Правове регулювання турагентської діяльності в Україні (ID:239831)

Турагент повинен виконувати такі основні функції: - цілісне і достовірне інформування про можливості відпочинку і подорожування по всіх наявних турах, курортах, туристичних центрах; - розповсюдження відомостей про власний продукт застосовуючи рекламу; - організація продажу туристичних продуктів з урахуванням специфіки і особливостей туристичного ринку. Мунін Г.Б. визначає турагента як юридичну або фізичну особу (підприємця), якою здійснюється робота по рекламуванні і реалізації створеного туроператором туру (туристичного продукту) [5, c.62]. Ринку турагентів притаманна висока чисельність учасників торгових операцій і гостра конкурентна боротьба. Турагенти у разі необхідності до придбаного туру можуть додати вартість проїзду туристів від місця формування групи до першого на маршруті пункту розміщення і від останнього на маршруті пункту розміщення до місця формування групи. Слід також зауважити, що в контексті розкриття змісту туристичної діяльності, доречно звернутися до аналізу положень законодавства. Зокрема, визначаючи поняття «турагент», ЗУ «Про туризм» зазначає, що предметом діяльності згаданого суб’єкта є, відповідно, турагентська діяльність. Наведені визначення, що запропоновані суспільству та законодавчо закріплені, є найбільш спірними в Законі України «Про туризм», оскільки таке трактування напряму діяльності впливає на ринкові процеси в сфері туризму, фактично спотворюючи їх. Мова повинна йти, перш за все, про визначення поняття «турагентська діяльність». Цьому повинен передувати термін «туристична діяльність», а також формулювання напрямів туристичної діяльності. Як вважає видатний правник Краєвська О.М., сфера приватного права є виключно первісною для права як явища цивілізації [12, c.175]. А публічний інтерес держави, яка є уособленням суспільства, зароджується лише тоді, коли виникають приватні інтереси [18]. І цим влучно характеризується особливість провадження власне туристичної діяльності.