичене живими образами. Зацікавлення розумово відсталих учнів змістом навчального мате¬ріалу потребує систематичності в роботі вчи¬теля, адже важливо не тільки викликати спалах позитивних емоцій, а й дбати, щоб він не згас.