Зразок роботи
У ст. 120 ГКУ передбачено, що об’єднання підприємств можуть створюватись у таких організаційно-правових формах: асоціація, корпорація, консорціум та концерн. У зв’язку із цим потрібно зауважити, що в ГКУ термінам «асоціація», «корпорація», «консорціум» та «концерн» надали іншого значення, ніж у країнах із розвиненою економікою. Якщо ми звернемося до інститутів «асоціація», «корпорація», «консорціум» та «концерн», що існують у праві країн із розвиненою економікою, то побачимо, що вони на принциповому рівні відрізняються від інститутів українського права з аналогічними назвами. Зокрема, вони не є юридичними особами, що утворюються у складі двох або більше інших юридичних осіб, та не утворюються з метою управління діяльністю інших юридичних осіб, що до них входять.
Термін «концерн» (нім. konzern) у німецькому праві, звідки він походить, означає не юридичну особу відповідної організаційно-правової форми, як в українському праві, а загальне поняття, яке згідно з параграфом 18 Закону ФРН «Про акціонерні товариства» охоплює собою численні різноманітні групи компаній, пов’язаних між собою відносинами контролю. Такий контроль може здійснюватись як через корпоративні права, так і через відповідні договірні відносини [19, c. 3] . Поняття «концерн» у німецькому праві
нагадує таке поняття Закону України «Про захист економічної конкуренції» як «пов’язані особи», так само слугує цілям контролю монополізації ринку. Таким чином, якщо виходити з німецького визначення поняття «концерн», то до концернів в Україні можна було б віднести й асоційовані підприємства (визначені у ст. 126 ГКУ), і прості товариства (визначені у главі 77 ЦКУ), і низку інших груп пов’язаних відносинами контролю юридичних осіб.
Наприклад, найбільший у світі автомобільний концерн General Motors об'єднує понад 200 підприємств у США, Канаді та ще 36 країнах світу. Разом з тим дане поняття не знайшло поки належного відображення в чинному законодавстві нашої країни. В якості альтернативного поняття використовується термін "фінансово-промислова група".