«Формування національної свідомості та патріотизму гуртківців засобами декоративно-прикладного мистецтва» (ID:357306)

ВСТУП Всебічний розвиток людини як особистості та формування її національної самосвідомості становить головну мету концепції гуманізації та гуманітаризації системи освіти, проголошеної державною національною програмою освіти «Україна ХХІ століття» . Про виховання особистості в дусі любові до Батьківщини й усвідомлення свого громадянського обов’язку на основі національних духовних цінностей в поєднанні із загальнолюдськими йдеться і в законах України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту» . Любов до Батьківщини є однією з визначальних рис кожного справжнього громадянина. Будучи якістю синтетичною, «патріотизм включає в себе емоційно-моральне і дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної природи, до своєї нації, до матеріальних та духовних надбань суспільства» [4]. Проте легко виховувати любов до країни, яка забезпечує належний фінансовий добробут і впевненість у майбутньому. Важче це робити, коли діти щодня стикаються з матеріальними нестатками та постійними розбіжностями між бажаним і реальним. Але ж якщо до виховання патріотів навіть не братися, кращого майбутнього для України досягти буде важко. У наш час основна увага патріотичному вихованню надається саме «як вихованню національному, тобто вихованню в дусі ментальності українського народу, його кордоцентризму, потягу до прекрасного і прагнення до гармонії» [6]. За умов ринкової економіки ведучим мотивом поведінки людей стало збагачення. Платні навчальні заклади, військова служба за контрактом зводять патріотичну роботу як таку нанівець. Духовність відходить на другий план. Система патріотичного виховання на сьогоднішній день регулюється такими законодавчими документами, як Указ Президента України з приводу покращення патріотичного виховання громадян, Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, затверджена постановою Кабінету Міністрів України. Проте основні положення цих документів на практиці не виконуються. У сучасній педагогічній науці патріотичне виховання визначається як історично зумовлена сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь. На думку І.Д.Беха, патріотичне виховання також передбачає «широкі знання конституційних і правових норм, державної політики, сформованість патріотичних думок та дієвих заходів з відстоювання національних форм життєдіяльності і поведінки в усіх сферах суспільного життя» [11]. Мета патріотичного виховання, як стверджують автори Державної національної програми «Освіта» (Україна XXI століття), є формування національної свідомості, самосвідомості та патріотизму у вихованців різного віку. Патріотичне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу - любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім’я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю [20]. Важливою складовою змісту патріотичного виховання є розвиток трудової активності вихованців. Зміст виховання забезпечує розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв’язання; розвиває мотивацію до праці, усвідомлення життєвої потреби трудової активності, ініціативи, підприємництва, здатність до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, конкурентоспроможності й самореалізації особистості в ринкових відносинах. «Справжнє патріотичне виховання починається там, де ідея і особиста праця – піт, мозолі, зливаються воєдино, творять те, про що народ говорить: у людини є святе за душею» [12]. З цього випливає, що проблема патріотичного виховання дітей має комплексний характер і недостатньо ґрунтовно вивчена, а тому не знайшла повного відображення у психолого-педагогічній теорії і навчально-методичній практиці. Це свідчить про необхідність розробки впровадження дієвих форм, методів і прийомів патріотичного виховання у вихованців гуртків декоративно-прикладного мистецтва, які б відповідали вимогам сьогодення. Дана проблема й зумовила вибір теми дослідження: «Формування національної свідомості та патріотизму гуртківців засобами декоративно-прикладного мистецтва». Об’єкт дослідження – освітній процес у позашкільних закладах освіти. Предмет дослідження –.формування патріотизму і національної свідомості засобами декоративно-прикладного мистецтва. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови патріотичного виховання дитини засобами декоративно-прикладного мистецтва. Гіпотеза дослідження – рівень патріотизму і національної свідомості вихованців покращіться, якщо у зміст навчальних занять гуртка декоративно-прикладного мистецтва включати теми національно-патріотичної спрямованості. Завдання дослідження: